Вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ). Вручення документа предстоятелю церкви заплановане на 6 січня.

"Побожний український народ чекав цього благословенного дня цілих сім століть", – заявив патріарх Варфоломій після підписання.

А президент України Петро Порошенко подякував Варфоломію "за його віру", після чого у храмі почалися оплески.

"Ці оплески подяки вам лунають по всьому світу", – додав Петро Порошенко.

Варфоломій підписав томос під час зустрічі з новообраним предстоятелем ПЦУ митрополитом Київським Епіфанієм після привітальної церемонії і молебня у храмі святого Георгія.

Томос є патріаршою грамотою про надання автокефалії (незалежності) православній церкві та визнання її рівною серед інших 14 помісних православних церков.

Цей документ видається один раз і є основою існування церкви.

Сам томос виготовлений на пергаменті у стародавньому стилі.

"4 січня 2019 року ієромонах Лука, відомий на весь світ іконописець і каліграф, привіз до Константинополя текст-оригінал томосу про надання автокефалії Православній церкві України. Текст каліграфічно оформлений на пергаменті з благословення ігумена Ксенофонтського монастиря на Афоні, архімандріта Олексія", – написав напередодні один з ієрархів ПЦУ Олександр Драбинко.

Синод Вселенського патріархату схвалив текст ще 29 листопада і тоді ж, за даними ВВС, грамоту підтримала більшість його членів. Підпис патріарха – останній необхідний під цим документом.

Процедуру надання автокефалії завершать завтра. Після спільного богослужіння патріарха Варфоломія та митрополита Епіфанія предстоятелю ПЦУ урочисто вручать томос.

Заходи безпеки у резиденції Вселенського патріархату 5-6 січня посилені через присутність президента України Петра Порошенка.

Сама церемонія трохи затрималася через зустріч української делегації за участі президента Порошенка та спікера Парубія з турецьким лідером Реджепом Ердоганом. На зустрічі говорили, зокрема, про звільнення українських моряків, захоплених Росією.

Читайте також: Московская патриархия семимильными шагами гробит свою репутацию

У делегації з митрополитом Епіфанієм також прибули єпископи ПЦУ Симеон (Шостацький), Олександр (Драбинко), Михаїл (Зінкевич), Євстратій (Зоря).

А серед мирян у делегації багато нинішніх та колишніх політиків, зокрема екс-президент Віктор Ющенко, спікер Андрій Парубій, міністр оброони Степан Полторак, міністр культури Євген Нищук, віце-прем'єр Степан Кубів, радник президента Ростислав Павленко, який курує питання автокефалії в Адміністрації президента.

Після отримання документа повноправний предстоятель автокефальної церкви Епіфаній направить листи миру іншим предстоятелям помісних церков з пропозицією налагодити церковне (євхаристичне) спілкування, додавши копію томосу.

Православна церква України

Православну церкву України, саме так офіційно називається нова українська церква, створили на об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року.

Тоді ж її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія, який був єпископом УПЦ КП та намісником патріарха Філарета.

У соборі брали участь усі ієрархи колишніх Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також два єпископи УПЦ Московського патріархату (з майже 90).

Собор затвердив статут нової церкви – своєрідну конституцію, яка регулює функціонування ПЦУ.

Проект статуту розробили у Константинополі. Наприкінці листопада його схвалив священний синод Вселенського патріархату. У Києві до нього внесли певні поправки.

Ввечері 15 грудня патріарх Варфоломій привітав Епіфанія та запросив його для співслужіння й отримання томосу.

16 грудня під час служби у Константинополі за присутності Варфоломія ім'я Епіфанія вперше згадали у диптиху предстоятелів помісних православних церков.

Нова церква у цьому переліку посіла 15 місце.

Згодом стало відомо, що ще 24 грудня Варфоломій проінформував усі помісні церкви про створення ПЦУ й намір надати їй томос, закликавши у майбутньому встановити спілкування з нею.

Визнання помісними церквами

На ПЦУ ще чекає складний і тривалий процес визнання іншими помісними православними церквами, який може тривати роки та десятиріччя.

Після отримання "листів миру" від Епіфанія та копії томосу про автокефалію синод кожної помісної церкви може ухвалити рішення про відмову налагоджувати спілкування, про визнання нової церкви або ж відкласти рішення.

Наразі експерти передбачають, що кілька церков можуть порівняно швидко визнати ПЦУ, зокрема, серед таких називають Кіпрську, Елладську (Грецьку) та Румунську церкву.

Перед Новим роком синод Грузинської православної церкви не засудив і не підтримав надання автокефалії ПЦУ, відклавши рішення на час після надання томосу.

Читайте также: Що на душі у РПЦ після об'єднання української церкви

Натомість предстоятель польської церкви надіслав листа до Константинополя й негативно відгукнувся про створення ПЦУ, а також про канонічне визнання колишнього "розкольника" Філарета.

Одними з останніх, як очікується, визнати ПЦУ можуть Антіохійська (Сирія), Сербська та Болгарська церкви, які чи не найбільше орієнтуються на Російську православну церкву (РПЦ).

