MENU

10 фільмів, за якими можна вчити українську літературу

3038 0

Серпень вже добігає кінця, а це значить, що школярі прочитали всі твори зі списку літератури на літо. А для тих, хто раптом не встигає або хоче освіжити пам’ять, ми зібрали найцікавіші стрічки на твори української літератури. Однак будьте обережні, часом режисери добряче фантазують і не повністю дотримуються літературного сюжету.

«Захар Беркут», реж. Ахтем Сеїтаблаєв, Джон Вінн (2019)

10 жовтня вийде в прокат українсько-американська екранізація історичної повісті Івана Франка «Захар Беркут». Дія твору відбувається в часи набігів монголо-татар на землі Київської Русі. 1241 року військо на чолі з ханом Бурундою дійшло до Карпат. Однак йому збираються завадити місцеві мисливці під керівництвом Захара Беркута. Його роль виконав американський актор Роберт Патрік, знаний за фільмом «Термінатор 2» та серіалом «Секретні матеріали». Інших персонажів зіграли як американські чи британські, так і українські актори.

Основну ідею твору Франка автори стрічки зберегли, проте обіцяють у ній нових персонажів і сюжетні лінії. Мова фільму — англійська, для вітчизняного прокату його продублювали українською.

Схоже, восени нас чекає масштабний екшн у стилі серіалу «Вікінги», українська історична драма — за голлівудськими лекалами.

«Причинна», реж. Андрій Щербак (2017)

Це короткометражний анімаційний фільм за мотивами однойменної романтичної балади Тараса Шевченка. Її класик написав ще до викупу з кріпацтва. У стрічці йдеться про двох закоханих, яких розділяє війна.

«Причинну» показали на 32 міжнародних кінофестивалях у 16 країнах світу. Стрічка отримала гран-прі на фестивалі короткометражних фільмів «Відкрита ніч» і перемогу в номінації «Найкращий анімаційний фільм» у 2018 році за версією української національної кінопремії «Золота Дзиґа».

«Лис Микита», студія «Фрески» (2005–2007)

Це анімаційний серіал за мотивами однойменної сатиричної поеми-казки Івана Франка. Крім українського телебачення, його також показували в Польщі, Латвії, Угорщині й Туреччині. Складається мультсеріал з 26 епізодів по 15 хв.

За сюжетом, хитрий Лис Микита постійно потрапляє в кумедні ситуації, однак йому вдається з них виплутатися. Часто обдурюючи інших звірів. У мультику багато ситуацій адаптували під сучасність. А в епізодах лунає музика Океану Ельзи, Руслани, Братів Гадюкіних, ВВ та інших.

Читайте також: Стрічка про Крим представлятиме Україну на "Оскарі"

Над серіалом працювали 70 аніматорів, які створили 450 тисяч малюнків. У 2017 році мультсеріал також адаптували для людей із проблемами зору, додавши додаткові описові коментарі, так зване тифлокоментування.

«Чорна рада», реж. Микола Засєєв-Руденко (2002)

Це 9-серійний фільм за першим історичним романом українською мовою «Чорна рада»Пантелеймона Куліша. У ньому йдеться про загальну козацьку раду в Ніжині 1663 року. Вона й справді відбулася в період «руїни» в українській історії після смерті гетьмана Богдана Хмельницького.

Творці серіалу намагалися дотримуватися історичної достовірності, а також сюжету роману аж до діалогів. Режисер вирішив додати лише постать Богдана Хмельницького в стрічку, чого немає у творі Куліша.

У серіалі зіграли найвизначніші на той час українські актори, зокрема Богдан Ступка в ролі гетьмана Івана Брюховецького, Сергій Романюк, Богдан Бенюк, Руслана Писанка та інші. Загалом у цьому масштабному проекті зіграли близько тисячі акторів. Навіть співак і ректор Михайло Поплавський виконав у стрічці роль писаря.1

«Тигролови», реж. Ростислав Синько (1994)

Це гостросюжетна стрічка за однойменним твором Івана Багряного про втечу з потягу хлопця, етапованого до табору в Сибіру. Пересуваючись російською тайгою, Григорій натрапляє на поселення українців-мисливців. Родина Сірків, переселенців з Полтавщини, вирішила переховувати хлопця в себе.

Одну з головних ролей у стрічці виконала Ольга Сумська. Вона зіграла дочку Сірка, в яку закохується Григорій. До слова, Сумська зіграла головну роль у масштабному українському серіалі «Роксолана» за романом Павла Загребельного, який теж потрібно буде прочитати до уроків української літератури.

У фільмі є певні відмінності від твору Багряного, проте автори все-таки дотримуються основної сюжетної лінії. Стрічка доволі динамічна, її цікаво буде подивитися передусім підліткам.

«Енеїда», реж. Володимир Дахно (1991)

Це анімаційний фільм за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського — пародії на «Енеїду» Вергілія. У 1798 році вийшли її перші три частини в Санкт-Петербурзі. «Енеїда» Котляревського вважається першим твором українською розмовною мовою.

