Україна підготувалася до закриття російського ринку агропродукції. Неважко було спрогнозувати цей хід РФ, тому вже більше року йшла напружена робота по диверсифікації аграрного експорту. Ставка робилася на країни Азії. І ця стратегія виправдала себе - частково вдалося перенаправити експортні потоки. про це у своєму блозі на сайті "Новое Время" написала заступник міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство аграрної політики та продовольства України Владислава Рутицька. 

Але є регіон, який потенційно може цікавити українських експортерів агропродукції не менше, ніж азійські ринки. Посилення на ньому може легко компенсувати втрату російського ринку і принести мінімум $1,5 млрд. Цей регіон - Африка.

Африканський континент - один з найбільш перспективних за показниками розвитку. Він ніколи не був для нас ключовим, однак експортна динаміка України в цьому напрямку вражає: з 1996 року по 2014 рік обсяг експорту збільшився у 24,3 рази.

Найбільш перспективними при цьому видаються поставки продуктів харчування. Ринок африканських країн стрімко розвивається. Так, якщо за даними ФАО у 1961 році обсяги імпорту продуктів харчування африканських країн становили майже $2 млрд., то у 2007 році цей показник перебільшив $40 млрд. При цьому різкий стрибок імпорту стався після 2000 року.

Доля регіону в зростанні світового імпорту фуражного зерна прогнозується на рівні 20%, пшениці - 53% та соєвої олії - 25%. Разом з цим очікується зростання споживання кукурудзи. Тобто продукції, що виробляється Україною.

Потенціал африканського ринку обумовлений демографічними трендами. Згідно з даними того ж ФАО, до 2050 року населення африканського континенту зросте вдвічі. За прогнозами, підвищиться урбанізація, отже, збільшиться рівень споживання, купівельна спроможність та інтерес до європейських продуктів харчування. Це відкриває нові горизонти для вітчизняного аграрного експорту.

Хто є нашими партнерами в Африці?

Найбільшими торговими партнерами для наших експортерів аграрної продукції сьогодні є країни Північної Африки. Це обумовлено як історичними поставками в цей регіон, логістичними перевагами, так і більш європейським раціоном харчування населення цих держав.

Крім того, тут постійно зростають обсяги споживання внаслідок позитивної демографічної динаміки. Найбільший споживач української продукції - Єгипет. Всього ж українські аграрії здатні поставляти в регіон продукції на $3,5 млрд. Потенціал росту українського аграрного експорту в порівнянні з минулим роком становить $1,26 млрд*. Звичайно, окрім наших зусиль, для цього потрібна політична стабільність в основних країнах регіону.

Другий по величині регіон, який є традиційним споживачем українських продуктів харчування - це Southern African Development Community, що об'єднує країни півдня Африки. Левова частка українського експорту тут приходиться на ПАР. Серед інших партнерів варто відзначити Мозамбік і Намібію. Ми можемо постачати в регіон аграрної продукції на суму в $200 млн. Потенціал росту становить $86 млн. При цьому потрібно відзначити, що наш основний партнер - ПАР - це стабільна держава, з якою можна і потрібно вибудовувати виключно довгострокові стосунки.

Третій важливий регіон - це East African Community, країни Східної Африки. Найбільш вагомим імпортером української продукції є Кенія. Необхідно інтенсифікувати торговельні контакти з Найробі, оскільки Кенія - ключовий партнер при доступі на ринки країн Східної Африки. Цей регіон може споживати української продукції на суму $190 млн. щорічно. Отже потенціал росту становить близько $85 млн.

Ще один важливий регіон для України - це країни так званого Африканського Рогу. Тут ключовим споживачем є Ефіопія. Регіон може імпортувати української агропродукції на суму в $90 млн. Відповідно, потенціал росту становить $37 млн.

Ну і, звичайно, ECOWAS, країни Західної Африки. Тут проживає більше 340 млн. людей. Тут знаходиться одна з найпотужніших економік Африки південніше Сахари - Нігерія. Дуже важливо, що в країнах регіону є достатньо споживачів для української продукції. Відзначу, що ринки Нігерії, Нігеру, Гвінеї, Малі є ринками збуту для українського сухого молока, і ми можемо інтенсифікувати цю співпрацю. Регіон, незважаючи на свою привабливість, мало освоєний українськими експортерами. Якщо не підходити до торгівлі з країнами регіону в новому ключі, ми зможемо постачати сюди продукції десь на рівні $50 млн. При цьому потенціал росту складе близько $21 млн. Ці цифри не відповідають можливостям. Саме тому я є палким прихильником створення ЗВТ з ECOWAS. При такому сценарії експорт української продукції виросте в рази від вищезгаданих показників.

Що ми постачаємо і що хочемо експортувати?

Найбільша доля українського аграрного експорту до африканських країн приходиться на зернові - пшениця, кукурудза, ячмінь, а також на соняшникову і соєву олію, залишки та відходи харчової промисловості, молоко згущене, насіння олійних культур.

В 2015 році ми значно збільшили експорт на африканський континент м'яса, сирів та йогуртів, тваринного масла, овочів і продуктів їх переробки, кондитерських виробів, води, вина, тютюну.

Як бачимо, позитивні тенденції торкнулися в першу чергу продукції з високим рівнем доданої вартості. Це дуже важливо. Вважаю, що Україні потрібно заходити на ринок країн Африки не лишень із зерном і олією, але й з готовими харчовими продуктами, з нашою "молочкою", м'ясом і продукцією кондитерської галузі.

Для цього є всі передумови. В багатьох країнах Африки вже сформувалася потужна соціальна верства населення, яка готова споживати європейські продукти. І це дуже важливий нюанс. Адже зараз зміни вітчизняного законодавства дають змогу українській продукції відповідати європейським вимогам безпеки та якості.

Більшість країн регіону, зважаючи на колоніальне минуле, здійснювали перенесення правових норм та стандартів європейських держав до свого законодавчого поля. Таким чином, встановлення європейських стандартів дозволяє нам відповідати стандартам більшості країн Африки та відповідно претендувати на збільшення обсягів експорту в ці країни.

Вважаю, що в 2016 році потрібно активізувати спільні зусилля представників влади і бізнесу для того, щоб збільшити присутність українських експортерів на цих ринках і просувати українську аграрну продукцію на африканський континент.

Перед нами лежить непросте завдання. Але реалізація планів по широкомасштабному виходу української агропродукції на африканський ринок дозволить збільшити український експорт на $1,5 млрд навіть без запуску ЗВТ з ECOWAS. Це дозволить не тільки компенсувати всі втрати, які наш бізнес поніс через закриття російського ринку, але й отримати нові можливості для розвитку.

Нещодавно Україна підписала Меморандум про взаємодію з Кенією. Ці домовленості дадуть нам можливість вийти також на ринки інших країн Східноафриканського співтовариства. Кенійський порт Момбаса - це морські ворота до ринків Уганди, Бурунді, Руанди і Південного Судану. Так, ці ринки відносно невеликі, але нинішніх умовах ми маємо розглядати усі варіанти диверсифікації і просувати українську продукцію скрізь.

*Тут і далі потенціал росту розрахований в на середньострокову перспективу на основі аналізу динаміки експорту української агропродукції за 6 років і можливостей ринку регіону в порівнянні з показниками агроекспорту 2014 року.