Як "Arma" і "Battlefield" не навчать влучно стріляти, так і YouTube не перетворить аматора на професійного вояка. Приміром, для досягнення оптимальної кучності, ми з бійцями настрілюємо сотні і тисячі набоїв на тиждень. Для хорошого злагодження ми долаємо багато кілометрів на різних типах місцевості. Для того, щоб досягти професійного рівня у військовій справі, цим треба професійно займаттся. Але якщо ви усвідомили необхідність поглибити знання з індивідуальної військової підготовки, скажімо, на рівні "солдат-відділення" (що в принципі похвально), то знайомство безсумнівно почнете з Google.

Причини можуть бути різні. Можливо, ви просто свідомий громадянин, який придбав собі нарізуху "на випадок чого", і хоче "прокачати" свої знання з екстермінатусу і виживання "у полі". Або ви майбутній військовий, який готується піти на контракт. У обох випадках це додає вам балів. Проте, як і в посадці десь на "нулі" у секторі "Б", так і в цих ваших інтернетах, нерідко натикано розтяжок і мін, на яких можна неслабо зашкваритися.

Читайте також: Правильна військова культура, або як зблизитись з НАТО

Нижче я зібрав список із десяти заповідей для адекватного навколоармійця, які базуються на військовій практиці.

1. Ігноруйте "експертів" саперної справи, які навчалися по ютюбу. Забийте на аматорські сайти зі зняття розтяжок і розмінування. Якщо ви не сапер, розмінування - не ваше собаче діло! Я вже не згадую про те, що всілякі підручники з імпровізованих вибухових пристроїв мають ігноруватися по замовчанню!

2. Любителям "здобувати зброю в бою" та інших трофеїв. На війні мінується все. От тупо все. Навіть патрони, які забивають тротилом замість пороха. Навіть міни мінуються. Цей пункт є продовженням попереднього: якщо ви не сапер, обходьте десятою дорогою всі підозрілі предмети. Ті, що не викликають підозр - теж. Навіть якщо у "свіжого" ростовського 200-го на грудях димиться ще не охололий калашмат. Запам'ятайте: якщо ви цю штуку сюди не клали, значить не варто її чіпати - дочекайтеся приїзду саперів.

3. Те саме стосується мінування без інженерної підготовки. Google та YouTube не нададуть вам необхідної практики, і ваша перша розтяжка майже гарантовано стане вашою останньою.

4. Ігноруйте інструкторів-страйкболістів. Військові ігри на природі не мають нічого спільного з раптовим вогневим контактом. І то якщо ти перед тим зробив полтішок кілометрів, кілька діб не вилазячи з броніка.

5. Уникайте доморощених тактиків. Це вірна загибель. Якщо людина не була на війні і не "хавала" всі її "прєлєсті", вона всього лише здатна навчити як стати хорошим 200-м. Навіть якщо ваш "інструктор" має мільйон друзів серед атошників і цитує Сун-Цзи.

6. З'явилися самураї, які вважають, що кільце від ручної гранати - занадто складний апарат, і радять замінити його на шматок обрізаного 5-кубового шприца, який одягається на запобіжний важіль і запал, фіксуючи їх разом. Офігєнна штука, до того моменту як цей ковпачок не трісне у тебе в кишені. Такі випадки уже неодноразово траплялися, але про це немає кому розповісти - ті винахідники повернулися додому розфасованими по кількох різних ящиках.

7. Сміливо посилайте всіх умудрьонних вояк, які стверджують, мовляв, фізуха для солдата - діло десяте. Ти здохнеш без підготовки, якщо буде необхідно стрімко доставити на позицію свою тушку, на якій теліпається 30кг екіпу, озброєння і БК. Як перевірити? Набийте свій найбільший рюкзак усім необхідним плюс пару-трійку цеглин. Пробіжіть із ним 5 метрів і падайте на землю. Повторіть 20 разів.

8. Навздогін попередньому пункту. Ніколи не користуйтеся прикладом різних самураїв, які бігають під кулями в одній розгрузці та бандані. Ніколи не знімайте броню і каску під час бойового виходу, а тим більше - у ході вогневого контакту! Загроза варіюється від маленького уламка ВОГа, який прилітає в живіт, до власної безтолковки, розбитої при падінні з бетера - усього не перелічити. Так, важко і незручно. Зате живий.

9. Завжди, якщо є можливість, їдьте ВСЕРЕДИНІ вашого бетера. Селфачнутися для фейсбучки, сидячи на броні, можна й на базі. Під час обстрілу слід перебувати у тому місці, яке для цього і передбачено - в десантному відсіку. Якщо з РПГ прилітає в машину, то шанс одночасної загибелі екіпажу й десанту 50/50 (дивлячись, куди і як влучило - приміром, у захисну решітку), а от ті, хто сидять у цей час на броні - практично гарантовані смертники. Тим більше - при наїзді на фугас, що б там хто не казав.

10. Перчатки без пальців залиште для кінофільмів про рузкє спіцназ. Схопився за розжарений ствол - буде вава. Зажувало шкіру затворною рамою - ще одна вава. Забив пальця, здер ніготь - ти перетворився зі стрільця в легкого 300-го і впав тягарем на плечі підрозділу.

Читайте також: "Снайперська війна" набирає обертів

І наостанок. Шукайте хороших інструкторів з вогневої (можу порадити). Отримавши військову спеціальність у своєму підрозділі, вивчайте про неї ВСЕ та перевіряйте на практиці. І не лізьте куди не потрібно - у вас всерівно не вийде зробити усього самотужки. Тому що один - це нуль. А два - це один.