РПЦ різко засуджує надання автокефалії українській церкви й ще 15 жовтня розірвала церковне спілкування з Вселенським патріархатом.

31 грудня 2018 року предстоятель РПЦ Кирило надіслав листа Варфоломію, в якому у досить різкій формі закликав його не надавати томос українській церкві та навіть пригрозив йому Страшним судом.

РПЦ вважає неканонічними дії Вселенського патріархату, який 11 жовтня скасував своє рішення від 1686 року про тимчасове перепідпорядкування Київської митрополії Москві.

Константинополь знову підпорядкував собі Київську митрополію - тобто усіх православних України, й вирішив надати українській церкві автокефалію.

Проти створення автокефальної церкви виступили й більшість єпископів УПЦ Московського патріархату, яка підпорядковується РПЦ. Хоча їх також запрошували до нової церкви.

УПЦ МП вже покарала двох єпископів, які взяли участь в об'єднавчому соборі та відлучила їх від священнослужіння.

Натомість з моменту створення ПЦУ вже близько 20 парафій УПЦ МП перейшли до новоствореної церкви.

Верховна Рада також схвалила закон, який зобов'язує УПЦ у підпорядкуванні РПЦ перейменуватись так, щоб приналежність до Російської церкви була відображена у назві.

Суперечки щодо статуту

Статут Православної церкви України – один з основоположних дороговказів існування церкви (своєрідна конституція), який оснований на томосі про автокефалію, викликав суперечки в українських церковних колах.

Він визначає статус церкви, функціонування її керівних органів, їх обрання та всі аспекти повсякденного церковного життя.

Статут хоч і схвалили на соборі, проте єпископи не приховували плани внести до нього поправки. Окремі співрозмовники ВВС не виключали, що спроби його змінити можуть відбутись вже у 2019 році.

Але внесення змін до статуту – справа дуже складна.

ПЦУ на своєму архієрейському соборі має право змінювати статут, проте тільки "у дусі патріаршого і синодального томосу". А право тлумачити положення статуту щодо томосу має виключно Вселенський патріарх.

Тому, як виглядає, серйозно змінювати статут без згоди Константинополя українська церква не зможе.

Зміни до статуту, внесені архієрейським собором, ще має затверджувати помісний собор - загальне зібрання архієреїв, кліриків, ченців та мирян. Це ж зібрання може правити статут самостійно.

Але питання, які зараз не прописані у статуті і потребують регулювання, попередньо ще розглядаються спільною комісією ПЦУ та Константинополя.

Найперше, автокефальна помісна українська церква має статус митрополії, а не патріархату. Але ПЦУ самостійно обирає собі предстоятеля без жодного узгодження з Константинополем.

Митрополит Епіфаній публічно визнав, що такий статус сприятиме визнанню ПЦУ іншими помісними церквами світу, а питання патріархії – справа неблизького майбутнього вже після закінчення "етапу становлення".

Найбільше публічних суперечок щодо статуту викликало те, що закордонні парафії колишньої УПЦ КП мають перейти до Вселенського патріархату.

Фактично, помісна церква втрачає закордонні парафії, а їх налічується близько 60.

Співрозмовники ВВС з українського боку вказують, що керівник ПЦУ може спробувати знайти певний компроміс з Вселенським патріархом щодо закордонних парафій.

Проте такі перемовини навряд чи відбудуться у розмовах під час першої поїздки до Стамбула 5-6 січня, а значно пізніше.

Миро, святі та Філарет

Частині українських церковників також не сподобалось те, що святе миро ПЦУ буде отримувати (купувати) у Константинополя. Але для багатьох помісних церков це є нормальною практикою.

Ще більше критики лунало щодо необхідності узгодження з Константинополем канонізації святих ПЦУ.

Ще одне застереження, яке висловлювали співрозмовники ВВС, що ПЦУ може спробувати вписати до статуту певну керівну роль для колишнього патріарха УПЦ КП Філарета.

Хоча митрополит Епіфаній вже анонсував, що поки що збирати помісний собор, без якого поправки до статуту внести неможливо, немає потреби.

Предстоятель ПЦУ анонсував, що після отримання томосу в Києві він планує скликати священний синод Православної церкви України – збір архієреїв, який має виконавчі функції церкви. Синод поступово повинен сформувати всі органи управління новою церквою.

Читайте также: Стратегическое значение томоса для православных, греко- и римо-католиков

Синод складається з митрополита Київського та 12 єпархіальних архієреїв. Всі члени синоду потраплятимуть туди за ротацією на один рік. На перехідний період в ньому буде три постійні члени – колишній предстоятель УПЦ КП Філарет, екс-предстоятель УАПЦ Макарій та екс-представник УПЦ МП Симеон.

Розпочати роботу синоду найпростіше – його скликає митрополит Київський, а його члени визначаються автоматично за старшинством архієрейської хіротонії (часу висвячення в єпископи).

Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній вже неодноразово повторював, що суперечливі питання щодо модернізації календаря і перенесення дати свят за прикладом більшості помісних церков поки не на часі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram