Про потворні новотвори і минуле.

Мова – потужний інструмент відтворення дійсності. Існуючі явища описуються наявними наразы словами. Істориків немає серед тих, хто збагачує мову новотворами. За умови, що вони описують дійсність минулого, а не намагаються ввібгати його у власні умоглядні гіпотези. Тоді з'являються химерні терміни, нові слова чи дивні поєднання тих, що існують.

Читайте також: Верховна Рада прийняла спільну з Польщею декларацію пам'яті та солідарності

Це чудово демонструє прагнення польських істориків описати польсько-український конфлікт як односторонню акцію знищення поляків.

Випадки масових вбивств українців у просту схему геноциду можна вписати лише зобразивши їх як такі, що відбулися після антипольських акцій – як помсту. Але що робити, коли маємо справу зі знищенням українців, якому не передували такі акції? Їх можна спробувати пояснити такими недолугими новотворами, як "prewencyjno-odwetowe" – "попереджувально-відплатні акції" (Ева Сємашко), "odwetowo-prewencyjny" – "відплатно-попереджувальні" (Томаш Береза), "odwetowo-zastraszajaca" – "відплатно-залякувальні акції" (Гжегож Мотика).

Читайте також: Отруєна Польща. Дискурс порозуміння з Україною відкинутий на роки назад

Тож остерігайтеся новотворів у істориків, радше за все вони потрібні для опису минулого, якого ніколи не було.