Три відсотки довіри суспільства до глави держави означає, що цієї голови нема. Половину дистанції діючий гарант пройшов саме із таким результатом, коли попереду ще кілька кругів марафону, а пульс майже не прослуховується.

Взагалі втрата легітимності - найвиразніша виразка демократії по-українськи. Демократія є, коли правлять ті, котрим вірять люди. Коли довіри нема, то нема й демократії.

Якщо зробити «вскритіє» домашнього президенства, то виявиться, що практично усі «гетьмани» перебували при владі на штучному диханні, бо повітрям для власть імущих є довіра, якої вони не мали. Народ їм перекривав кисень, а політтехнологи під'єднували політичних мерців до барокамер електоральних маніпуляцій, які продовжували їм життя. 

Треба віддати належне першому із них Кравчуку, який відмовився від реанімації, і у стані клиничної смерті сам сповз із операційного столу та добровільно пішов із посади, хоча якраз йому не довіряти народ мав найменше підстав.

Усі наступні так само достроково за станом легітимності, який вимірюється довір'ям народу, перестали бути президентами раніше конституційного терміну, але із посад услід за Леонідом Макаровичем не пішли.

Читайте також: Надконституційна криза: Україну чекають суворі випробування

Кучма дотягнув на майже порожньому баку із пальним та електоральному автопілоті до кінця першого терміну, а відтак завдяки маніпуляції «Симоненко - у другому турі» вхопився за комуністичну соломину, коли голосування за нього народ здійснював за принципом «Хіба хочеш - мусиш».

Ющенко обвалився із такою ж блискавичністю, як це робить на наших очах Порошенко. Він, правда, став президентом аж у третьому турі, чого не знали жодна із однорідних нам демократій десь у Зімбабве чи Сомалі, але стартував на Банковій все ж із рекордним рейтингом. Тільки неадекватність пасічника штовхнула його вилізти із порожнього вулика на повторні вибори і набрати тих самих три відсотки. Хоча свою чорну справу він зробив - відкусив від Тимошенко якраз стільки електорату, щоб президентом став зек, який той електорат розстріляв.

Янукович взагалі став президентом виключно завдяки тому, що на Донбасі, де живе кожен десятий виборець, де ніколи жодні голоси не рахували, а здавали наперед заповнені бюлетені. Без цієї демократії по-єнакіївськи за скороченою процедурою місцевий урка ніколи не здійснив би кримінальну окупацію України, а відтак залив її кров'ю.

Схоже, нинішнього правонаступника цієї традиції дострокової делегітимізації не надто хвилює його електоральне серцебиття. Сердечна недостатність у вигляді цілковитої дискредитації у тих самих серцях громадян за неписаними правилами українського симулякра демократії гаранта не надто переймає. Рикошети по ньому від Гонтарєвої чи Кадирова-Онищенка його не «колишуть». Просто нам належить пробувати ввійти у становище людини, яка із рейтингом 2 відсотки через лічені кілька місяців виграє президентські вибори у першому турі. Я цілком сприймаю його головокружіння від успіху. Як кажуть у народі, прийде коза до воза, тобто прийде виборець до урни і серце його розтопиться, будучи змащеним гречаними примочками, як це було успішно перевірено у Чернігові під час виборів генетично «неізбіраємого» спільного отрока Черновецького і Порошенка, якогось Березенка.

Невдячна справа - побачити українську електоральну пику в американському дзеркалі, але якось треба бодай робити спробу приводу до пам'яті порівнянням із тим історичним прецедентом, де винайшли таку штуку, як президенство.

Читайте також: Дацюк: Нинішня влада приречена

Якби президенти США мали такі відсотки довіри, як їхні анти-клони в Україні, Америка би завалилася чи розсипалася на другий день. Феноменальний президент США Франклін Делано Рузвельт правив чотири каденції із рейтингом 84 відсотки. Він був фізично немічним, але настільки могутнім, що його, єдиного на планеті, боявся диявол во плоті Гітлер, який взагалі нікого і нічого боявся.

Його рейтинг перевищив хіба наступник Гарі Трумен - 87 відсотків, який дав команду застосувати ядерну зброю - перший і, слава Богу, останній раз.

Завдяки московській пропаганді була здійснена безпрецедентна деформація іміджу президента Джорджа Буша-молодшого, який майже прийняв Україну в НАТО, яку здали Саркозі і Меркель. Його президентський рейтинг - 86 відсотків. Не надто відстав від нього батько - 84.

Так само Суслов із Брежнєвим пробували піднімати на кпини свого заокеанського опонента-баптиста Картера, а тим часом він мав рівень довіри співвітчизників - 72 відсотки.

Загалом у США практично не було лідерів, які би не опиралися, мінімум, на дві третини суспільства. Реально найнижчим є показник у ще нинішнього президента, який відходить у небуття, - 63 відсотки. За американськими мірками - це просто обвал.

А у нас свій обвал - 3 відсотки. Владі нинішній, як і всім попереднім, які висять у повітрі і теліпаються кінцівками над прірвою народного гніву, ця 3-процентна настойка видається слабо діючим допінгом. Однак, в Україні вироблений радикальний антидопінг - Майдан. Народ навчився робити ін'єкції із цього натурпродукту вмираючій в реанімації владі. Болісна процедура. Але хіба хочеш - мусиш.

Василь БАЗІВ, для UAINFO