Смерть Катерини Гандзюк не дарма викликала суспільне обурення. З одного боку, історія замаху на убивство активістки була максимально розкрученою і використаною певними політичними партіями у своїх інтересах. Але, з іншого боку, на її місці міг опинитися будь-який інший громадський активіст.

Звісно, громадські активісти – публічні люди і здійснюють діяльність, яка несе ризики для їх особистої безпеки. Втім, історія Катерини Гандзюк, те, як відбувалося розслідування нападу на неї, як взагалі відбуваються розслідування відносно інших громадських активістів в Одесі, Херсоні, Дніпрі, Кривому Розі, свідчить, що поліція свідомо не доводить справи до логічного завершення. Ба більше, якщо мова йде про нетяжкі або легкі пошкодження у активістів, то поліція взагалі не розслідує ці справи. До того ж, у випадку з Гандзюк, поліція не реагувала, розслідування було не прозоре, тому не дає якихось результатів. А інколи поліція і зовсім покриває тих, хто здійснює напади на активістів.

Читайте також: Стерненко: Саме поліція створює всі умови, щоб і далі в Україні можна було безкарно вбивати людей

У справі Гандзюк досі не названі замовники, але, зважаючи, що вже починають називати їх можливі прізвища, то можна передбачити, що це, до певної міри, буде розслідувано і замовники та виконавці будуть покарані. Втім, не всі громадські активісти можуть звернути на себе стільки уваги одразу.

Все це, звичайно, призводить до того, що люди вчиняють самосуд. Якщо немає реальних "посадок", то люди вдаються до суду Лінча. А наразі поліція зробила усе для того, аби це призвело до вибуху. Я не думаю, що втрата монополії на насильство для держави є адекватною відповіддю на загрозу. Тому тут потрібне системне рішення.

Як на мене, має відбутися заміна керівного складу поліції у Херсоні, а розслідування вестися публічно, з поясненнями того, чому воно раніше свідомо велося по псевдонапрямках і справжні замовники злочину покривалися.

Читайте також: ТСК з розслідування нападів на активістів провела перше засідання. ВІДЕО

МВС у цій ситуації має не прикриватися честю мундиру, а провести чистку своїх рядів. Якщо це буде зроблено, то лише тоді у суспільства може з’явитися довіра. Втім, сказати про те, що зараз поліція знаходиться і тій самій ситуації, яка склалася у Врадіївці за часів Януковича – неправильно. Адже зараз негативне ставлення хоч і існує до системи МВС в цілому, але саме до поліції більш лояльне – їх не сприймають як ворога апріорі, як це було при минулому режимі.

Таким чином, можна констатувати, що червона лінія тут ще не перейдена. Але якщо поліція нічого не робитиме і далі, то, врешті-решт, це може статися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram