Від моменту здобуття незалежності двосторонні відносини між Індією та Пакистаном вирізнялися підвищеною конфліктністю. Країни ведуть нескінченну та вперту боротьбу за контроль над регіоном Кашмір – суперечну область на північному-заході півострова Індостан. Одна причин колотнечі полягає у доступі до води. Обидві країни в економічному плані є залежними від річок на берегах яких розташовані: у випадку Індії – це ріка Ганг, а у випадку Пакистану – ріка Інд. Саме у Кашмірі розташовані верхів’я чотирьох річок, від яких залежить повноводність Інду та відповідно майже уся іригаційна система Пакистану.

Отже, для пакистанців вода Інду є просто безцінною, та найбільшу небезпеку існуванню Пакистану являють спроби індійського уряду перекрити цю водну артерію, бо Інд є головним джерелом води у країні. Якщо Індія вирішить перекрити Інд, то пакистанці стикнуться із дефіцитом води який не можна буде покрити з інших джерел. Без води буде знищене майже усе пакистанське сільське господарство, і на межі голодної смерті опиняться від 45 до 48 млн. громадян країни, або майже третина її населення. Ще у 1950-х рр. аби уникнути можливий «водний Армагеддон» Світовий Банк став посередником у підписанні угоди про спільне використання водних ресурсів Інду та розвиток басейну траскордонної ріки між Пакистаном та Індією, що була в підсумку укладена в 1960 році. На базі домовленостей усі притоки та головне русло Інду були поділені між державами. Для Нью-Делі ця угода не є вигідною, і тому індійський уряд шукав різні приводи аби покінчити з нею.

Читайте також: Україна – центр світу? Ви помиляєтесь

І таким приводом врешті став теракт, що був здійснений 14 лютого 2019 р. терористом з «Джайш-е-Мухаммад» (ДЕМ), терористичної організації, що базується в Пакистані. Хоча ДЕМ вже давно не має прямих зв’язків з пакистанським урядом, є двіччі забороненою в Пакистані та отримує фінансування від афганських талібів та деяких інших джерел, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зважив, що наявно достатньо підстав аби характеризувати теракт, як витівку Пакистану та скористався ним, як підставою для «припинення» водної угоди. 21 лютого міністр транспорту та водних ресурсів Індії Нітіна Гадкарі вказав, що ресурси води Інду, що будуть вивільнені, підуть на покриття зростаючих потреб штатів Пенджаб та Джамму і Кашмір. Отже, якщо надалі Індія втілить в життя свої наміри, то Пакистану не лишається нічого іншого, як розпочати війну за воду.

Додатковим каталізатором конфліктності між Індією та Пакистаном виступає їх приналежність до ворогуючих військово-політичних альянсів, що перебувають у стадії формування. Пакистан за прем’єр-міністра Імран Хана вирішив пов’язати свою долю з сунітськими побратимами в особі Саудівської Аравії та ОАЕ. Про такі наміри Ісламабаду стало відомо після візиту кронпринца КСА Мохаммада бін Сальмана до Пакистану в лютому ц.р. Тепер Пакистан стає активним членом клубу «анти-Іран», бо за це Ер-Ріяд пообіцяв інвестиційно-кредитну допомогу країні в розмірі 20 млрд.$

Читайте також: Индия и Пакистан в шаге от войны. ФОТО

У свою чергу Індія, хоча і лишається близьким союзником США та Ізраїлю, вирішила, починаючи з 2016 року, рухатися курсом на стрімке зближення з Тегераном. Індуси не лише зацікавлені в іранських енергоносіях, а й хочуть створити геополітичний проект, що буде певною мірою конкурентом китайської глобальної ініціативи «Один пояс-один шлях». Мова йде про міжнародний транспортний коридор «ЄС-Росія-Азербайджан-Іран-Індія». Ідея коридору постала ще 1990-х рр., проте через слабкість економік РФ, конфлікт у Нагірному Карабасі, перебування Ірану під міжнародними санкціями та нерозвиненість його транспортної інфраструктури він довгий час лишався на папері. Сучасне економічне піднесення Індії, що змогла накопичити значні фінансові ресурси, дає їй змогу бути інвестором до цього геостратегічного проекту, що має яскраву антипакистанську та антикитайську спрямованість.

З огляду на це стає зрозумілим, що поточна конфронтація Індії та Пакистану має глибинні причини та може перерости у масштабний регіональний конфлікт у Південній Азії. В орбіту конфлікту може потрапити Афганістан, країни Центральної Азії, Закавказзя та Росія. Проте, це один з найгірших з численних сценарії розвитку ситуації. А зараз Індія та Пакистан розігрують прелюдію майбутнього гарячого зближення. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram