Нарешті. Через кілька тижнів панічного стану, у який суспільство занурюють щоденні відомості про епідемію кору, Мінздрав вийшов із анабіозу. Щоправда, цей вихід має присмак спроби не вирішити ситуацію із захворюваністю, а знайти, у традиціях сучасних управлінських трендів, "крайнього".

Отже, виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун повідомила, що клята хвороба прийшла в Україну з Румунії. Добре, що хоч не Путін винуватий.

Критично важлива для всіх інформація. Можна сказати – вирішальна для подолання спалаху захворюваності. Тепер, коли відоме "джерело", ми усіх вилікуємо. Так?

Читайте також: Просте пояснення, чому сьогодні в Україні панує такий затятий саботаж щеплень

Не дивлячись на кострубатість цієї заяви, яка зайвий раз підтверджує суспільну думку про те, що в Україні нині немає міністерства охорони здоров'я, вона таки важлива. У якості явки з повинною, адже пані міністр опосередковано визнала, що проблема існує, і очолювана нею державна служба, мінімум кілька критичних для вирішення ситуації тижнів, нічого не робила.

А люди тим часом вмирали.

При цьому країною розганялись жахи, яких неможливо не помічати. Але належної реакції не спостерігалось. Ані з боку представників виконавчої, ані законодавчої влади. Замість наполягати в межах своїх повноважень на термінових діях з боку держави, політики звично використовують Фейсбук. Вчора з'явився черговий допис Ольги Богомолець, в якому вона вказує на об'єктивні речі: "Проблема зі спалахом кору сьогодні є, на жаль, абсолютно неконтрольованою. МОЗ не володіє ситуацією і професійно нездатний до оперативного реагування. Навіть система оповіщення про випадки небезпечних хвороб стала працювати в державі через ЗМІ, які про це дізнаються першими". Ольга Богомолець поскаржилась на те, що на засіданні Комітету охорони здоров'я ставила відповідні питання представникам МОЗ, але "відповідей не почула".

Читайте також: Корь уже здесь! Ждём дифтерию – Комаровский. ВИДЕО

При усій повазі до Ольги Вадимівни, боротися з епідемією запитаннями на засіданні комітету і дописами в Фейсбук – не є ефективною тактикою.

Аби лякати людей твердженнями про неспроможність МОЗу вирішити ситуацію і нагнітати істерію, можна і не бути головою парламентського Комітету з питань охорони здоров'я, депутатом від БПП та радником президента з гуманітарних питань. Усі ці посади є достатньо впливовими в державі, аби розпочати дійсно діяти, а не запитувати у невігласів з МОЗу, яким чином вони планують подолати епідемію.

Така методика притаманна "громадянським активістам". Волати і панікувати – їхня функція.

А якщо дивитись на ситуацію з площадки, якою є профільний парламентський комітет, дії повинні бути іншими. Вони мають виходити з того, що епідемія, про яку так емоційно говорять політики, є загрозою нацбезпеці. А при такій кваліфікації алгоритм дій є зрозумілим і законодавчо відрегульованим. Як і відповідальні особи, на яких покладені обов'язки у таких випадках. Але про відповідні звернення від парламентського комітету нічого не чути!

Це – елементарні алгоритми дій в таких випадках.

Бо відповідальною за життя і здоров'я людей нині є Держава. Не румуни, не інопланетне і навіть не батьки, які не зробили щеплень своїм дітям. Відповідальні – глава держави (який, попри вимоги закону, досі тримає в якості "ВО" свою протеже в якості глави МОЗ), прем'єр-міністр (якому в силу об'єктивних прогалин ця тема просто нецікава), Комітет ВР з питань охорони здоров'я (який замість узяти на себе провідну роль для вирішення ситуації, продукує запитання до невігласів і скаржиться у ФБ про те, що ніхто не чує і не розуміє)... Усі вони – відповідають у першу чергу. І якщо ситуація із відверто неконтрольованої перейде у трагічну – скинути один на одного відповідальність не вийде. Не той випадок.

Тому попри усі прес-конфернції, пошук винних, волання у соцмережах, усе, що відбувається не можна кваліфікувати інакше, як злочинну бездіяльність.

Читайте також: Записки выжившей после кори

Тим часом ситуація із захворюваністю не є чітко визначеною і кваліфікованою. Деякі фахівці стверджують, що насправді подібні спалахи не є новиною, деякі – лякають, що це тільки початок, далі прийде дифтерія. Суспільство не має конкретної інформації. І це вкупі із розумінням, що держава неспроможна захистити людей, поглиблює панічні настрої.

У той же час відомо, що будь-які адекватні дії з боку відповідних служб, супроводжені достовірною інформацією, вже самі собою "працюють" на позитив.

Але... Шукати винуватців і робити щеплення. Це – увесь "потужний потенціал" держави по захисту населення від небезпеки? Яка, схоже таки існує. Це як раз той випадок, коли час напружитись, "виключити" режим піар-агенції, знайти у собі залишки адекватності і почати діяти так, як належить людям, відповідальним за усе, що відбувається. Адже порядок дій – елементарний і відпрацьований.

А саме: термінове залучення до подолання епідемії, що загрожує національній безпеці, відповідних державних осіб та інститутів – президента, глави кабміну та РНБО. Це можна зробити шляхом звернення з боку профільного парламентського комітету. Далі – створення оперативного штабу, термінова розробка плану заходів, інформування населення тощо.

Дійте. Просто згадайте про свої обов'язки!