Дипломатія – це щось на межі алхімії та квантової фізики. Алхімік і фізик постійно граються зі правилами взаємодії хімічних і фізичних елементів у пошуках безсмертя, філософського каменя та надможливостей світу й людини. Дипломат грається зі правилами взаємодії міжнародних гравців у пошуках вічного миру, процвітання та надможливостей держави чи міжнародної організації, яку він представляє.

Сьогодні не в одному кабінеті по всьому світові вип'ють щось таке дипломатичне – вино або віскі. Привід є, і він того вартий – українська дипломатія святкує своє століття.

Напрошується довга розмова про те круте і кволе, що було в її історії. Але для різноманітності спробуймо уявити її майбутнє.

У осяжній переспективі три ключових пріоритети нашої дипломатії залишаться без змін: міжнародні гарантії національної безпеки та відновлення територіальної цілісності, укорінення України на Заході, захист прав та інтересів українських громадян і бізнесу в усьому світі.

Для змін, і настільки радикальних, наскільки наша дипломатія готова розплющити свої очі, є інший простір. Цей виклик називається просто – технологічна революція дипломатії.

Власне, це виклик не лише для української дипломатії, а й для всіх інших країн. Дипломатам буде дуже важко. Тому що ну дуже вони консервативні. Але краса моменту полягає в тому, що зараз вирватися вперед може кожен. Потрібно лише сформувати візію майбутнього дипломатії як професії та розпочати адаптацію системи до реальності.

Є для цього й потужний мотиватор: хто не зробить ривок уже сьогодні, завтра залишиться невдахою. А хто хоче бути першим, той має не боятися ставити собі цілі, гідні статусу першого.

Технологічна революція дипломатії триматиметься на тих же трьох двигунах, що прямо зараз уже змінюють наше повсякденне життя. Це штучний інтелект, кіберпростір і покоління смартфонів.

Штучний інтелект

Почнемо зі простого – із чат-ботів. Це вже не щось надсучасне. Це норма нашого життя, й вони невідкладно мають стати нормою дипломатії. Для початку достатньо створити чат-бота, що перейме на себе функцію надання базових консультацій МЗС громадянам і бізнесові.

Перше місце для впровадження – консульська служба. Технології зроблять її ще зручнішою. І в Києві, і в посольствах завдяки технологіям чат-ботів та інтегрованих електронних послуг (дещо вже зроблено) консули скинуть з себе більшу частину тягаря консультативно-технічної роботи.

Майбутнє консулів – це сила швидкого реагування та фізичного супроводження громадян і компаній. Наприклад, у судових процесах, у в'язницях, на місці катастроф тощо.

Читайте також: Британський відчай може розвіяти світло з України

За чат-ботами прийдуть складніші алгоритми. А за ними – роботи-гуманоїди на кшталт вже всесвітньовідомої Софії. Можете вже уявляти стіл переговорів, за яким сидять делегації двох країн, й у складі кожної з них є робот.

Він або вона ще не веде переговори, але вже записує їхній хід у реальному часі і тут же робить "вижимку" – добре відомий дипломатам запис бесіди (кінець функції note taker, тобто дипломата, що веде запис бесіди). Робот також миттєво знаходить в інтернеті факти, необхідні аргументи, історичні паралелі й видає їх переговорникам.

Перемовини майбутнього стануть швидшими, але складнішими, оскільки значно спроститься миттєвий доступ до безкінечних нових аргументів і прорахунку наслідків можливого рішення.

Машини також візьмуть на себе функцію аналітики та підготовки дипломатичних документів. Людина лише "заточуватиме" найскладніші продукти, підготовлені штучним інтелектом.

Є одна сфера, де натуральний із крові та плоті дипломат може спати спокійно, тому що штучний дипломат із силікону й мікрочіпів в осяжній перспективі не замінить його. Це відчуття контексту й керування ним. Тут людині немає рівних. Особливо коли йдеться про таку складну річ як міжнародний контекст.

Штучний інтелект, віртуальна й доповнена реальність також докорінно змінять процес підготовки дипломата. Зараз якісний дипломат – це енциклопедичні знання + аналітика. Щоб бути своїм серед своїх, треба вільно стрибати епохами, жонглювати цитатами та багатозначно піднімати брови під час зустрічей, прийняттів, переговорів і теревеньок. У майбутньому якісний дипломат – це базові знання + творче мислення. А енциклопедію й аналітику залишимо цифровим технологіям.

Також у навчанні більше не потрібно буде імітувати переговори або дипломатичне прийняття, щоб навчитися правильно поводитися. Віртуальна й доповнена реальності моделюватимуть професійні ситуації для дипломата. На виході матимемо більш підготовлених і психологічно витривалих бійців дипломатичного фронту.

