Про міфи книговидавництва українською мовою. Довгий час, я жив з популярним стереотипом що треба писати тексти російською, бо це збільшує охоплення потенційної аудиторії. Здавалось би очевидна арифметика: українською володіють 40-45 млн людей, російською 250-260 млн. Саме цими цифрами оперують під час дискусії про видавництво книжок в Україні російською мовою.

Але ці цифри не більше ніж абстракція. Реальна цифра - 160 тисяч. Саме стільки екземплярів продали найпопулярнішої книги в Росії (Акунін).Нещасних 160 тисяч екземплярів. Не 250 млн, і навіть не 25 млн. Трохи більше ніж населення найменшого обласного центра в Україні.

Виникає закономірне питання - нащо видавати книжку російською мовою, якщо навіть за найоптимістичнішого прогнозу її куплять 50-100 тис людей? Абсолютно реально продати таку кількість книжок українською мовою в Україні.

Радянщина лишила нам у спадок величезний комплекс меншовартості. За 70 років ми звикли орієнтуватись на Москву і Росію, а не на збільшення внутрішнього ринку. Тому в Україні 25 років видають книжки російською мовою стидаючись подолати колоніальні звички.