НВ публікує переклад матеріалу The Guardian про людей, які заробляють на життя збором шишок.

Родом з Амбролаурі

У горах на півночі Грузії робітники піднімаються на велику висоту по насіння із соснових шишок, з яких вирощують різдвяні ялинки, які так люблюять у Європі. Але тоді як іноземні імпортери добре на цьому заробляють, альпіністи ризикують життям за копійки.

Читайте також: 8 цікавих фактів про Різдво у США

Рамазу Челішвілі потрібно лише кілька секунд, щоб вилізти на вершину сосни. Незабаром шишка падає на землю. Потім ще одна. Одна за одною шишки продовжують падати, поки на дереві не залишається жодної. Челішвілі спускається так само швидко, як і піднявся.

"Я намагаюся ні про що не думати, просто зосередитися. Проблема в тому, що якщо ти втратиш концентрацію, то можеш впасти", – говорить він.

Він запалює сигарету і сідає, щоб відпочити під деревом. Він залазив на такі дерева незліченну кількість разів. Щороку в один і той самий час, перед тим, як осінь перетвориться на зиму.

В цей час ліс Амбролаурі високо в горах на півночі Грузії наповнюється людьми, і всі вони шукають одне і те ж: соснові шишки або, точніше, насіння, сховане всередині.

З цього насіння, яке надішлють до Європи і посадять у тамтешній ґрунт, виростуть різдвяні ялинки, які так люблять у Європі, – високі та граційні ялиці Нордмана.

"Вони густі і зелені, гарної форми. І найголовніше – вони не скидають свої голки", – говорить Маріанн Болс, датський виробник дерев.

Вона одна з імпортерів, які щороку приїжджають у ліс по насіння для Європи. Індустрія велика. Щорічно на континенті продається близько 150 мільйонів різдвяних ялинок. Третина з них, а можливо і більше, родом з Амбролаурі.

Але грузинські збирачі шишок, які приїжджають з невеликих міст і сіл поруч із лісом і ризикують своїм життям, збираючи шишки, отримують зовсім небагато від кінцевого заробітку.

Ціна шишок і проблема безпеки

"Я практично народився в лісі і лазив з дитинства", – говорить Лаша Сопромадзе із села Тлугі на узліссі.

Кожен сезон, говорить Сопромадзе, який, незважаючи на холодний вітер, одягнений у футболку, він заробляє від 1000 до 2000 ларі (приблизно 8 - 16 тис. грн - ред.).

Ціна за кілограм варіюється від року до року, від одного до двох ларі (приблизно 8-16 грн) – відсоток від ціни за доросле дерево в Європі.

"Іноземні компанії найбільше заробляють на цьому. У нас є лише шишки, немає фабрик або плантацій", – говорить Віолета Кацитадзе, теж мешканка Тлугі.

Вона сидить за кухонним столом у своєму будинку поруч зі своєю 77-річною матір'ю Ламар Кацитадзе-Джихвашвілі. Біля вікна сохнуть квасоля і перець. Збір врожаю закінчується, і все село готується до зими.

Кацитадзе ніколи не збирала шишки, але це робила її мати.

"Усі це робили. Все село йшло до лісу восени. Ми готували вечорами, і їжа на смак була як живиця на наших пальцях", – говорить Кацитадзе-Джихвашвілі.

"Підніматися не складно. Ми просто хапалися за гілки, одна за одною. Один раз піднявшись, ми розгойдувалися і стрибали з дерева на дерево".

Таким чином – без захисного спорядження – зараз піднімаються все рідше. Компанії приносять у ліс мотузки і гачки і кажуть, що не дозволять людям лазити без них.

"Ніхто не повинен перебиратися з дерева на дерево. І якщо вони це зроблять, мотузки не дадуть їм впасти", – говорить Борге Клемменсен, екс-голова найбільшої датської компанії Levinsen & Abies.

Але багато шишок збирають і без обладнання. Сопромадзе, який у цьому році продав свою продукцію грузинському партнеру Levinsen & Abies, компанії Jadvari, його не використовує.

"Без нього набагато швидше лазити, дерево можна за 20 хвилин закінчити. Інакше вам знадобиться година", – каже він, стоячи глибоко в лісі.

Читайте також: Трамп разом з дружиною запалили головну ялинку США. ФОТО, ВІДЕО

В одній руці він тримає ножа, в іншій - довгий конус. "Ця погана, я бачу це", – говорить він. "У ній повинно бути не менше 70 насінин".

Сопромадзе розрізає конус навпіл, знаходячи лише трохи насіння. Це був поганий рік в Амбролаурі, майже без насіння і шишок.

"Це трапляється час від часу, але ми ніколи не знаємо чому. Пізня морозна ніч або несподіваний дощ, тоді весь урожай може пропасти", – говорить Сопромадзе.

Ліс навколо нього тихий, незвичайний в цю пору року. Зазвичай хтось із кожного місцевого будинку підіймається на дерева в пошуках шишок.

"Це важливий дохід для нас, тому що тут немає ніякої іншої роботи", – говорить Меланія Дарахвелідзе, одна із вчительок школи у Тлугі. У школі зараз лише шестеро дітей (і вісім вчителів). Більшість сімей переїхали у Тбілісі або інші міста, залишивши спорожнілі будинки.

Підійматися на сосни ризиковано. Востаннє кілька людей загинули у 2001 і 2011 роках. У 1990-х було дві трагічні смерті: 16-річний хлопчик і 26-річний Гага Намгаладзе, чий брат пізніше став мером Амбролаурі.

"Він впав з висоти 150 футів (майже 46 метрів - ред.) на смерть, коли зламалася гілка. У нього не було шансів", – говорить Раті Намгаладзе.

Компанії стверджують, що зараз вони застосовують суворі заходи безпеки. Компанія Fair Trees, яка належить Болс, проводить щорічні тренінги з безпеки зі своїми альпіністами. Цього року Levinsen & Abies привезла нові мотузки та ремені.

Тренінг з безпеки для збирачів шишок

Fair Trees також реалізує кілька соціальних проектів, в тому числі безкоштовну стоматологічну клініку і перевірки на рак молочної залози. Крім того, вони платять своїм альпіністам значно більше, ніж інші: п'ять ларі за кілограм шишок.