Над мультфільмом працювали режисер Володимир Дахно та художник Едуард Кірич, які разом створили раніше дуже популярний анімаційний серіал «Як козаки…». Також вони ще в 1969 році працювали над короткометражною стрічкою «Пригоди козака Енея».

«Лісова пісня. Мавка», реж. Юрій Іллєнко (1981)

Це фільм-казка за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Поставив її та відзняв Юрій Іллєнко, один з найкращих радянських операторів і один з найяскравіших творців «українського поетичного кіно». А головну роль Мавки у стрічці виконала його дружина Людмила Єфименко. До того ж у стрічці зіграв їхній тоді 4-річний син Пилип, який останні п’ять років очолював Держкіно України.

Екранізувати «Лісову пісню» Іллєнко збирався ще на початку 1970-х до сторіччя від дня народження авторки, проте його пропозицію влада відхилила. Виробництво фільму запустили аж через 10 років. Знімали на Черкащині та в Карпатах.

Юрій Іллєнко часто був заборонений радянською владою. Його революційні на той час в ідеологічному та художньому сенсі стрічки часто відкладалися на десятки років на полицю. Заборона на його дебютний у режисурі фільм «Криниця для спраглих» діяла 22 роки, на кінокартину «Вечір на Івана Купала» — 18.

До речі, наступного року в прокат вийде анімаційна стрічка «Мавка» від студії Animagrad.

«Камінний хрест», реж. Леонід Осика (1968)

Це драма за мотивами новел Василя Стефаника «Камінний хрест» і «Злодій». За сюжетом фільму селянська сім’я з Буковини живе дуже бідно, а тому вирішує покинути свою землю й емігрувати до Канади. Перед від’їздом до їхньої хати пробирається грабіжник. Голова родини Іван Дідух вирішив пробачити злодія, проте сусіди задумали вчинити інакше.

Для Дідуха переїзд зі своєї землі, хоч і не родючої, але де він зростав й усе життя працював, означає смерть. Тому герой ставить по собі великий кам’яний хрест.

Читайте також: "Залізні метелики": в Україні почалися зйомки фільму про катастрофу МН17

Сцена прощання з ним та родиною в селі схожа на панахиду. Щоб відзняти її Леонід Осика хотів, аби відкрили капличку в селі, де відбувалися зйомки. Місцевий священник відмовлявся читати погребальну службу за живими людьми-акторами. Проте режисер переконав його. А у фінальній сцені для драматичнішого ефекту відзняв незрячих та нечуюючих акторів.

«Незабутнє», реж. Юлія Солнцева (1967)

Цю стрічку відзняла Юлія Солнцева, одна з перших жінок-режисерок. В основі фільму — повість «Україна в огні» одного з найвизначніших режисерів світу Олександра Довженка, чоловіка Солнцевої.

Хоч твір і був надрукований спочатку російською мовою та розповідав про звичайних українців у горнах Другої світової війни, тобто відповідав ідеологічно правильному курсу, Сталін заборонив повість у 1944 році. Крім того, Довженко знімав ідеологічно «правильні» стрічки й отримав дві сталінські премії за кінокартини «Щорс» і «Мічурін», проте все одно потрапив у немилість.

У фільмі чітко окреслено образ ворога-окупанта, а радянський народ і його армія героїзується. Проте автор повісті зробив чіткий акцент саме на значній ролі українців у цій війні. Адже за сюжетом ідеться про українську родину Запорожців (у стрічці Чабанів) у війні. Про її страждання та про боротьбу проти окупантів.

Можливо, саме ця україноцентричність і не сподобалася Сталіну. Фільм Солнцевої побачив світ лише 1967 року, уже після смерті як радянського диктатора, так і автора повісті.

«Тіні забутих предків», реж. Сергій Параджанов (1964)

Екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського є досі однією з найвизначніших і найзнаніших у світі українських стрічок. Гарвардський університет навіть додав її до списку фільмів, обов’язкових для перегляду претендентами на кандидатський ступінь у кінознавстві.

Це українська версія трагічної історії про Ромео і Джульєтту. За сюжетом через ворожнечу двох гуцульських родів Палійчук убиває барткою Гутенюка. Після трагедії їхні діти Марічка й Іван закохуються одне в одного. Однак через помилки предків їм не вдасться досягти свого щастя.

Стрічка дуже барвиста, сповнена українського фольклору, пісень, звичаїв. Деякі, щоправда, були вигадані режисером, проте додають фільму певного символізму. Також Юрій Іллєнко, який за свою операторську роботу над фільмом отримав багато нагород, використав у зйомці спосіб динамічної камери. Досі багато іноземних кінокритиків називають «Тіні» чимось новаторським і свіжим.

Крім того, прем’єра фільму 4 вересня 1965 року в кінотеатрі «Україна» перетворилася на цілий протест дисидентів проти арештів представників інтелігенції. Літературознавець Іван Дзюба, поет Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл вийшли на сцену перед початком показу і звернулися до публіки, що треба «заявити протест владі, затаврувати ганьбою за несправедливість». Невдовзі почалися арешти. Дзюбу і Чорновола звільнили з роботи, а Василя Стуса виключили з аспірантури.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Ольга БОГАЧЕВСЬКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини