В голові вагітної: "Звичайно треба приспати! Чому? Бо я – вагітна! А вагітним не можна контактувати з котами, бо токсоплазмоз! І мені начхати на те, що свекруха проти. Здоров’я онуків важливіше за якусь там кішку"

В голові свекрухи: "В чому моя люба кицька винна? Цьом, цьом, цьом, моя пухнастенька, моя дівчинка. Ми з тобою щеплення робимо, на вулицю я тебе не випускаю, де ж вона може заразитись тим поганючим токсоплазмозом?"

В голові кішки: "АААААААААА!!! Жіночки, зупиніться! Мене вже не нудить від тієї грязюки, що я злизала з чобіт у передпокої два дні назад. Спочатку нудило, а тепер вже ні! Не треба мене присипати! ААААААААА!!!"

В голові (упс!) токсоплазми: "Я округла планета. Я лечу у Всесвіті. Мені добре та затишно. Мій Всесвіт мене захищає, годує та заколисує. І, здається, у мене буде дитина…"

Коло замкнулося.

Отже, давайте розбиратись: хто кому ветеринар, хазяїн, вагітна і свекруха? Чур, я ветеринар!

Домашня кішка може заразитись токсоплазмозом шляхом контакту з землею (ваші брудні кросівки, земля для вазонів з бабусиним фікусом, мішок з картоплею, або іншою городиною, якій буде жити на балконі і таке інше).

Кішка, яка домашня, але яка при цьому бігає через вікно на зустріч з повним місяцем та худим рудим котом Ваською з сусідньої садиби, має набагато більше шансів заразитись. Це різноманітна земля під лапами, а також сніданок з хворого щура або дієтичного дрібного миша.

В шлунково кишковому тракті симпатичної, але нерозбірливої в їжі кішечки, токсоплазма росте, статево зріє і народжує до 10 міліонів ооцист: по простому відкладає яйця. Ці яйця виходять з котика, увага! Не через очі або рот, а з фекаліями. Далі увагу не втрачаємо, тому що, увага!!! – свіжа ооциста (майбутня дитинка токсоплазми) не здатна інфікувати людину. Навіть якщо ця людина прийме їх одночасно пару тисяч. Ооциста в незмінному вигляді вийде з людини і побіжить по каналізації далі зріти. Так сталося, щоб стати заразною для савців і людей вона повинна пройти цикл дозрівання в землі близько тижня. Тут важлива не кількість чорнозему, а щоб було тепло і волого, і ґрунт.

Читайте також: Все, що треба знати про гормони: які є, як діють і коли треба звернутись до лікаря

Отже, тепер ми знаємо як заражається кішка і що треба, щоб заразилась людина. А далі, увага! – моделюємо ситуації, коли ви зможете стати щасливим носієм молодої і агресивної до вас токсоплазми безпосередньо від котика (вашого, або свекрухи).

1. Ви використовуєте кошачі фекалії в косметологічних цілях, або не дай Боже – в лікувальних. Тільки не забувайте настоювати фекалії на підвіконні разом с землею та водою у пропорції: 1:2:1.

2. Ви економна господиня і використовуєте кошачі фекалії як екологічне добриво для бабусиних фікусів та пророщення авокадо з кісточки.

3. Ви дуже економна господиня, тому всі відходи з лотка збираються в один великий пластиковий мішок в загальному коридорі. Це чомусь не дуже подобається вашим сусідам, але тішить вас, коли ви їдете на дачу і власними добривами підгодовуєте розсаду хрустких огірків та пишних соковитих помідорів. Щоб потім, з грядочки, обтерши пил футболкою, з’їсти своє, аж солодке!

Я сподіваюсь, що моя яскрава розповідь не про вас, тому заразитись напряму від вашої кішки, або кішки вашої свекрухи ви не зможете. Навіть якщо вона спить у вас попою на обличчі. Пардон.

