MENU

Реформа освіти: ознаки успішності

2378 0

Мова піде виключно про такі індикатори успішності реформаторських зусиль освітньої спільноти, які відображають глобальні виміри явища, бо локально-ситуативних ознак можна нарахувати сотні. А останні при цьому скоріше відображають тільки прісно відоме: «Хотіли як краще, а вийшло, як завжди - навпаки».

Але у цьому контексті той факт, що суспільство нарешті визнало доречність зусиль по реформуванню змісту освіти і структури, не відноситься до площини глобального значення.

Це (нові зміст і структура, тобто організація) є необхідною умовою, але НЕ ДОСТАТНЬОЮ. Адже оновлення змісту освіти означає, у першу чергу, реформування змісту/стилю/сенсу ДІЯЛЬНОСТІ педагогів та учнів/студентів, а не перехід на якийсь новий зміст основ наук. Останнє ще довго, особливо у сегменті загальної середньої освіти, у всьому світі буде традиційним, бо ж фундамент наук - це фундамент.

Читайте також: В Україні зменшилася кількість охочих здавати ЗНО

Тут мова про доповнення необхідного технологічного оновлення української школи остаточно ДОСТАТНЬОЮ складовою.

А нею у періоди реформації щораз стає хвиля масового душевно-духовного піднесення спільноти. Звісно, «неймовірні емоції» від того чи іншого тематичного тренінгу окремої групи осіб є у цьому ряді лише дотичним проявом.

Що ж у нашому випадку поступово стає змістом тієї хвилі масового душевного піднесення, за якої нація у справі очікуваної суспільством реформи досягає кінцевого успіху?

Спостерігаючи за недавніми випускниками та сьогоденними учнями 9 - 11-х класів, бачу наступні ознаки дійсно новоякісно-реформованої України, в освіті зокрема:

  • по-перше, їх виразна гордість за вправне володіння державною мовою, яке може супроводжуватися ще й достатньо легким переходом на іноземну. Коренем тут є не стільки відмова від спілкування російською, як більше життя своїм українством, що найлегше виражається у вільному спілкуванні українською, яку загарбники та колабораціоністи віками намагалися винести «за дужки» національної ідентичності.

  • по-друге, їхня спрямованість на відмежування від практик тіньового шахрайства. Починаючи з процесів оцінювання результатів діяльності. Так, на жартівливу репліку вчителя щодо учнівської підказки: «Он, дивіться, він списує»: «Ви що, ябедничаєте?» учні відповідають: «НІ, просто ми за чесну освіту!»

  • по-третє, активна життєва позиція старшокласників, спрямована на утвердження принципу свободи вибору. Постає все актуальнішою потреба юні до реальної, а не лише декларативної, можливості на власний варіант як профілю своєї освіти, так і траєкторії її здобуття.

В інтегральному вимірі останнє (свобода для вільної волі особи) є найсильнішою складовою незворотної успішності реформ: у молоді зароджується смак до відчуття та переконаності - у нації/державі є запит на те, щоб вона була не «як всі», а неповторно-успішною частиною суспільства. А такий вітальний стан є можливим лише тоді, коли у спільноти позитивістські людиноцентристські цінності є пріоритетними.

Ці три позиції і відображають мінімально ДОСТАТНІ складники успішної реформи, бо апріорі не є можливим новоякісно оновити як освіту нації, так і суспільно-економічні відносини, лише покращуючи її традиційну схильність думати недержавною мовою, пристосовуватись до хитрозадих «хазяїв» життя та настрою натовпу, в якому кожен має бути як всі.

Пишатися всім цим молоде покоління точно і не зможе , і не буде, а без масового почуття радості мільйонів від власних дій успішних реформ не буває. Тому-то нам, педагогам, заради власного ж кращого майбутнього немає кращого варіанту підтримки реформи освіти, як плекати у своїх вихованцях смак до української, устремління до порядності та розвивати в кожному з них здатність до пошуку самого себе.

Володимир Бєлий


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини