Заяви про номінування президента США Дональда Трампа, а дехто говорить і про номінування лідера КНДР Кім Чен Ина, на отримання Нобелівської премії миру — це поки що лише аванси, які роздаються перед зустріччю американського і північнокорейського лідерів. Але насправді тільки за результатами цього саміту можна буде говорити, чи вдасться їм зрушити з місця врегулювання корейського питання та підписання мирного договору між США і КНДР.

Читайте також:  Зустріч між північнокорейським диктатором та Трампом відбудеться на 95% – експерт

На даний момент є підстави вважати, що такий договір може бути підписаний. Але говорити про те, що це призведе до повної денуклеаризації (створення зони, вільної від ядерної зброї) Корейського півострова, ще зарано. Це ще велике питання, адже Північна Корея створювала ядерний арсенал не для того, щоб здати його за певних умов.

Заяви про безумовне роззброєння КНДР є фейком і не відповідають дійсності. Адже основною умовою Північної Кореї було повне усунення загрози з боку Сполучених Штатів і виведення військ США з регіону. На даний момент це є неможливим за нинішніх геополітичних обставин. Тому ця вимога не буде виконана.

Єдине, чого можуть домогтися США у цій історії — припинення випробувань і згортання ракетної програми КНДР. Але це дозволить Північній Кореї зберегти свій ядерний арсенал, а згодом (коли складуться обставини, які КНДР зможе трактувати як загрозу чи створення умов для загрози політичному режиму Пхеньяну) повернутися до випробувань.

Ядерна зброя для Кім Чен Ина — це страхування від зовнішніх загроз втручання у внутрішні справи Північної Кореї. Він може піти на те, щоб зупинити ядерні ракетні випробування, згорнути на певний час програму, навіть допустити до деяких об’єктів частково і вибірково експертів МАГАТЕ, повернутися до Договору про непоширення ядерної зброї. Але — про знищення та повну відмову Пхеньян навіть не говорить, тому що перед його очима є досвід Лівії та України. Там навіть жартують про те, що в обмін на денуклеаризацію Трамп повинен буде підписати черговий Будапештський меморандум. Тож я думаю, що всі ці ризики у Пхеньяні розуміють і на це не підуть.

До речі, є певні запитання до самої зустрічі Трампа і Кім Чен Ина. Наразі називається кілька можливих варіантів місць цієї зустрічі. Але є позиція «важковаговиків» американської політики, «яструбів», які вважають недоцільною таку зустріч, поки Північна Корея не здійснить конкретні кроки. А вона їх не здійснить. Тому існує ймовірність (десь 20%), що цей саміт може не відбутися взагалі.

Потрібно дочекатися розгортання подій. А зараз надавати комусь премію миру немає жодних підстав і сенсу, бо немає сухого залишку, домовленостей. Єдина домовленість — про припинення ворожих дій на 38-ій паралелі та відновлення контактів між Південною та Північною Кореєю, можливе відновлення діяльності Кесонської промислової зони та об’єднання сімей. Але це — малі кроки, які жодним чином не вирішують комплексно питання корейського примирення.

Читайте також: Война двух Корей, возможно, заканчивается

Що стосується ролі південнокорейського лідера Мун Джеіна у всій цій історії, то слід зазначити, що не він умовляв Кім Чен Ина на переговори з Трампом. Існує цілий комплекс процесів, який призвів до актуалізації можливості проведення такого саміту: це і переговори Сі Цзіньпіня з Кім Чен Ином, це і консультації з Росією, це і переговори з іншими країнами, це і візит Помпео… Це — великий комплекс дипломатичних заходів, який уможливив проведення зустрічі Кім Чен Ина і Трампа. Тож тут заслуга Мун Джеіна — не основна. Хоча, безумовно, він здійснив усе можливе в рамках тих умов, в яких знаходиться Південна Корея. Але не він є основним гравцем у цій історії.

Контакти Південної і Північної Кореї — важливі, адже вони зняли основну напругу і створили атмосферу для майбутнього саміту. Проте основні домовленості можливі лише в форматі Північна Корея — Сполучені Штати Америки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram