Пригадуєте фільм "Холодное лето 53-го", де зек вийшли по амністії і влаштували терор мешканцям віддаленого села? А тепер давайте згадаємо так званий Закон Савченко. Він вступив у дію 24 грудня 2015 року, а скасований був аж 21 червня 2017 року.

У найтяжчий період трансформації правоохоронної системи, у розпечену війною і насичену зброєю країну, під час економічної кризи, – десятки тисяч зеків, злочинців у повному юридичному сенсі цього слова, вийшли на волю раніше кінцевого терміну. Не дивно, що 10 % з них пішли знову на рецидив. Але нагадую, що таким привілеєм, як "день у СІЗО = два дні на зоні " НЕ користуються вже ТІЛЬКИ ті, хто потрапив за грати за підозрою у злочині вже ПІСЛЯ 21 червня 2017 року. Чому?

Читайте також: Герой України і казус Савченко

Пояснюю юридичною мовою: ст. 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Зазначене положення Конституції закріплено у статті 5 КК України: закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. У свою чергу закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

«Закон "Савченко" поліпшував становище осіб, які на час досудового розслідування або судового розгляду утримувалися під вартою, а так само були засудженні до відбування покарання у вигляді позбавлення волі, але продовжували утримуватися в умовах слідчих ізоляторів, а також осіб, що вже відбували покарання в установах виконання покарання («на зоні»). Вказаним особам перераховано терміни утримання під вартою в умовах слідчих ізоляторів із розрахунку 1 день тримання під вартою за 2 дні позбавлення волі. Зазначений перерахунок призвів до суттєвого скорочення строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі та, як наслідок, масове звільнення осіб з місць позбавлення волі. 

Читайте також: Журналіст: Військовий переворот – не фантастика

Скасування «закону «Савченко» погіршило становище усіх перерахованих вище категорій осіб, тому зворотній перерахунок термінів позбавлення волі особам, які на час дії «закону «Савченко», перебували під вартою чи у місцях позбавлення волі, не проводиться. Припинення дії «закону «Савченко» полягає у тому, що він не застосовується до осіб, яких було взято під варту після його скасування. Таким чином, на жаль, «закон «Савченко» продовжує свою дію і після скасування.

А тепер людською мовою: дотепер і назавжди (до змін у Конституцію) ВСІ ще підсудні і вже засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини, які потрапили під варту і до, і під час вступу в дію Закону Савченко, тобто до його скасування 21 червня 2017 року, - виходять так само на волю за цією нормою "день за два". І ця шкідлива норма, яку вже НІЯК НЕ випилити із законодавства, окрім як змінивши Конституцію, нанесла колосальну шкоду правопорядку в нашій країні. Зрозумійте, що Національна поліція України "завдячуючи Закону Савченко" з кінця 2015 року і назавжди стикається із більшістю кількістю колишніх зеків на вулицях наших міст і сіл. А вони часто-густо йдуть на рецидив.