В міжнародному контексті і в контексті зовнішньої політики України створення угорським урядом посади уповноваженого міністра, відповідального за розвиток Закарпатської області, слід тлумачити як зазіхання Будапешту на суверенітет нашої країни.

Угорщина послабила свої зовнішньополітичні позиції, коли на рівні ЄС та НАТО ініціювала якісь антиукраїнські рішення та блокувала нашу європейську і євроатлантичну інтеграцію. Досі Угорщина апелювала до внутрішніх проблем в Україні, наприклад, обмеження прав угорської національної меншини. Але своїм рішенням про створення посади уповноваженого міністра Будапешт продемонстрував, що питання угорської меншини в України — це питання зовнішньої політики та територіальних зазіхань Угорщини.

Читайте також: Чи Угорщина справді хоче забрати собі частину України?

Проте, звісно, угорські очільники будуть це заперечувати. Але українська дипломатія повинна буди пильною, аби не допустити повторення такого ж сценарію, що був із Кримом і Донбасом. Ми вже знаємо, чим подібне втручання може закінчитися. Тому саме час привернути увагу наших зовнішньополітичних партнерів до цього явно недружнього кроку сусідньої держави і, таким чином, перехопити ініціативу в Угорщини в угорсько-українському дипломатичному конфлікті.

При цьому не думаю, що відбулися якісь кардинальні зміни в позиції Будапешта стосовно Закарпаття. Складається враження, що Угорщина навіть не помітила, як перейшла від підтримки угорської громади і проугорських політичних сил на Закарпатті (ця підтримка тривала впродовж довгого періоду, а особливо активізувалася в останні роки) в інституційну площину — створення посади уповноваженого міністра.

Читайте також: Загострення російських провокацій на всіх фронтах

Здається, що в самій Угорщині як слід не відрефлексували щодо цієї якісної зміни позиціонування Угорщини на зовнішньополітичній арені. Проте це виглядає зовсім логічним, з точки зору продовження заходів, якими займався новопризначений міністр на своїх попередніх посадах. Але статус і оцінка нинішніх дій Угорщини на території України, безперечно, повинні змінитися.

Чи може на Закарпатті повторитися сценарій Криму чи Донбасу? Думаю, сценарій анексії на сьогоднішній день не ініціюється Угорщиною такою ж мірою, як це робила Росія. Російська Федерація свідомо провокувала дестабілізацію ситуації в Україні і знала, що вона робитиме далі. Більше того, всі ресурси, агентура і логістика були наперед продумані і організовані.

Тож, напевно, угорська влада передусім очікує на якийсь внутрішньополітичний ефект. І йдеться тут не лише про електорат, але і про національну ідею. На сьогоднішній день в Угорщині підтримка етнічних громад угорців, які опинилися поза межами угорської держави, стала фактично однією із складових національної ідеї. Друга складова — це протидія міграції. Влада, яка реалізовує національну ідею, безперечно, отримує лояльність населення і політичну підтримку. Тобто це значно ширше, ніж просто голоси на виборах.

А що стосується планів можливої анексії території Закарпаття, то в цьому контексті Угорщина діє в фарватері російської політики і робить розрахунок на подальшу дестабілізацію України, на позбавлення нашої країни частини суверенітету, коли певні території можуть бути  повністю або частково непідконтрольні Києву. На цей випадок, я думаю, Будапешт розробляє можливість анексії Закарпаття. Хоча офіційно, звісно, ніхто про це не говоритиме.

Читайте також: Яременко: Влада втрачає контроль над ситуацією на Закарпатті

Крім того, думаю, що угорська національна меншина і її лідери не будуть провокувати дестабілізацію чи якісь насильницькі дії на Закарпатті, не будуть проситися до складу Угорщини. Тобто вони не будуть поводитися так, як росіяни в Криму у 2014 році. Але — за умови дестабілізації української держави і часткової втрати функціональності така перспектива буде цілком очікуваною.

Поведінка українців, жителів Закарпатської області, також залежатиме від ситуації. Але за нинішніх обставин, коли Закарпаття ризикує перетворитися на новий Донбас, і ніхто з місцевих жителів такої долі собі не хоче, ніхто з місцевого населення не вживатиме кроків у цьому напрямку. Та у випадку, якщо Україна втратить можливість захищати свій суверенітет, і приєднання до сусідньої держави частині населення здаватиметься легкою і безболісною справою, сценарій приєднання Закарпаття до Угорщини може бути підтриманий більш широким колом людей, а не лише угорською меншиною.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram