На фото – Гейзел Маккаліон, градоначальниця міста Місісаґи в Канаді. На фото їй 92 роки і вона продовжувала керувати містом з населенням в 700 тисяч людей.

І так 36 років – з 1978 по 2014. 12 разів вигравала вибори мера. На останніх отримала 91 відсоток голосів виборців.

В місті бездифіцитний бюджет. В самому муніципалітеті працюють всього кілька людей. Все інше – угоди з приватними компаніями. Легко вирішується питання корупційних схем, економії бюджета і хабарників-перевіряючих.

Її називали "ураган Гейзел" – за прямий і відвертий політичний стиль.

Не має вищої освіти – свого часу у батьків не було коштів. Тому закінчила лише бізнес-школу секретарів у Квебеку.

Народила трьох дітей, покинула свою основну роботу і пішла в політику. Вони з чоловік заснували місцеву газету The Streetsville Booster у 1964 році.

Читайте також: Чого хочуть чоловіки: вбрання – на смітник, зачіску – наголо, стиліста – розстріляти

Маккаліон почала свою політичну кар'єру з балотування у 1964 році на посаду заступника голови міської управи. І програла вибори.

До свого обрання мером Місісаґи, вона брала участь у роботі буквально кожного комітету регіонального муніципалітету Піл та міста Місісаги, працювала у виконавчих органах багатьох федеральних і провінційних комітетів та асоціацій.

В 1978 році Гейзел Маккаліон вперше стала мером, перемігши популярного тоді чинного мера Рона Сірла з перевагою у близько 3000 голосів.

Після перших кількох місяців її головування, у 1979 році, на території міста сталася аварія поїзда канадської Тихоокеанської залізниці, який перевозив токсичні хімікати. Вагони зійшли з рейок у густонаселеному районі, стався великий вибух і пожежа спричинила викид небезпечних хімічних речовин.

Маккаліон керувала евакуацією міста. Вона підвернула ногу, але продовжувала проводити прес-конференції та брифінги щодо ситуації. Не сталося жодних смертельних випадків або серйозних травм у ході тижневої надзвичайної ситуації, і Місісаґа стала відомою завдяки спокійній евакуації усіх її 200 тисяч мешканців.

Гейзел Маккаліон легко обиралася протягом всієї своєї кар'єри на посаду мера, без серйозних претендентів, які б мали серйозні шанси замінити її. Вона ніколи не агітувала під час виборів і відмовилась приймати пожертви на політичні цілі. Натомість просила своїх прихильників пожертвувати гроші на благодійність.

Вона оголосила під час останнього терміну, що не буде переобиратися на муніципальних виборах 2014 року, і підтримала кандидатуру Бонні Кромбі, щоб та замінила її на посаді мера. Бонні виграла вибори тепер місто знову очолює жінка.

В інтерв'ю від першої особи для канадського журналу Confidence Bound, Маккаліон назвала джерелом своєї енергії свою віру, а також сказала, що досі справляється з хатньою роботою. "Хатня робота і садівництво — це прекрасна фізична вправа і сприяє скромності."

На її 90-й день народження, в 2011 році, Маккаліон пройшла обстеження доктора Барбари Клайв, геріатра, яка заявила, що "в 90 її хода ідеальна, її мова незмінно гостра і вона має достатньо енергії провадити цим містом. Вона може бути виступати моделькою в ролі ідеальної старшої пані".

У Гейзел купа нагород, вона у 2005 році посіла друге місце в Світовому конкурсі мерів. Є епоніми – назви на її честь. 5 шкіл, університетів і госпіталь носять її ім'я. Про Маккаліон написані книжки і зняті фільми.

Ця жінка виступала у професійній жіночої хокейній команді під час навчання в Монреалі. Вона почала грати в хокей у кінці 1920-х років у місті Порт-Деніел, Квебек. І на лід виходила навіть у віці 80 з гаком років. І продовжувала керувати автомобілем.

Читайте також: Політик: Владі не потрібні розумні громадяни

Зараз вона вболіває на матчах. Але продовжує захоплюватися соколиним полюванням та рибальством.

Багато років очолює рух Аnti-retirement і виступає проти виходу людей на пенсію і за активну старітсь.

У квітні 2006 року в місті виникла екстрена ситуація, коли неврівноважений чоловік погрожував убити себе. Цей шантаж закінчився через п'ять годин протистояння, коли Маккаліон взяла ініціативу на себе.

Розповідають, що вона прийшла і сказала буквально наступне: – Чувак, у поліцейських, пожежників і парамедиків до біса роботи. Саме в цей час допомога потрібна тим, хто хоче жити. А ми тут 5 годин витратили замість того, щоб зайнятися більш важливми питаннями. Допоможи нам це закінчити, будь ласка.

Власне, сьогодні про таких жінок, які не побоялися в свій час вступити в боротьбу і перемогти на виборах мера, я і розповідала на Медійному марафоні «Рівність у політиці», який організував Національний Демократичний інститут. На цей раз Марафон відбувається в Херсоні.

Дуже хочу вірити, що ми теж напишемо свої власні, українські історії успіхів жінок, які не побояться вступити в передвиборчу боротьбу – і виграти.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram