Українські експортери продуктів харчування продовжують завойовувати ринки азійського континенту. Сьогодні для України держави Азії є найбільш перспективним ринком. Але отримати на ньому перевагу можливо лише за умови точного розуміння актуальних тенденцій і правильної стратегії. Азія - це різноманітний і одночасно дуже складний регіон. Я намагалася написати про нього просто, але в тексті все одно величезна кількість цифр і фактів. І без їх розуміння нам буде вкрай важко посилитися на континенті. Про це у своєму блозі на сайті "Новое Время" пише Владислава Рутицька.

Азія у 2015 році остаточно стала найбільшим споживачем українських продуктів харчування. Її частка за попередніми даними склала 53% від усього аграрного експорту України. Ще у 2013 частка експорту до азійських країн складала 41%, а раніше й того менше.

Одразу зауважу: говорячи про Азію в цій колонці, я відходжу від застарілого пострадянського підходу, за яким країни Центральної Азії та Закавказзя вважаються окремою групою в рамках СНД.

У 2015 році торгівля агропродукцією з Азією принесла експортерам з України $7,5 млрд. Для порівняння, у 2014 цей показник складав $7,6 млрд. Це незначне коливання не потрібно розцінювати як негативний тренд, адже весь минулий рік пройшов під знаком падіння цін у світі на продовольство. За даними FAO (з січня 2015 до січня 2016) індекс цін на молочні продукти впав на 28,7, на зернові - на 28,3, на олії - на 16,9 пунктів. Тим не менш, відповідного значного падіння виручки від експорту в Україні не відбулося.

Для порівняння візьмемо 2011 рік, коли ціни на продовольство в світі були найвищими за останні 15 років. По даним FAO загальний індекс цін на продовольство тоді складав 229,9 пунктів, тоді як у 2015 році цей показник становив лише 164 пункти. Так от, у цей привабливий по цінам для українських експортерів рік торгівля агропродукцією з Азією принесла нам лише $5,3 млрд. У 2013 році, коли ціни також були вищі за нинішні, експорт до країн Азії складав лише $7,1 млрд.

Конфлікт між Росією та Туреччиною надає нашим експортерам додаткові можливості

Тож можна стверджувати, що, як тільки ціни на продовольство у світі продемонструють зростання, Україна отримає значно більші прибутки від експорту. Адже за останній рік нам вдалося наростити присутність на дуже перспективних напрямах.

Найбільш позитивним трендом 2015 року є значне збільшення експорту до країн Східної Азії. Їх частка в загальному обсязі експорту агропродукції вже сягнула 12%, хоча ще рік тому становила 7%. Найбільш позитивну динаміку продемонстрував Китай. В Піднебесну було відправлено продукції на $1,2 млрд. Це видається фантастичною цифрою, якщо врахувати, що ще у 2011 році ми поставляли в Китай агропродукції на суму у 12 разів менше, а у 2013 - в 2,6 рази менше. За минулий рік ми значно збільшили туди поставки олії та зернових. Збільшується і експорт продуктів з високим рівнем доданої вартості - вина, спирту, соків, кондитерських виробів, сирів та йогуртів.

Ще два ключових партнери в регіоні - Корея та Японія. Їх частка складає 3,2% від усього експорту агропродукції. Минулий рік був вдалий для експортерів до Японії і менш вдалим для експорту в Корею. І хоча основу експорту поки складають зернові, українські компанії впевнено заходять на ринки продуктів харчування. Так, в минулому році збільшилися поставки сирів та йогуртів, масла, яєць, кондитерських виробів до Кореї. Україна збільшила постачання меду, тютюну та виробів з нього, продуктів переробки овочів і плодів до Японії.

Не менш позитивним моментом є значне збільшення експорту до країн Південно-Східної Азії. За минулий рік ми в 2 рази наростили експорт в цей регіон. При цьому основними ринками для нас залишилися Таїланд, Малайзія, Індонезія й Філіппіни. Експорт на суму $741 млн. до країн регіону - це зовсім не межа. В недалекому майбутньому у нас є всі шанси перейти відмітку $1 млрд.