До речі. Заразитись від чужої недомашньої кішки у вас теоретично шансів більше. Тому що ризик захворювання не залежить від прямого контакту з твариною. Для захворювання вам кішка в принципі не потрібна. Вам потрібно елементарне:

1. Ні в якому разі не мити ягоди та овочі з грядки! Під час миття ви зрушите природній аромат і змиєте агресивних ооцитів токсоплазми, яких тиждень тому розкидав незнайомий вам котик, коли він сором’язливо какав за кущиком петрушки.

2. Вам необхідно їсти м’ясо (пити кров) травоїдних тварин без належної термічної обробки.

Маленький приквел: життя та пригоди токсоплазми в цьому буремному світі.

Коли зародок майбутнього великого воїна токсоплазми десантується з організму котика – він маленький і незграбний. Він ще нікому не може нашкодити. Він просто хоче жити. Він просто живе в ґрунті, а при сприятливих умовах тепла і вологи – зріє на радість татка і мами, що лишились в привітному кошачому кішківнику. Аж ось приходить час і якась коза, або корова, або свиня – вегетаріанка прийде і з’їсть травку з токсоплазмою підлітком. Підліток в організмі хазяїна статево зріє і вже готовий тусуватись. Токсоплазма прекрасно себе почуває в таких делікатесних ділянках, як: ошийок, вирізка, лопатка, серце і мозок. Тому, якщо саме ці ділянки придбати задорого і приготувати з неповною прожаркою, то молодий воїн токсоплазми с задоволенням візьме на абордаж ваш кишківник.

Читайте також: Як перейти на здорове харчування і заощадити – поради МОЗ

Так навіщо вбивати котика? Не треба вбивати, хай живе і муркотить казки над животиком.

Але, тим, хто любить пухнастих і психотерапевтичних тваринок, необхідно знати наступне. Важливе.

Коти можуть бути джерелом декількох захворювань, які потенційно небезпечні для вагітних. Серед них (обережно, далі багато іноземних назв):

Bartonella

Декілька видів цих бактерій живе в кішках. Бартонельоз може проявлятись у людини підвищенням температури, ураженнями шкіри, запаленням серцевого м’язу і іншими некомфортними симптомами. Кігті тварини можуть нести фекалії з бактеріями або передаватись через укуси блох. Тому подряпини незнайомої вам кицьки варто обробити одразу і яскраво. Гарна новина – зафіксована захворюваність серед вагітних низька. Погана новина – дослідники вважають що захворюваність низька через те, що ймовірність цієї хвороби недооцінена.

Campylobacter jejuni

Кампілобактерія дуже розповсюджена серед котів і також виділяється назовні разом з фекаліями. Важлива інформація: молоді тварини, кошенята до 6 місяців частіше заражені і частіше виділяють бактерію назовні. Тому найвищий ризик передачі при усі-пусі-мі-мі-мі з манюнькім пухнастим незнайомцем. Проявляється захворювання підвищенням температури, блювотою і діареєю. Тобто ви будете думати, що то не кошеня, а молоко прокисле.

Capnocytophaga canimorsus і Pasteurella multocida

Ці мікроорганізми є звичайними мешканцями з пропискою в роті у котів і собак. Передача до людини відбувається через укус тварини або при контакті зі слиною. Тобто радісне облизування хазяїна не завжди безпечне. Якщо ці бактерії потраплять у відкриту рану або свіжу подряпину на шкірі, людина ризикує отримати важку гнійну інфекцію з сумними наслідками, які не лікуються.

Cryptosporidium species і Giardia duodenalis

Це паразити, які можуть викликати значне послаблення випорожнень з помірною втратою ваги (що деякі жінки сприймають як приємний побічний ефект). Зазвичай проходить без додаткового лікування, але дуже неприємне.

Грибкові захворювання – дерматофіти.

Не призводять до важких ускладнень, але наявність стригучого лишаю у прекрасної вагітної не дуже класна комбінація.

Так що ж робити з тією кішкою???? – знову спитаєте ви.

Любити і себе і кішку. І дотримуватись простих і дієвих правил безпеки. Якщо деякі з наступних порад будуть вам "нуітакжежвсезрозуміло", то значить у вас ніколи не було в житті раптового поносу і не буде неочікуваного токсоплазмозу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram