Україна стала на шлях ринкових перетворень, одним із ключових моментів яких є приватизація. Своєчасне та послідовне проведення приватизації дасть змогу підвищити технічно-економічні показники роботи підприємств і виявити ефективного власника, який сприятиме розвитку економіки держави.

Українська приватизація була непрозорою, неконкурентною і хаотичною. Її результати є одними з найгірших у світі. Максимальні показники приватизації припали на 2004-2005 роки – понад 30 260 млн грн. Однак, починаючи з 2014 року надходження від приватизації йдуть лише на спад. Так, у 2014 році було здійснено продаж об’єктів приватизації на 466 млн гривень, у 2015-му – на 250, у 2016-му – 188, а у 2017-му надходження від приватизації становили 127 млн гривень, що становило 6% від запланованої урядом суми.

Насправді ж, чесна і конкурентна приватизація відбулася у нас тільки раз – йдеться про «Криворіжсталь» в 2005 році. Виробничі потужності цього металургійного гіганта становлять лише 0,7% від всеукраїнського показника, в той час як надходження від приватизації одного цього об’єкта в 4,8 млрд доларів – це на сьогодні 44% надходжень за всю 26-річну історію приватизації.

Проблемам такої низької приватизації слугувала низка таких причин як: розповсюджена думка іноземних інвесторів щодо корупції в країні, відсутність довіри до судової системи, військовий конфлікт з Росією, непрогнозований валютний курс і нестабільна фінансова система.

Читайте також: 2018: небольшие экономические итоги

Українська приватизація була непрозорою, неконкурентною і хаотичною

Тому в січні 2018 року прийняли закон про приватизацію державного і комунального майна, що мав продемонструвати іноземним партнерам-інвесторам готовність України до приватизації «по-великому».

Дійсно, новий закон щодо приватизації несе в більшості лише позитивні зміни.

Основною метою закону є спрощення процесу приватизації за рахунок спрощення класифікації об'єктів приватизації – поділу на малі та великі. Об’єкти малої приватизації – це коли їх вартість не перевищує 250 млн гривень, об’єкти великої приватизації – дорожчі цієї суми.

Також скорочуються терміни підготовки об’єктів до продажу – з 9-12 до 4-5 місяців. Так само збільшується і термін для подачі заявок потенційних покупців – з 20-45 до 20-180 днів.

Об’єкти малої приватизації наразі продаються на електронному майданчику ProZorro.Продажі. Для проведення торгів залучення подібних майданчиків дійсно має позитивний вплив як для держави, так і для бізнесу. Внаслідок цієї реформи з’явилася платформа для розвитку малого та середнього бізнесу, оскільки відбулося зменшення корупційних схем у державних закупівлях.

До продажу об'єктів великої приватизації сьогодні залучаються іноземні радники.  Приміром, для продажу Одеського припортового заводу вже присвоєно радника – польську філію компанії Ernst & Young, що входить до великої четвірки аудиторських компаній. У Польщі вже проводяться перші road show із залученням потенційних інвесторів. Такий розвиток події дозволяє зробити припущення, що Кабінет Міністрів та Фонд державного майна України як ніколи зацікавлені в пошуку іноземних інвесторів для швидкого та економічно вигідного продажу об’єктів, зазначених у законі.

Основи нового законодавства містять у собі декілька важливих переваг: збереження основних видів діяльності підприємства, технічне переобладнання підприємств, модернізацію виробництва та енергомодернізацію об’єктів, створення робочих місць та забезпечення соціальних гарантій працівникам.

Однак цифри говорять самі за себе.

Читайте також: Гончаров: Экономическая политика в стране сегодня ведется так, как будто завтра уже не будет

Для продажу об’єктів малої приватизації Фондом підписано договори з 22 авторизованими операторами електронної торгової системи ProZorro.Продажі. До реєстру внесено всі об’єкти малої приватизації, які підлягали продажу в 2018 році – майже 800 об’єктів. Але реально виставлено на продаж 300 об’єктів, із загальною стартовою ціною майже 500 млн грн, з яких 70 реалізовано на аукціонах.  

Завдяки системній роботі в сфері оренди державного майна Фонд за 9 місяців минулого року виконав річне бюджетне завдання та забезпечив надходження до державного бюджету в розмірі 1,075 млрд грн.

Протягом тих 9 місяців від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації, надійшло 83,692 млн грн. До державного бюджету перераховано 77,247 млн грн.

При цьому, в державному бюджеті на 2018 рік запланований прибуток від приватизації становить 21,3 млрд грн, що різниться з її результатами під кінець року.

Однак, що ж вплинуло на таку різницю від запланованої до отриманої фактично суми?

Введення нового законодавства дійсно має позитивний вплив на приватизацію в цілому. Та не все так добре, як це демонструє уряд.

Відповідно до вимог законодавства, Фондом проводилися конкурси з відбору радників – і роботи зроблено чимало. Та аукціони з продажу цих об’єктів великої приватизації ще не розпочалися. Серед основних причин, які стримують підготовку до продажу, залишається незабезпечення передачі до Фонду цих самих об’єктів. Відтак нове законодавство на практиці демонструє свої важливі прогалини.

Друга проблема – можливість необ’єктивної оцінки об’єкта. Нове законодавство дозволяє поетапно знижувати ціну на об’єкт за відсутності покупця – вперше на 25%, вдруге на 50%. Цю прогалину можна використати для продажу стратегічно важливих державних об’єктів зацікавленим особам.

Процес великої приватизації призупинило і введення воєнного стану. Це стало для іноземних інвесторів сигналом хибкого стану «миру» в Україні, та вплинуло на їх інтереси.

Задля досягнення успішного результату у 2019 році, Фонд не повинен мати право на власний розсуд вирішувати, як приватизувати великі об’єкти. Щоб ліквідувати це, слід впровадити державну програму приватизації, узгоджену Верховною Радою. А ще –  надати реальний контроль над діями Фонду Кабінету Міністрів.

Нам потрібен новий закон, який врегулює недоліки та прогалини приватизації.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram