Що таке "розумне місто" (smart city)? Це місто, що визначається за шістьма основними критеріями: розумна економіка, розумна мобільність, розумне довкілля, розумні люди, високий рівень життя та розумне врядування. Місто можна вважати розумним, коли інвестиції в людський і соціальний капітал, а також у традиційну (транспортну) і сучасну (ІКТ) комунікаційну інфраструктуру створюють підстави для сталого економічного розвитку і високої якості життя, із розумним управління природними ресурсами завдяки врядуванню за широкої участі громадян.

В Україні тема розумних міст була піднята не так давно, проте деякі міста вже почали реалізовувати ті чи інші проекти розумного міста. Серед них – Вінниця, Львів, Київ, Дніпро, Одеса, іще близько десяти міст зацікавлені в імплементації тих чи інших проектів.

Розумні міста найчастіше асоціюються з великою кількістю технологій, однак важливо наголосити, що технології є важливим, проте не вирішальним складником. Основне завдання технологій – автоматизація процесів, допомога в зборі та обробці інформації. Якісний двосторонній зв'язок між владою та громадянами і вчасна реакція є надважливими складниками розумного міста.

Єдиного алгоритму, як зробити місто розумним, не існує. Кожне місто унікальне, має свої особливості, проте це не означає, що не можна знайти те, що їх поєднує. Цим і займемось.

Концепція розумного міста

Перед імплементацією та впровадженням тих чи інших рішень потрібно чітко усвідомлювати, яке місто ми хочемо побудувати. Це має бути місто для велосипедистів і творчих людей, або ж це має бути місто для бізнесу, або це має бути туристичне місто тощо. (в Україні, на мій погляд, лише Львів має чітку стратегію, зосередившись, на ІТ і туризмі). Далі потрібно зрозуміти основні проблеми міста (наприклад, для Львова – сміття та смог, для Києва – транспорт і парковки). І, звісно, насамперед зосередитися на вирішенні саме цих проблем.

Як приклад наведу концепцію "Київ смарт сіті", яку ми з колегами розробили минулого року. Із документом можна ознайомитися за цим посиланням.

Створення інфраструктура міста

Під інфраструктурою міста маємо на увазі програмно-апаратну платформу з набором базових сервісів та інструментів, а саме центру зберження й обробки даних – ЦОД, (або хмара), системи віддаленного доступу, єдиної системи авторизації – через BankId, MobileId, Карти (киянина / львів'янина / вінниччанина), інструментів для роботи з ЕЦП, єдиної системи захисту інформації, єдиного стандарту API (наприклад, OData). Зазвичай таку концепцію називають єдиною або уніфікованою міською платформою.

Маючи інфраструктуру, не потрібно буде в кожному новому проекті реалізовувати свою версію авторизації чи роботу з ЕЦП.

В ідеалі всі програмні сервіси, що будуть працювати на базі єдиної платформи, повинні відповідати таким критеріям:

1. Уніфікована архітектура. При розробці складних програмних систем більшість часу займає не власне розробка, а їх розгортання та інтеграція з іншими системами. Тому маючи / створивши уніфіковану платформу, можна значно зменшити час на розгортання та підтримку.

2. Інтероперабельність. Різні системи повинні мати змогу комунікувати одна з одною. Найпростіший приклад інтероперабельністі – наявність API.

3. Відкриті стандарти. Не потрібно плутати відкритий програмний код (open source) і відкриті стандарти (open standards). Відкритий програмний код означає, що код програмного продукту доступний всім охочим, у той час як використання відкритих стандартів означає, що програмний продукт буде працювати (майже) на всіх сучасних пристроях, не вимагатиме встановлення чи покупки додаткових пристроїв або програмного забезпечення.

Тут схематично показано інформаційну архітектуру міста:

Сервіси та правила

Після того, як створена інфраструктура, можна приступати до реалізації тих чи інших сервісів і програмних комплексів.

Я зібрав основні сервіси та правила, на які потрібно звернути увагу:

1. Внутрішня система управління містом (портал для співробітників мерії, система документообігу; уніфіковані системи комунікації).

2. Публічна частина (ЦНАПи з електронною чергою; публічні портали та сервіси на кшталт відкритого бюджету чи електронних закупівель; кабінет жителя міста з усіма електронними сервісами; єдине АПІ, офіційні мобільні додатки міста; відкриті дані).

3. Встановлені сенсори та відеокамери в ключових місцях міста – транспорт, ЖКГ, публічні місця), що будуть дозволяти в реальном часі моніторити ситуацію та накопичувати інформацію для подальшого аналізу.

