Ми потрапили у перехресний вогонь, і вийти без втрат буде вкрай складно. Та на кін поставлено багато

Така вже в нас сумна традиція ще з часів Кучми: варто українським президентам почати готуватись до візиту в США, як за кілька тижнів до того там вибухає скандал, пов’язаний з Україною. Раніше це завжди відбувалось через росіян чи під їх впливом: вони створювали свій порядок денний, а український президент мав реагувати. Така собі частина світового реслінгу з Росією, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" голова громадської організації Центр UA, колишній віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Олег Рибачук.

Втім, на цей раз треба сказати, що нинішню ситуацію створила українська влада, а зокрема Порошенко з Луценком, і вона найгірша з тих, які тільки можна уявити. Бо якщо за всі часи незалежності Україна фактично завжди мала підтримку обох американських партій, то тепер ми потрапили у перехресний вогонь, і вийти без втрат буде вкрай складно.

Найбільша загроза в тому, що це дуже ускладнює нинішнє становище Зеленського, який хоч особисто і не відповідає за те, що трапилось, проте відповідати на питання ЗМІ та купу інших доведеться йому. Як би там не було, візит українського президента до США нечасто потрапляє у топ американських газет, і зараз нам ця увага нічого хорошого не додає. Це дуже складна ситуація для Зеленського. Думаю, що команда і дипломати підготувались, та ми далеко не все будемо знати відразу: Україна вочевидь залишиться картою, яку активно використовуватимуть на американських виборах. Може дійти до того, що ми почуємо в свій бік в тому числі обвинувачення у втручання в американський виборчий процес, а це вже санкції — до України. Гіперпарадокс, але думки про це вже ходять.

На кін поставлено багато, в тому числі військову допомогу. До того ж, Трамп нині воює з Китаєм, а останній інвестує в Україну, за що нам теж можна дорікнути. Та водночас і не без можливостей.

Читайте також: Україні загрожує криза: все через розмову Трампа й Зеленського

На теренах Генасамблеї ООН відбудеться радше ознайомча зустріч двох президентів. На таких нічого не підписується, проте теми і директиви готувались. Втім, складно уявити, що Трамп і Зеленський будуть ними зв’язані. Зараз український президент почуває себе як вільна птаха, і багато в чому керується власною інтуїцією. Тут у хід іде стиль «п’яного монаха» з бойовиків, коли людина, яка знаходиться під впливом алкоголю, дивним чином проходить крізь неймовірні речі, де тверезою би напевне розбилась чи покалічилась. У Зеленського зараз є ця перевага: він не дуже обтяжений глибоким розумінням, попередніми історіями і може почати спілкування з Трампом у дуже несподіваний спосіб. Вони обидва шоумени, зрештою.

Та і загалом обидва лідери психологічно на одній хвилі. Зеленський прориває своїм бажанням говорити не як президент у стандартному розумінні цього слова: підкупляє чесністю та щирістю у переговорах. Ну, а Трамп, з його колосальним різноманітним досвідом, любить екстраординарні речі. Звісно, він страшенно маніпулює, але я веду до того, що вийти на спільну хвилю можна. Зараз усе фактично зводиться до того, чи вдасться Зеленському зачарувати Трампа. Хоча з іншого боку, коли той плескає тебе по плечу зі словами «good boy», це ще геть нічого не значить.

Можна сказати, що від цієї зустрічі буде залежати дата повноцінного офіційного візиту. Хоча тут цікаві танці: про його проведення насправді оголосили ледь не у вересні. Наш нині вже колишній посол Валерій Чалий сказав, що зустріч обох президентів відбулась би відразу, якби в Києві дослухались його порад. Але яких саме, невідомо. Американське посольство теж говорить, що візит готується, а кілька чиновників з команди Зеленського вже побували в США. На форумі YES були присутні чотири колишні американські посли — в хід іде багато що. Зрештою, Трамп запросив, американці на тому наголошують, і відбудеться виступ Зеленського в Конгресі, що дуже почесно. Десь уже прозвучала листопадова дата. Якщо спілкування буде успішним, точно ми знатимемо вже завтра.

Як всі ці скандали впливають на імідж України в США? Давайте не забувати, що у всіх своїх Moscow Times та Russia Today наш молодший брат не лінується цілодобово паплюжити нас. І в України немає таких медійних ресурсів, щоб відбиватись. А роботи посольств і діаспори недостатньо. Нова команда думала над тим, щоб створити потужний інформаційний ресурс, але це дуже складно.

Читайте також: Тепер усі розуміють, на що ми здатні – Клімкін про імпічмент Трампа

Фінанси, які Росія вкладає в інформаційну війну з Україною, не зрівняти. Тож треба працювати, реагуючи. І бути зараз успішними в тому, що декларуємо. Як писав Трамп у своїх твітах, він відчуває, що Зеленський набагато чесніший за попередника, і бачить у ньому людину, яка хоче перемогти корупцію. (Хоча за цими словами і відразу через кому виникає Байден з сином.)

Чи міг би Трамп посприяти припиненню війни на Донбасі? Перед виборами у нього точно буде бажання проявити себе в цій складній ситуації, хоча в нього і є об'єктивні симпатії до Путіна, чого він не приховує. У пресі навіть гуляє історія, що Трамп нібито сказав, що «нам потрібні відносини з Росією, а те, що ми робимо в Україні, лише дратує росіян». Я не знаю, скільки в цьому правди, і яку роль в рознесенні цих слів по світу зіграли брати наші молодші, проте така історія гуляє. І з огляду на це Зеленському треба побажати великої удачі, щоб сподобатись американському президенту на особистому рівні. Так як намагатись позиціонувати себе геополітичними перевагами досить складно — тут у Росії значно більше аргументів.

Але й Трамп точно належить до людей, на яких можна вплинути. Так, аби потім трансформувати це на рівень принаймні більш-менш відвертого спілкування. У світі важливо мати якісь додаткові, людські стосунки з лідерами країн. Бо вони не машини. А Трамп і поготів. Він часто дозволяє собі не керуватись позиціями Держдепу. І, як Буш, просто махнути рукою, мовляв: «Ну, а мені подобається отак! І я так і зроблю».

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube