Кейс Рябошапки мав би увійти в підручник для українських журналістів. ну або не в підручник, а хоч висновки б для себе зробили. Те, що зараз відбувається – якийсь цілковитмй сором і фейспалм. Люди в гонитві запостити першим ньюз – просто втратили рештки мозку.

Хто не розуміє. Вночі Рябошапка перепостив допис не надто відомої користувачки фб про звільнення українських полонених з прізвищами. Не сам написав – репостнув. Хто стежить за цією темою – знає, що прізвище автора – ніколи не було серед ньюзмейкерів теми. В профайлі у неї значиться робота у ВР, а в коментарях на прохання читачів поділитися джерелом радісної інфи людина дала посилання на видання Апостроф, яке в свою чергу посилалося на твітер екс депутата Росії Пономарьова і телеграм канал "шаурма зеленського" (це назва каналу, але кого це бентежить).

В проміжок з 1.30 ночі і далі – жодної офіційної інформації, лише поодинокі згадки в твітерах ноу-неймів, часом з посиланням на рос. ЗМІ.

Читайте також: Офіс Зеленського: Взаємне звільнення українців і росіян ще триває

Сайт флайтрадар в різні години ночі (і в 2, і в 3 і в 5) не показував нічого обнадійливого про можливі пересування літаків. Але вже на ранок редакціям це не завадило зробити гучні заголовки, які ще й виправлялися на червоний капслок. Єдиним джерелом в цій інфі був перепост призначеного ввечері генпрокурора.

Навіщо Генпрокурор це репостнув? Може, просто втішився непереревіреній інфі. Може, хотів бути ньюзмейкером позитива. Може, святкував призначення і не подумав про наслідки. Може, забув, що він посадова особа і під прицілом уваги.

Це на його сумлінні. Але навіщо розпочали ньюз-істерику журналісти – питання серйозніше. Тим паче – вже якось вже був вкид із поверненням відомого політв'язня. Для багатьох і та ніч гучної новини була травмою. Але як навчитися робити висновки, якщо в тебе пам'ять метелика?

Тому парад некомпетентності триває далі. Редакції повідправляли журналістів в аеропорт. Дехто сам поїхав. Ну ок – поїхали, боїтеся щось пропустити – але ж помовчати при цьому ви можете?

Читайте також: "Приїхав до аеропорту за викликом батьківського серця"– батько полоненого моряка Василя Сороки. ВІДЕО

Просто будьте тихо напоготові – якщо не вмієте швидко реагувати. Але ні. Триває парад з коментарями ні про що – фото з аеропорту в стилі: ми вже тут, ми вже тут.

Знаю один фільм, де така поведінка називалася: проштамповка. проштампувати щось першими. але сьогодні знову вийшов якийсь жирний штамп про некомпетентність.

Р.S. Дуже хочу, щоб той ньюз був правдою. Дуже чекаю. Але давайте мати терпіння і повагу до чужих доль.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube