З дуже високою ймовірністю, з серпня 2016 року ми зможемо скористатися безвізовим статусом у відносинах з ЄС. Зірвати цю подію можуть тільки форс-мажорні обставини. Про це у своєму блозі на сайті "Новое Время" пише політолог Володимир Фесенко.

Будемо також адаптуватися до повноцінної дії зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Вона працювала і в поточному році, але в пільговому для нас режимі: наші ринки були захищені митом, а ринки ЄС були для нас відкриті. Тепер доведеться відкрити наші ринки для європейців. Це дещо посилить конкуренцію на українських ринках. Багатьом нашим виробникам доведеться пристосовуватися до прямої конкуренції з європейськими колегами. По ідеї, ми повинні побачити більше європейських товарів на наших ринках і за меншу ціну. Але практика показує, що не все так просто і однолінійно. До того ж, купівельна спроможність більшості українців обмежена в умовах кризи.

За оцінками колег-економістів, помітні позитивні наслідки від зони вільної торгівлі з ЄС наша економіка відчує приблизно через два-три роки. Але все ж таки ми станемо істотно ближче з Євросоюзом і в економічному вимірі, і з точки зору правових можливостей відвідувати країни ЄС.

У 2016 році продовжиться активне співробітництво України з США, МВФ та НАТО. Однак великих проривів тут чекати не варто.

Головним зовнішньополітичним трендом 2016 року стане холодна війна з Росією, яка вже почалася, і буде тільки наростати на тлі поступового зниження інтенсивності гарячої фази конфлікту в Донбасі.

В чому це проявиться? По-перше, взаємне продуктове ембарго.

По-друге, на припинення Росією режиму вільної торгівлі з Україною Україна відповість чимось подібним і по відношенню до Росії (за винятком російських енергоносіїв). Якщо, раптом, під тиском Росії Україну взагалі спробують вимкнути з зони вільної торгівлі в рамках СНД, то для України СНД втратить який-небудь значущий інтерес і почнеться процес згортання відносин з цією організацією аж до виходу з її складу. Згортання економічних відносин з Росією Україна спробує компенсувати розвитком торгівлі з Казахстаном та Білорусією.

По-третє, розпочнеться підготовка (з обох сторін) до переходу на візовий режим у двосторонніх відносинах. Відбудеться це в 2016 році або пізніше, буде залежати від комплексу різних факторів, але ми будемо рухатися саме в цьому напрямку.

По-четверте, між нашими країнами розгорнеться дипломатична та інформаційна війна навколо результатів офіційного розслідування про те, хто збив авіалайнер МН17 в небі над Донбасом, і навколо процесу створення міжнародного трибуналу по даній темі.

По-п'яте, між нашими країнами почнуться судові конфлікти (газ, Крим, Донбас, тримільярдний російський кредит Януковичу), а також інформаційна та політико-дипломатична боротьба навколо цих судових процесів.

Але зовнішньополітичні інтереси України в цьому році будуть зосереджені не тільки на ЄС, США (де, до речі, в листопаді 2016 року відбудуться президентські вибори), НАТО і Росії. Напевно буде посилена активність по азіатському напрямку. Саме там треба шукати нові інвестиції для української економіки.

Від більш точних прогнозів в міжнародній політиці варто утриматися. Останні роки ми живемо під знаком «чорних лебедів». Цей термін, введений Насимом Ніколасом Талеб, означає випадкові і непередбачувані події, які суттєво впливають на економіку і політику. Боюся, що польоти «чорних лебедів» продовжаться і у 2016 році.

Дуже тривожно за ситуацію навколо Саудівської Аравії. Саудівці вже дістали росіян своєю грою щодо пониження цін на нафту, тому у відповідь можуть отримати будь-яку підлість, зокрема, провокування конфлікту між Іраном та Саудівською Аравією. Дай бог, щоб у лідерів цих країн вистачило розуму і стриманості.

Будемо все ж таки сподіватися, що 2016 рік принесе нам більше добрих новин.