Збільшилося постачання української агропродукції і в дві країни Передньої Азії, які геоекономічно стоять трохи осторонь від решти держав - Туреччину та Ізраїль. На Туреччину у 2015 році прийшлося 5,2% від загального агроекспорту. В грошовому вимірі - це $762 млн. та прирост в рік на 12,5%. Конфлікт між Росією та Туреччиною надає нашим експортерам додаткові можливості, і ми проводимо необхідні консультації з представниками Анкари щодо подальшого поглиблення взаємовигідної співпраці. Позитивним виявився рік також для експорту в Ізраїль, з яким на сьогоднішній день ведуться активні переговори щодо створення ЗВТ. Експорт агропродукції до цієї країни зріс на 4,8%. Збільшилися поставки сирів та йогуртів, яєць, зернових, пива, вина, спирту.

В Азії є регіони, які у 2015 році продемонстрували негативну динаміку по експорту української агропродукції. Вважаю, що на них у 2016 році має бути сконцентрована додаткова увага.

Перш за все, мова йде про ринок Центральної Азії. Незважаючи на успіхи, яких ми досягли по відкриттю деяких товарних ринків Казахстану, загальна картина не надихає. Експорт агропродукції в регіон знизився на $87 млн. у порівнянні з минулим роком. Відзначу, що подібна ситуація в першу чергу залежить від позиції Росії, яка на сьогодні перешкоджає нашому експорту до країн цього регіон, які вона досі вважає своєю "зоною впливу". Змінити ситуацію може лише повномасштабний запуск обхідного шляху в Китай через Казахстан, який надасть додаткові можливості і для експорту в країни Середньої Азії.

Ще один регіон, де в грошовому еквіваленті українські експортери зменшили свою присутність - це арабський світ Передньої Азії. Експорт у грошовому вимірі сюди скоротився на 19,3%. Але, з урахуванням обвалу цін на продукти харчування і військово-політичну ситуацію в регіоні, це ще непоганий результат. Із позитивного: збільшився експорт українського м'яса, сирів та йогуртів, яєць, кондитерських виробів та зернових в ОАЕ; тваринного масла, яєць, виробів із зерна в Саудівську Аравію; м'яса, меду, олії, кондитерських виробів, спирту в Ірак; м'яса, масла, олії і кондитерських виробів в Кувейт. Вважаю, що нам потрібно запропонувати арабському світу більш серйозний підхід до співпраці, заснований на інвестиціях в аграрну галузь України. Це дозволило б вивести наш експорт на новий рівень і задовольнити потреби арабських держав у продовольстві, повністю враховуючи їх інтерес по якості та об'ємам. Найцікавішим партнером для нас в цьому регіоні є Саудівська Аравія, яка має зацікавленість в інвестуванні в агрогалузь України.

Ще один регіон, де відбулося скорочення - Південна Азія, де найбільшими нашими партнерами є Індія, Бангладеш і Пакистан. Хоча ми наростили поставки в Індію сирів, овочів та інших продуктів з високим рівнем доданої вартості, відбулося падіння виручки з експорту олії. Є в регіоні й гарна новина: експорт в Бангладеш виріс в 1,7 рази і склав вже $168 млн. Ми збільшили поставки згущеного молока, сирів та йогуртів, яєць, овочів і зернових.

Ми тільки на початку нашого шляху до повномасштабного виходу української аграрної продукції на ринки Азії. За сприятливих умов на світових ринках і продовженню нашої активної роботи по просуванню українських товарів, ми легко можемо перейти позначку експорту в $10 млрд. щорічно. Саме на даний регіон сьогодні покладені найбільші зусилля щодо створення ЗВТ з Україною. На різних етапах йде робота по їх підписанню з Ізраїлем та Туреччиною.

Ми маємо величезний потенціал щодо розширенню експорту до Китаю та Японії. Тут очікують наших товарів і, переконана, ми будемо тільки розвивати співпрацю. Під час поїздки до Токіо минулого тижня я побачила з боку японців високий рівень зацікавленості в українських агротоварах. Не менш перспективним є ринок арабських держав, які можуть інвестувати в Україну і отримати базу для вирощування й виробництва високоякісної продукції. Для нашої держави це вигідно, адже передбачає не тільки збільшення товарообороту й інвестицій, але й створення нових робочих місць.

Тож країни Азії, більшість з яких сьогодні стрімко розвиваються, є найбільш перспективними партнерами України в розрізі нарощування експорту продукції. Ми вже диверсифікували свій експорт і заявили про себе на всіх великих ринках. Тепер потрібно закріпитися на них і поглиблювати співпрацю.