Президент США Дональд Трамп хоче поліпшити відносини з Росією, але та тісно дружить з головними ворогами Америки. Що з цього вийде?

Дональд Трамп заявив, що щиро бажає укласти з Володимиром Путіним "гарну угоду". ЗМІ та експерти в дусі нашого часу мультиплікували її до "великої угоди", такої, що сіє страх. У страху очі великі, а ось в угоди шанси малі.

У політиці, як у бізнесі, на шляху до складної угоди потрібно проявити волю, подолати низку перешкод і бути щасливим, щоб привести різні інтереси до спільного знаменника. Трамп і Путін знають, що таке воля. Обидва вірять у свою щасливу зірку. Але і цього недостатньо, щоб подолати як мінімум шість складних перешкод.

Іран. Офіційно Трамп і Путін хочуть дружити, щоб разом воювати проти терористів Ісламської держави. Головний фронт цієї війни - Сирія. Тут Росія міцно стала на ноги завдяки крилам своїх бойових літаків і тісному союзу з Іраном. Але Трамп називає Іран терористичною державою № 1. Лавров відповідає йому, що Іран непоганий і повинен залишитися в рядах борців з терористами. Росія при цьому підіграє Ірану та іншим арабським країнам у їх грі проти Ізраїлю, якому президент США пообіцяв повну підтримку. Світова преса пише, що американці зондують можливості вбити клин між росіянами та іранцями. Спроба - не катування. Але поки що є всі підстави вважати, що, перефразовуючи героїв Формули любові, для великої і світлої любові Москви і Тегерана коваль Вашингтон не потрібен.

Читайте також: Трамп как благодать и пример для подражания

Китай. Безсумнівно, стратегічну загрозу Америці нова адміністрація США бачить не в Росії, а в Китаї. Але Путін щиро називає Китай головним партнером Росії. І не дивно, адже РФ критично залежить від КНР в економіці, питаннях своєї національної безпеки на Далекому Сході і в міжнародній політиці, де позиції двох країн щодо ключових питань ідентичні. Розбити цю в'язку ще складніше, ніж зв'язки Росії з Іраном.

Лідерство. Трамп і Путін вірять у свій особливий статус і не менш особливий статус своїх країн у світі. В контексті світової політики обидва лідери - фундаментальні патріоти і вони чудово знають, як грати за правилами і без заради перемоги і привілейованого становища. У тій же Сирії Трамп захоче, щоб Америка була головною, але там перша вже Росія. І Путіну поступатися буде так само нелегко, як Трампу визнати себе молодшим партнером. Неминуче зіткнення їхніх переконань - це нова і найгостріша проблема, а не рішення старих проблем.

Опозиція. Тінь Росії переслідує Трампа у внутрішній політиці. Реакцією на будь-яке добре слово про Росію і Путіна є потужний хор опонентів проти будь‑яких поступок Москві. Причому (і це важливо) у складі хору - як демократи, так і республіканці, а також впливові ЗМІ та лідери думок. Останні тижні яскраво продемонстрували новому президенту, наскільки потужною може бути реакція американської системи на його непопулярні рішення. Ще один внутрішньополітичний шторм Трампу просто не потрібен.

Довіра. "Все одно кинуть",- сказав мені російський дипломат в 2009 році, коли щойно обраний президент Барак Обама оголосив про своє рішуче прагнення перезавантажити відносини з Росією. Якщо історія відносин Москви і Вашингтона чогось їх і навчила, так це не довіряти один одному навіть у часи відносного потепління. І якими б не були бажання Трампа і Путіна, якою би інформацією вони потенційно не володіли один про одного, відносини їх країн занадто складні. Та й обидва гравці здатні в результаті не розплатитися за рахунками. Їм складно довіряти один одному. А коли в товаришів довіри немає, для обох ціна помилки зростає до космічних висот.

Читайте також: Два сценарії для Трампа

Україна. Нас залякують тим, що першою жертвою "великої угоди" стане Україна. Це, висловлюючись одним з найулюбленіших термінів президента Трампа, фейкова новина. Росія може спробувати зробити Україну одним з об'єктів угоди. Але не так просто сколупнути з місця державу, що бажає і здатна захищатися. І провалений бліцкриг Путіна в Україні цьому яскраве підтвердження. Ми повинні бути готові до компромісів, які не порушують наших червоних ліній. Але насамперед ми повинні бути готові боротися за себе. І тоді чужі угоди не будуть нам загрожувати.

У сухому залишку: Трамп хоче поліпшити відносини з Росією, яка тісно дружить з ворогами Америки, довіра між США і Росією - вкрай низька, а у внутрішньо американському політичному середовищі президенту загрожує потужна опозиція до зближення з Путіним. В політиці, звичайно, можливо все. Але поки у "великої угоди" є великі проблеми.