Тема вже далеко не нова для нашого медіа-простору. При детальному вивченні проблеми прослідковується така ситуація: говоримо про важливість питання - можливість екологічних катастроф,  проблеми із вивозом,  роздільний збір, сортування, пакування, про великі компанії, корупцію в галузі, власно, про все  навколо теми.

Але за цими обговореннями забуваємо про головне. Поки нашу увагу відволікають “білясміттєві” теми та точкові, нежиттєздатні для українських реалій технології, відходи нікуди не зникають, а дедалі швидше накопичуються, і вся країна буквально потопає у смітті.

У середньому, кожен українець щороку утворює від 250 до 450 кг побутових відходів. Так, за рік в Україні виникає 14 млн тонн сміття та непотребу. Із цієї шаленої кількості нині відсортовується приблизно 5%, тільки 1,5% - спалюється, а все інше (понад 90%) - вивозиться на сміттєзвалища! Загалом, станом на 2017 рік під побутовими відходами вже поховано приблизно 5% площі країни (30 тис км2). Для порівняння, площа сусідньої Молдови - близько 34 тис км2. Якщо не запровадити цивілізований підхід до питання поводження з відходами, то  в 2025 році під сміттям опиниться  6,2% площі країни. Нині в Україні існує близько 6 тис. офіційних  сміттєзвалищ, в той час як несанкціонованих - близько 30 тисяч! І якщо про законність та безпечність останніх, взагалі, немає сенсу говорити, то щодо сміттєвих полігонів в Україні - не є таємницею, що всі вони - не те щоб аварійні, вони - справжні екологічні бомби!

Поки нашу увагу розпорошено, вважаємо, що опинилися в смітті лише “по коліна”, а насправді - вже майже “по горло”. Через трагічні події на сміттєзвалищі Львівщини (в с. Великі Грибовичі) з людськими жертвами  у 2016-му році та завдяки гарячим дискусіям, які точилися в 2017-му, - ми це, нарешті, зрозуміли.

Читайте також: Чи варто дивуватися, що більша частина сміття – пляшки від спиртного?

Нині головне для нас питання - “як бути, і що робити для того, щоб попередити справжню екологічну катастрофу, яка чекає на нас уже в осяжному майбутньому?” Для вивчення успішних прикладів вирішення проблеми накопичення сміття в різних країнах (а через це пройшли більшість розвинутих країни), я відвідав багато заводів з енергетичної утилізації сміття.

Пропоную вам серію невеликих блогів про успішні підприємства, які утилізують сміття і показують реальний приклад сучасного високотехнологічного поводження з відходами.

Відень. Великий мікрорайон австрійської столиці. Серед різноманіття архітектури одразу виділяється справжній шедевр - будівля заводу з утилізації сміття Шпітеллау.  У 2015 році після 25 років роботи на заводі було проведено глобальну модернізацію потужностей у відповідності до найсучасніших стандартів екологічної безпеки. Половину вартості інвестицій в оновлення заводу вкладено в системи екологічного контролю та фантастично ефективної фільтрації викидів. Завдяки високій екологічній ефективності завод може похизуватись надзвичайно низькими показниками шкідливих викидів в атмосферу. В цьому легко може переконатися кожен мешканець міста - біля входу на завод встановлено індикатор, який засвідчує якість повітря в реальному часі.

Виробництво оснащене сучасним обладнанням і спалює до 250 тис. тонн відходів та, окрім електроенергії, генерує теплову енергію взимку, а холод - влітку.

Читайте також: Бесполезно смаковать этот мусор в очередной миллионный раз

Завдяки казковому дизайну і високому рівню екологічної безпеки виробництва на заводі регулярно проводять екскурсії, влаштовують численні виставки та фестивалі. На території заводу та в усьому районі навколо не відчувається жодних неприємних запахів.

Відходи, які утворюються в результаті роботи заводу, застосовуються у нежитловому будівництві, а вода піддається такому ступеню фільтрації, що може без шкоди для довкілля повертатися до екосистеми.

Науково-технічний прогрес, який спостерігається в останні десятиліття, дав людству можливість отримувати енергію з відновлюваних джерел, у прямому сенсі - з повітря,  сонця, або з води. Людина спромоглася створити технології багаторазових польотів у космос, штучного інтелекту, технологічних систем обміну інформацією та багато іншого, що дійсно вражає.

Сміттєспалювальний завод Шпітеллау є далеко не єдиним прикладом сучасного технологічного прогресу у поводженні з відходами, який поєднує ще вчора несумісні поняття - сміття та чиста відновлювана енергетика.