Голова Міноборони Білорусі заявив про готовність Мінська направити миротворців на Донбас.

Це категорично неприпустимо.

По-перше - є таке неписане правило, за яким країна, яка має спільний кордон з країною, в якій є конфлікт, не направляє свої миротворчі підрозділи і миротворчий персонал з метою уникнення звинувачень, навіть потенційних, у просуванні своїх інтересів і окупації території. Тому при всій повазі до ініціативи білоруських сусідів ми не можемо допустити присутність білоруських підрозділів на території України.

По-друге, Білорусь має дуже обмежений контингент, здається близько роти, який пройшов тестування і може виконувати завдання у складі миротворчої місії. Проте, білоруський підрозділ ніколи не брав участь в миротворчих операціях, тому реальна готовність до виконання ним завдань у складі миротворчої місії є дещо сумнівною.

Це те, що стосується загальносвітових стандартів.

Але наголошу ще раз - ні, ми не можемо допускати білорусів на територію України. Це було би дуже нерозумно і необачливо.

Якщо ми говоримо про загрози міждержавного характеру (взаємовідносини Україна – Білорусь), як я вже сказав, є потенційна ймовірність, що Білорусь буде використовувати присутність своїх миротворців, а власне, військові підрозділи на території України у просуванні своїх (а може і не тільки своїх, а й сусідських) інтересів.

Читайте також: Україна вислала з Києва білоруського дипломата

Ні для кого не є таємницею, що білоруські товари є звичайним явищем на окупованих територіях, а це означає, що вони туди потрапляють, так би мовити, у не зовсім законний спосіб – тобто контрабандою. Чи зацікавлена Білорусь у просуванні своїх товарів на цей ринок? Так, безумовно. Отже, ми маємо всі підстави стверджувати, що Білорусь буде займатися протекціоністською політикою задля захисту своїх виключних економічних інтересів, користуючись присутністю свого озброєного підрозділу на території України.

По-друге – не є таємницею, що громадяни Білорусі беруть участь у збройному конфлікті в Україні по обидві сторони фронту. Виникає абсолютно логічне питання - кого у такому випадку переслідуватиме чи захищатиме білоруський підрозділ? Чи можемо ми бути впевненими, що вони (білоруські військовики) дотримуватимуться принципів неупередженості, нейтральності та відкритості? Є певні сумніви цьому також…

Читайте також: Яременко: Несамостійність Білорусі в безпековій та оборонній сфері – непристойно очевидна

І, по-третє - безумовно, треба враховувати, що статус білоруських збройних сил – це статус союзних збройних сил по відношенню до Росії, а це означає, що вони є задекларованими союзниками держави-агресора – тобто, зацікавленою стороною конфлікту. То ж знову, виникають дуже серйозні сумніви щодо можливості білоруського підрозділу дотримуватися міжнародних принципів проведення миротворчої операції.

І на останок – фактично, білоруські збройні сили є сателітами збройних сил Російської Федерації, вони мають ідентичну організаційно-штатну структуру, систему планування, забезпечення, підготовки кадрів та бойової підготовки. То ж можна з великою долею вірогідності припустити, що діяльність білоруського підрозділу може бути використана в інтересах Росії, тобто в інтересах держави-агресора.

З огляду на вищеозначене повторюся ще раз – присутність білоруського підрозділу у складі миротворчої місії на Сході України є не бажаною, ба більше – неприпустимою