"Бориспіль" імені Івана Мазепи – це наша відповідь паризькому аеропортові Орлі, що – згідно з уявленнями дуже багатьох українців – був названий на честь сподвижника Івана Мазепи та його ідейного наступника Пилипа Орлика, великого подвижника авіації, що й випливає вже навіть з його прізвища: Орлик – орел – літати – орли літають – аеропорт.

Як і у випадку з Бандерою, Мазепа багатьма вважається "червоною шматою" для Москви.

Інша справа Малевич, який у 99% з 10% людей, які чули його прізвище і трохи розуміють масштаб особистості, асоціюється лише з "Чорним квадратом".

І суть не в тому, що Малевич чимось гірший за Мазепу чи менш достойний, а в тому, що будь-яке рішення, що якимось чином стосується історії культури, неминуче програє рішенню суто політичному.

А для того, аби уявити Малевича не лише постаттю культури, а й у якомусь сенсі політичною фігурою, треба мати зовсім інший рівень суспільної свідомості, яка на цей момент вибирає те, що легше і не вимагає особливої інтелектуальної роботи.

Це ж так непросто – переступити через себе і привласнити собі російськомовного художника польського походження... та ще й настільки важливого для історії мистецтва ХХ століття, яке нікому в цій країні нафіг не потрібно, крім 1% з 10% людей, що не лише чули його прізвище і розуміють масштаб особистості...

Це дуже велика праця. Дуже. Не можна вимагати від людей неможливого.