Кіберпростір

Зараз відбувається дуже проста річ – паралельно з офлайновою реальністю, знайомою нам протягом тисяч років, будується онлайнова реальність, де людина житиме за тими ж базовими правилами, що й офлайн.

У кіберпросторі питання безпеки людини, бізнесу, держав і світу стають таким же нагальним, як і у фізичному просторі. А там, де є міжнародні виклики безпеці, там оперуватиме дипломатія.

Кібердипломатія не зводитиметься до боротьби з хакерами й кібератаками. У цьому дипломати лише допомагатимуть "технарям". Вона вирішуватиме фундаментальні питання війни й миру, співробітництва держав та захисту прав людини і бізнесу в онлайновому світі, від якого ми будемо тотально залежати.

Як, наприклад, із позиції норм міжнародної політики та міжнародного права кваліфікувати руйнівні заходи інформаційного впливу однієї держави на населення іншої держави онлайн? Запитання геть не теоретичне. І кібердипломати мають надати відповідь на нього. Як і на запитання про те, яким чином стримувати держави від таких агресивних дій і якою має бути їхня відповідальність за них.

Ще одним завданням кібердипломатії стає побудова відносин держав із володарями кіберпростору – корпораціями рівня Facebook, Alphabet, Amazone. Вони вже знають про громадян більше інформації, ніж про них знає їхня власна держава, й навіть більше, ніж сама людина знає про себе. Підтримка відносин з цими монополістами стає питанням державної безпеки й міждержавної співпраці.

Читайте також: Підстав для поліпшення американсько-російських відносин немає – політолог

За силою впливу на суспільства йдеться вже не про класичні транснаціональні корпорації. Це наднаціональні корпоративні інституції. Вони вже безпосередньо впливають на національну та міжнародну політику. Держави не можуть ігнорувати цей вплив.

Іншою новинкою стане залучення в дипломатію великої кількості фахівців, які знатимуть, як працює кіберсвіт, і самі вмітимуть із ним працювати. Попит на дипломатів-інженерів зростатиме. Поява достатньої кількості таких дипломатів почне неминуче змінювати сам стиль дипломатії та підходи до вирішення завдань із ліричного на математичний.

Покоління смартфонів

Покоління дипломатів усіх країн усіх часів плекали міф про обраність, статусність і містичну недосяжність цієї професії. Покоління смартфонів безжально відправить цей міф до папки "Спам".

Нові споживачі зовнішньої політики не хочуть дипломатів, що з якоїсь висоти зарозуміло говорять ні про що. Вони хочуть дипломатів, які немов друзі розмовляють живою мовою, пояснюють, що до чого, й надають поради.

Громадянин, вихований із смартфоном в руках, і який живе в соцмережі, обирає ситуативність замість не те що стратегії, а навіть тактики. Він хоче, щоб усе було швидко, щоб реакції були миттєвими, рішення винятковоо красивими і прикольними, процес їх ухвалення прозорим (бажано із стрімом у соцмережах або хоча б із коротким, якісно змонтованим відео з найтемніших кулуарів і особистого кабінету міністра), а комунікація короткою та персоналізованою.

Ринок вже реагує на це. У 2017 році 72% маркетологів стверджують, що створення ситуативного контенту є найефективнішою SEO-тактикою. Тож ключові слова майбутнього – це ситуативність та індивідуальність.

Наприклад, твіт міністра втратить своє значення (хоча й залишиться по-своєму дієвим), тому що кожен захоче отримувати персональне повідомлення. У ньому міністр звертатиметься до людини особисто з урахуванням особливостей її поглядів і переконань. Такі технології вже змінюють те, як бізнес і влада комунікують із кожним, а насправді – з величезними групами людей.

Замість дипломатії монологу громадянин із смартфоном уже створює дипломатію розмови. І дипломатія буде вимушена дати це громадянам. Фізично (кожен дипломат є комунікатором) і через впровадження чат-ботів.

Ось так покоління смартфонів виб'є з-під дипломатів їхні основи основ – можливість довго аналізувати ситуацію, ретельно прораховувати сценарії розвитку, затягувати час, працювати тихо за зачиненими дверима й говорити публічно про суть проблеми та досягнутий результат нікому не зрозумілою мовою.

Чому дипломатія піде на такі жертви? Тому що це буде потрібно їй, щоб залишитися релевантною для тих, інтереси кого вона захищає. Зрештою, природа й час візьмуть своє – покоління смартфонів неминуче становитиме більшість серед дипломатів.

Можна ще довго говорити на цю тему. Але, по-перше, чекає келих із нагоди свята. А по-друге, покоління смартфонів не читає довгі тексти. А цей текст уже занадто довгий. Воно зацінить набагато більше, якщо вже незабаром наживо побачить ключові елементи дипломатії майбутнього.