Україна опустилася з 162‑го на 166‑е місце в світі за індексом економічної свободи The Heritage Foundation, відомої американської "фабрики думки". На відміну від багатьох інших подій, що послужили приводом для священних воєн у соціальних мережах, цей факт залишився практично непоміченим. Риба живе у воді і не помічає її, так і ми звикли жити в умовах економічної несвободи і не звертати уваги на цю брудну, каламутну і радіоактивну воду, що викликає лише огиду у риб з чистіших водойм.

Індекс економічної свободи вимірюється більше 20 років і сьогодні охоплює 186 країн. Під економічною свободою мається на увазі фундаментальне право кожної людини керувати своєю працею і власністю: працювати, виробляти, споживати, купувати, продавати, інвестувати тощо. Індекс вимірює 12 базових показників: верховенство права (захист прав власності, добропорядність уряду, ефективність юстиції), розмір держави (держвидатки, податкове навантаження, бюджетне здоров'я), регуляторна ефективність (свобода бізнесу, свобода праці, валютна свобода) і, нарешті, відкритість ринків (свобода міжнародної торгівлі, свобода інвестицій, фінансова свобода).

Чому економічна свобода веде до процвітання? Тому що сприяє підприємництву, створенню робочих місць, розширенню виробництва, зростанню ринків (а значить, і зарплат). Тому що енергія людей використовується не на виживання, а на розвиток, а самі люди не думають про еміграцію, а про інвестиції (у тому числі в освіту дітей). Можна сказати, що економічна свобода є формулою економічного успіху.

Читайте також: Украина получит 200 млн евро кредита на обновление общественного транспорта

Необмежена економічна свобода зустрічається дуже рідко. Очевидно, зовсім без обмежень не обійтися, проте одні держави встановлюють їх набагато більше інших. Навіщо?

Річ у тім, що держава діє в інтересах тих груп, які її контролюють. У різних країнах це виглядає по‑різному. Наприклад, диктатура обмежує економічну свободу, щоб запобігти зростанню незалежних соціальних груп, які потребують свободи політичної. Олігархія штучними бар'єрами захищає свої монополії. Лобісти міжнародних компаній запобігають конкуренції імпортним товарам з боку місцевого бізнесу. Ліві популісти для збереження влади збуджують ненависть до проклятої буржуазії, а праві популісти твердять, що навкруги вороги і тому потрібно обмежити свободу. Корупціонери вибудовують схеми "для своїх", відсікаючи всіх інших. Буває і так, що перелічені вище групи діють узгоджено.

Отже, про результати. Індекс ділить всі країни світу на п'ять категорій. Всього 5 країн класифіковані як вільна економіка (Швейцарія), ще 29 мають в основному вільну економіку (майже вся Західна Європа, а також США і Канада). Далі йдуть помірно вільні економіки (типові приклади - Польща, Казахстан і Японія), потім ті, хто нижче середнього,- невільні (Китай, Індія, Єгипет). Замикають список країни з репресованої економікою, і тут серед Гаїті, Туркменістану, Зімбабве, Куби і Венесуели ми розчаровано знаходимо Україну.

Як ми могли тут опинитися? Наші чотири найгірших показника - ефективність юстиції, свобода інвестицій, добропорядність уряду і рівень державних видатків. У Європі чимало країн з високою корупцією, неефективними судами або величезним бюджетом, але завжди один-два поганих показника компенсуються високими іншими - на жаль, не у нас. Зазвичай високі податки і величезний бюджет поєднуються з високою якістю інституцій, і тільки розвинені країни можуть собі таке дозволити. Україна має унікальне поєднання високих соціальних зобов'язань, старого населення і слабких інституцій.

Читайте також: Паралельний "сірий" імпорт в Україні

Вивчаючи індекс, можна помітити, що Україна за рік набрала 1,3 позитивного бала, однак при цьому впала на 4 позиції в рейтингу. Це означає, що весь світ рухається до більшої економічної свободи, а ми гальмуємо. Доречно згадати Алісу в Країні чудес: "Потрібно бігти чимдуж, щоб тільки залишитися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше!" Нам потрібно було набрати 4 бали, щоб залишитися на торішньому, 162‑му місці. Індекс 2017 року відображає ситуацію станом на літо 2016‑го, але з того часу мало що покращилося.

Україна сьогодні - це країна з досить високим рівнем політичної свободи. А значить, варіантів лише два. Або політично вільні громадяни доб'ються і економічних свобод, або для запобігання економічних свобод доведеться в якийсь момент пожертвувати і політичними. Поки обидва варіанти можливі.