Ранішня кава, улюблена подушка, парфуми й чистий одяг - під час подорожі про це часто-густо доводиться забути. Нагородою стають нові враження, навички та знання.

Подорож для мене - це не шоколадно-ванільний презент самому собі ол-інклюзів, коли хтось для вас завчасно постарався. Подорож - це коли ви досліджуєте світ максимально автономно, самостійно плануючи маршрут або користаючись при цьому базовою допомогою; ви приймаєте на себе усі ризики, пов'язані з переміщенням у просторі, і несете повну відповідальність за свої розваги, комфорт і безпеку. У такому разі рішення про подорож - це завжди відмова від конкретних речей. У минулому залишаються ранішня кава, улюблена подушка і парфуми, чистий одяг, звичний графік і темп життя.

Усі речі, які маркували особистий комфорт і безпеку не просто зникають, ви від них свідомо відмовляєтеся. Наразі варто згадати, скільки часу й праці ви вклали у цей комфорт і безпеку. Для тих, хто готовий глянути правді в очі, я склала коротенький, далеко не повний перелік усього цінного, чого у вас більше не буде:

- Звичного помешкання: немає більше пральної машинки, постілі, яка пахне саме так і є саме такою, як вам подобається, кухні і дверей, якими ви можете заблокувати доступ інших до вашого тіла. Замість цього є те, що вам зголосився хтось дати за ваші гроші. В Ніцці це була класна двокімнатна квартира, про яку ви могли думати щось типу: "Я б тут жив". Під час сафарі - це один намет на чотирьох, де матраци лежать щільненько один до одного, і ви ділите куций простір із вашими валізами. Про подушку, простінь і ковдрочку, як ви розумієте, геть не йдеться. Зате ви разом турбуєтесь про захист вашого теперішнього житла від москітів та намагаєтеся заснути під супровід гучних посиденьок інших подорожуючих.

Читайте також: Метро в Швеции - самая длинная художественная галерея в мире. ФОТО, ВИДЕО

- Звичної мови спілкування: тут усе просто - життєво необхідно, щоби вас розуміли інші. Спілкуйтеся як хочете, а краще - вчіть англійську. До речі, плем'я масаї цю мову знає.

- Звичної їжі: саме час формувати нові смакові уподобання. Якщо те, що ви бачите, підпадає під категорію "їсти неможливо", то це ваша класна можливість удосконалити тіло. Правило універсальне і діє для всіх вікових категорій.

- Звичного душу зранку і ввечері: ну, з цим як пощастить. Те, що у вас точно буде в Європі, може не бути в Африці. Універсальними засобами швидкої допомоги вам будуть вологі серветки і Стириліум. Чистота рук - наше все.

- Грошей: мало того, що ви під час подорожі нічого не заробляєте, ви за це все ще й платите. Балансуйте між ціною і якістю, відмовляйтеся від усього надмірного, користайтеся можливістю знижок.

- Приватності: під час подорожі завжди хтось зазіхатиме на ваш особистий простір. Ну, наприклад, уважно слідкуватиме за тим, як ви пережовуєте варене яйце, претендуватиме на вашу тишу, вештатиметься навколо зі своїм природним запахом, etc. Якщо ви цілісна толерантна особистість, це не складе проблеми. Якщо ж ні, то є можливість такою стати.

Злякалися? Можу трошки заспокоїти. Усі вище перераховані втрати тимчасові. Натомість назавжди ви отримаєте нові враження і досвід, краще розуміння світу і себе в ньому. І це насправді важливо. Тому розкажу про подорож як можливість.

Сонячними вулицями Занзібара ходять оптимістичні продавці всякого краму в надії поживитися вмістом вашого гаманця. Про те, що Занзібар був найбільшим ринком рабів, нагадує хіба що музей. Моя донька Марічка в шоці від того, що одні люди торгували іншими, дітей відбирали у матерів і був час, коли про права людини взагалі не чули. Саме такі моменти я найбільше ціную у наших мандрівках. Вони дозволяють просто зробити деякі речі, які у звичних умовах є заскладними саме через логічну відповідь на запитання: "А для чого мені це все?".

Читайте також: Яичница на капоте, или Когда в Австралии аномальная жара. ВИДЕО

Подорожі реально відкривають багато можливостей. Ось деякі з них:

1.Вивчити історію, мови, географію, культуру інших країн.

Краще один раз побачити, ніж сім разів почути. Прості істини про те, що: мови треба вчити, бо це допомагає порозумітися з іншими людьми; ось вона - історія - прямо під твоїми ногами, її можна торкнутися рукою, а інколи навіть покуштувати; ось так люди жили, так живуть зараз, а ось до чого прагнуть; Індійський океан теплий, як мамина ванна, - відкриваються моїм дітям просто. Для них світ інших культур з категорії "фантастика" переходить у категорію "реальність".

Я зараз дуже шкодую, що, народивши старшого сина, на цілих 5 років відмовилася від мандрівок. Забобонні фрази про зовнішні загрози для здоров'я дитини і матері привели в коматозний стан моє природнє бажання відкривати нове. Якби мені свого часу хоч хтось сказав, що "норма" - це все те, що ти для себе ідентифікуєш як "норма", можливо, я би припинила себе ламати і була би більш щасливою. Погоджуюся, для того, щоби протистояти надуманим традиціям, треба мати силу. І зараз вона у мене є.

2. Прийняти цей світ і знайти своє місце у ньому
Усі люди різні. Не кращі/гірші за інших, а просто такі, які є. У подорожах ми не просто бачимо це різнобарв'я, ми самі стаємо мазком строкатої картини світу. Питання про еміграцію не стоїть так гостро, коли бачиш, що в кожному куточку світу свої ризики. Переваги власного звичного життя бачаться куди привабливіше, як тільки вони зникають разом із першим кроком за поріг свого будинку.

3. Організувати себе і свій час
Time management - це просто must be в подорожах. Літак і потяг не будуть зважати на твій поганий настрій і йому все одно, чи твій день чудовий, чи зовсім навпаки. Отже, якщо хочеш встигнути, роби все вчасно. Не можеш зорганізуватися самостійно, тоді слухайся команд інших. Тих, хто може. В подорожі виникає купа нестандартних ситуацій, з яких треба вирулити з найменшими втратами: поламалася валіза, посіяли iPad, чувак, який для тебе важливий, не розуміє англійської etc. Тоді починаєш гостро відчувати, що саме для тебе є цінним, а правильна відповідь приходить нізвідкіля. Ти її просто знаєш.

Можливо, текст вище трохи змахує на моралізаторство. Та я лише дуже хочу, аби жінки дозволяли собі подорожі з дітьми. Спільні спогади про інші світи, взаємна організованість, разом пережиті емоції і цінність себе та своїх близьких, - це те, що об'єднає вас сильніше, ніж будь-які обіцянки допомагати одне одному матеріально.
Варто бодай один раз спробувати. І вам точно сподобається.