Коли пропонуєш боротися з продажем посад за допомогою конкурсів, перша реакція – скепсис. Недовірливих можна зрозуміти – надто часто ідея конкурсів була дискредитована правилами із закладеними корупційними лазівками, підконтрольними конкурсами, оголошеннями переможців недостойних, злодійкуватих та непрофесійних людей.

В медицині ця проблема постала особливо гостро. Посади головних лікарів продаються, або місцеві департаменти охорони здоров’я призначали туди людей, які б забезпечили виконання їх потреб. В результаті в лікарнях спостерігаються неефективний менеджмент, розтрата бюджетних грошей, маніпуляція з медпрепаратами, “доїння” пацієнтів. Все це прискорює деградацію української медицини.

Три місяці тому Кабінет Міністрів затвердив Порядок конкурсного відбору головних лікарів державних та комунальних лікарень, який передбачає:

• Заміну одноосібних призначень на змагальні.

Читайте також: Україні загрожує повзуча легалізація наркотиків

• Формування конкурсної комісії з рівної кількості від: представників органу управління, трудового колективу та громадськості.

Для державних закладів комісія має налічувати від 9 до 12 осіб, тобто, по 3 або по 4 людини від кожного “сектору”. Для комунальних закладів – від 6 до 9 осіб, тобто, по 2 – 3 людини від кожного “сектору”.

• Відкритість засідань комісії, із веденням відеотрансляції.
• Високий рівень компетентності кандидатів як управлінців.

Окрім стандартного переліку документів (копія паспорту, диплом, резюме з зазначеним досвідом роботи, тощо) кандидат має подавати пропозицію, яка може містити проект плану розвитку закладу на середньострокову перспективу (3-5 років).

Зазначений документ, зокрема, повинен передбачати план реформування закладу протягом одного року, пропозиції щодо залучення інвестицій для розвитку закладу тощо. Ці пропозиції мають бути представлені конкурсній комісії, яка врахує відповідність учасника та його стратегічних планів встановленим нормам.

•  У суспільства з’явиться можливість перевірити податкові декларації кандидатів, що суттєво зменшить ризик призначити на посаду корупціонера.
• Заборону департаментам ЗОЗ відхиляти кандидатуру переможця конкурсу, що зберігає мотивацію кандидатів до завершення конкурсу.

Ключове, що відбулось – це незалежність відбору.

Нещодавно “сезон” конкурсів було розпочато – і маємо перші плоди. Там, де органи управління та трудові колективи займають протилежні позиції, голос громадськості стає вирішальним, а результат конкурсу – непередбачуваним. І такі випадки – непоодинокі.

Не обходиться і без проблем. Ключова з них – відсутність інформованості про нові можливості потенційних членів конкурсних комісій та кандидатів. Тож значна частина “недокомплектів” конкурсних комісій відбувається з “вини” представників громадськості, які оголошень про відбір в очі не бачили.

Вихід в тому, щоб у перехідний період МОЗу централізував інформацію про відкриття вакансій головних лікарів через власний веб-сайт.

Читайте також: Про две главные "здравоохранительные" инициативы этой недели

Друга перешкода – забезпечення участі членів комісій в конкурсних відборах. Враховуючи те, що робота в таких комісіях – переважно безкоштовна, поїздки на засідання в і інші міста, по району, області або навіть країні можуть “складати копієчку”. І тут рятівною могла б стати дистанційна участь представників громадськості у роботі комісій.

Третє – “громадська частина” конкурсної комісії відбирається через відповідну “профільну” громадську раду. Якщо такої ради немає, то комісія залишається недоукомплектованою. В такому випадку кадрове рішення має приймати хтось інший – наприклад, Громадська рада при МОЗ.