Вкотре зібралися, посиділи, обмінялися звинуваченнями і розійшлися. Дивлюсь на ці засідання Ради безпеки ООН і все більше вони мені нагадують півнячі бої або собачу гризню. Користі з них ніякої.

Жодна з існуючих світових організацій безпеки – ні ООН, ні ОБСЄ – більше не можуть гарантувати безпеку, заради якої вони були створені. Якщо ця неспроможність збережеться й надалі, то у кращому випадку їх очікує доля Ліги націй.

Просто будуть поховані війнами. Через свою ж неспроможність і недієздатність забезпечити мир.

Читайте також: Як в Європі перемагає популізм. Уроки для України

В Україні війна іде п’ятий рік. Розпочинається нова «холодна війна» між США і Росією, Європа напружена через застосування на її території хімічної зброї. У нових світових реаліях на ООН чи ОБСЄ сподіватися уже марно. Їхній час вичерпується. Ці законсервовані міжнародні безпекові організації показали, на що здатні. Більшого витиснути із себе не зможуть. Світові, Європі, Україні пора будувати нову безпекову модель. Гнучку, мобільну. Яка зможе реагувати на виклики часу.

Сама дійсність вже вимальовує ту схему, за якою має будуватися ця нова модель. Вона більше не може бути простою, лінійною. У цій новій моделі я б виділив декілька складових, і по кожній з них треба працювати окремо. Створювати так би мовити окремі органи безпеки.

Найперша складова – це двосторонній діалог Україна–Росія. Я вже не раз казав, що він мусить бути, ми від нього нікуди не дінемось. Чим довше триває війна, тим очевидніше стає, що виходити треба саме на такий формат. ООН, ОБСЄ не можуть бути тут помічниками. Вкотре в історії Україні належить відіграти стабілізуючу роль. Для безпеки власної, європейської і світової.

Наступна складова нової безпекової моделі – діалог у Центральноєвропейському регіоні. Зверніть увагу, якими колосальними темпами розвивається ця частина Європи. Це, звичайно, добре. Але також означає, що температура напруги тут буде зростати. І це ще одна загроза для існування Європи. Отже, в регіоні необхідно створити свій безпековий механізм. До речі, ініціативність України в цій частині теж має колосальне значення.

Окремих механізмів потребують питання безпеки і в Євразійському регіоні. І, звісно, зовсім окремий напрям – це глобальна безпека світу.

Читайте також: Не будет победоносной войны на Донбассе. Будет распил военного бюджета, оплаченный кровью наших детей

У такій простій схемі я намагаюся показати, наскільки сегментованою нині має бути безпекова система. Вона повинна базуватися на точках напруги. Аби роками не мусолити одні й ті самі теми на абсолютно безрезультатних засіданнях.

Поки у гарячих точках людей вбивають і калічать...

Чекати, коли ООН чи ОБСЄ якось розпадуться чи зникнуть самі по собі, немає необхідності. Якщо світ зацікавлений у тому, щоб вижити, то побудову нової безпекової моделі треба починати негайно.