4. Система відеонагляду міста, що інтегрована з системою відеонагляду поліції.

5. Моніторинг роботи міського транспорту.

6. Моніторинг роботи комунальних служб.

7. Центр нотифікацій громадян про важливі події.

8. Єдине вікно, куди жителі можуть звертатись із будь-яких проблем. Єдине вікно інтегроване з іншими сервісами – поліцією, швидкою, ЖКГ тощо. Статистика у відкритому вигляді.

9. Система збору скарг на неякісні послуги та сервіси. Статистика у відкритому вигляді.

10. Єдине юридичне вікно – можливість проконсультуватися щодо юридичних питань.

11. Портал конкурсу громадських ініціатив і бюджету участі.

12. Електронна система голосування в радах. Статистика доступна онлайн.

13. Електронна система запису до дитсадочків.

14. Електронна система організації ярмарок та публічних заходів.

15. Електронна система комунального майна, земельних ділянок.

16. Система місцевих петицій.

17. Єдиний транспортний квиток. Електронні квитки. Безготівкова оплата.

Інформаційні ресурси:

1. Новини міста.

2. Тарифи.

3. Субсидії.

4. Послуги.

5. Розклад транспорту.

6. Інфраструктура – лікарні, дитсадки, центри крові, поліклініки, дитсадки.

Офлайн потрібно:

1. Створити брендбук міста.

2. Розробити єдині правила на дизайн вивісок у місті. Наявність вивісок на кожному будинку згідно із брендбуком.

3. Створити зручну та зрозумілу схема транспорту в усіх ключових точках міста згідно із брендбукуом.

4. Заборонити будь-яку рекламу в центрі міста, обмеження реклами на периферії.

5. Уніфікувати правила щодо розміщення вивісок, назв магазинів, блимаючих моніторів.

6. Уніфікувати дизайн та єдиний вигляд зупинок міського транпорту.

7. Уніфікувати мафи, що продають пресу, цигарки, білети на транспорт згідно із брендбуком. Заборонити всі інші типи мафів будь-де.

8. Уніфікувати правила щодо забудови історичних центрів і фасадів будинків.

9. Створити стратегію позиціонування міста.

10. Створити потужний інформаційний відділ, який буде розповідати про всі новинки, для чого вони потрібні і як ними користуватися.

11. Зробити реконструкцію місць великого скупчення людей – музеїв, площ, місць відпочинку, зупинок транспорту тощо.

12. Розробити туристичні маршрути, створити навігації та підказки для туристів. Продублювати інформацію про ключові пам'ятки та маршрути англійською мовою.

13. Прибрати таксистів-бариг із вокзалів. Створити муніципальну службу таксі та спеціальні зони для таксистів.

14. Створити міську систему велопрокату.

15. Створити дієвий канал комунікації з жителями міста.

16. Зробити реконструкцію старих будівель, приміщення старих заводів переробити під творчі простори. Можна через тендер запускати молодь та бізнес під нульову аренду.

17. Створити в місті справджі пішохідні зони. Створити шопінґ-вулицю (бажано об'єднати з пішохідною) і творчу вулицю (на кшталт Арбату чи Андріївського узвозу).

18. Забезпечити публічний безкоштовний вай-фай як мінімум у центрі міста.

19. Створити майданчик для літніх театрів, відкритого мікрофону, публічних лекцій, концертів маловідомих молодих гуртів.

Закони і постанови (в тому числі чернетки) - – в електронному вигляді в маркдауні та #github.

Й основне – швидке і жорстке реагування на неякісні послуги, непрофесіоналізм, рагулізм і саботаж.

Звісно, це не всі сервіси, які можна реалізовавати в містах, певні галузі я пропустив – наприклад, медицину. Деякі міста вже побудували власну платформу, деякі ж пішли шляхом реалізації максимальної кількості сервісів, не маючи єдиної платформи.

Важливе питання – вартість розробки і впровадження тих чи інших сервісів. Тут є погана і хороша новина. Погана – це недешево, але маючи якісні програмні продукти, ефект від їх використання та подальша економія коштів відіб'ють ці інвестиції досить швидко. Хороша ж новина в тому, що багато сервісів у тому чи іншому вигляді вже існують, і завданням є їх інтеграція в сервіси міста. А маючи публічні API до всіх сервісів, можна сподіватися на їх подальший розвиток та покращення силами ІТ-спільноти.