У 2018 році київська мерія планує реконструювати щонайменше 14 парків. На озеленення, встановлення нових лавок, освітлення, велосипедні доріжки, дитячі майданчики витратять понад 640 млн грн. В парку “Юність” з’явиться скейт-парк, а в парку “Наводницький” – музикально-динамічний фонтан. Що і коли зміниться в київських парках цього року – дивіться на онлайн-мапі, підготовленій DOZORRO. Також ділимось порадами від активістів Солом’янського ландшафтного парку, як захищати парк від незаконного будівництва.

Донедавна в столиці за реконструкцію парків відповідав КП “Київзеленбуд”. У 2015 році Віталій Кличко додатково створив КП “Київміськрозвиток”. Різниця між ними в тому, що “Київзеленбуд” зосереджений більше на капітальних ремонтах, тобто оновлення того, що в парку вже є. Натомість “Київміськрозвиток” займається реконструкціями: переплануванням, встановленням тренажерів, нових доріжок, залученням інвестиці тощо.

Реконструкції парків. Що може піти не так?

Мешканці будинків біля Солом’янського ландшафтного парку з обережністю ставляться до теми реконструкції, хоча парк не оновлювався більше 30 років, відколи створили. Ще в радянські часи тут поставили дві громадські вбиральні. Першу віддали в приватні руки і вона довгий час була сауною, а потім перетворилась в котедж. Будівництво ведеться без жодних дозвільних документів. Питанням його законності зараз займаються правоохоронні органи.

За цим парканом була вбиральня, яка виросла в приватні будинки

Другому такиому громадському туалету було присвоєно поштову адресу і його спробували приватизувати навесні 2018 року, однак через спротив активістів та розголос – питання поки відклали.

Читайте також: Чому Україні не потрібні парки: туристи проти фланерів

А це відео з парку “Партизанської слави” у Дарницькому районі, опубліковане 12 червня в Facebook. На ньому видно, що не щодавно відремонтований дерев’яний поміст біля озера, однак дошки вже мають зовнішні пошкодження.

Як зберегти парк? 6 порад від активістів

Василина Воловчик, одна з активісток Солом’янському парку, поділилась рекомендаціями, які можуть допомогти громадам краще захищати свої парки від незаконної забудови.

1. Консолідуйтесь

З початку активної забудови Києва з 2000-х років в Солом’янському парку “виросло” два покоління активістів. Для ефективнішої комунікації захисників парку, створили групу і сторінку в Facebook. Там публікують інформацію про результати слухань, закупівлі, проблеми парку і т.п.

Напис на асфальті «Громада категорично проти реконструкції-забудови парку» зробили восени 2017 року

2. Зберіть всю можливу інформацію

Хто є балансоутримувачем парку, тобто організацією, яка займаєть обслуговуванням парку? Яка фактична територія та межі парку? Чи є якісь ділянки в оренді під будівництво або комерційну діяльність? Чи мають підприємці в парку необхідні документи на розміщення батуту, продаж морозива чи оренду дитячих автомобілів? Інформація про це допоможе усвідомити, які саме є проблеми в конкретному парку і що можна з ними робити.

3. Вимагайте співпраці і звітування

Навесні 2017 року КП “Київський центр розвитку міського середовища” представив перший проект реконструкції Солом’янського парку. Активісти тоді нарахували близько 50 комерційних об’єктів, які хотіли розмістити в парку: від батутів до ресторанів. У відповідь місцева громада почала збирати підписи “проти” реконструкції, паралельно вимагаючи провести ремонтно-відновлювальні роботи в парку і повернути земельні ділянки, незаконно забрані під житлову забудову.

Перш ніж починати роботи, солом’янські активісти переконали владу проводити спільні обговорення концепції розвитку парку. А потім ще переконали організувати соцопитування, щоб визначити потреби мешканців. Виявилось, що мешканці біля парку не хочуть ресторанів та розваг, які пропонували в “Київських парках”, а хочуть більшого озеленення.

4. Проводьте моніторинг засіданнь земельної комісії

Весь “дерибан” та виведення зелених зон під забудову в місті (оренду чи продаж відповідного місця - земельної ділянки) починається з земельної комісії КМДА. Тому зацікавленій громадськості потрібно на постійній основі здійснювати моніторинг того, що планується. Це можна робити, переглядаючи плани засідань комісії на сайті КМДА або долучитись до Facebook групи “Моніторинг земельної комісії Київської міської ради”. Протестувати проти забудови в парку на етапі виділення землі забудовнику набагато легше, ніж тоді, коли вже потрібно валити будівельний паркан чи зупиняти будівельну техніку.

Читайте також: На зелених насадженнях можна відмити гроші, або Як Кличко у Києві парки рахував

5. Долучайте експертів

Розібратись в документації щодо запланованих робіт з ремонту, реконструкції або розпочати процес визнання парку об’єктом природно-заповідного фонду – це може бути непростою справою без допомоги юристів та інженерів, екологів, спеціалістів з ландшафтного проектування. Залучайте таких людей з вашої громади - знайомих, сусідів, тих хто дійсно буде зацікавленим в збереженні парку.

6. Долучайте ЗМІ для підсилення резонансу

Наприклад, ви можете написати в редакцію “Наш Київ” або “The Village Україна”, ці київські видання постійно публікують новини, які стосуються парків й скверів столиці.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram