Політика примирення з РФ за рахунок українських інтересів  і чергових поступок не вирішить питання деокупації Донбасу.  

24 січня у річницю обстрілу мікрорайону "Східний" у Маріуполі США закликали РФ вивести війська і забезпечити припинення вогню на Донбасі. Утім, представники збройних формувань РФ наочно демонструють, що не збираються виконувати домовленості "нормандської четвірки". Більше того, готуються до нового етапу активних бойових дій на Донбасі.

Так, наприклад, 16 січня 2020 року безпілотник СММ ОБСЄ зафіксував мінімум 650 протитанкових мін, які належать російським збройним формуванням в межах ділянки розведення в районі н. п. Золоте. А вже 22 січня прес-служба ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" (ЛЕО) повідомила, що жителі Золотого-4 (Попаснянський р-н, Луганська обл.) п'яту добу залишаються без світла через обстріли з боку незаконних збройних формувань (НЗФ).

Читайте також: Контррозвідка СБУ викрила на Донбасі інформаторську мережу бойовиків "ДНР". ФОТО

За оцінками українських військових, ділянка між населеними пунктами Золоте-4 та Оріхове станом на сьогодні є однією з найгарячіших не лише на Луганському напрямку.

Аналогічна ситуація наразі і в районі Петрівського і Богданівки,  де восени 2019 року відбулося розведення сил. У щоденному звіті СММ ОБСЄ за 22 січня йдеться про те, що  БПЛА місії в районі розведення сил біля Петрівського було зафіксовано два нових бліндажі.  Крім того, у межах ділянки розведення військ спостерігачі ОБСЄ зафіксували 12 мін.

24 січня на блокпості приблизно за 3 км північніше ділянки розведення сил та засобів в районі населеного пункту Петрівське представники збройних формувань РФ знову заборонили патрулю Місії проїзд на південь у напрямку до цього населеного пункту.

Показово, що збільшення інтенсивності обстрілів з боку представників збройних формувань РФ  відбувається на тлі заяв президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі про те, що війна на Сході країни може припинитися, якщо цього захочуть всі сторони.

Читайте також: Зеленський не хоче питати в Путіна про обстріли? ВІДЕО

"Ми поки не змогли повністю припинити вогонь і досі втрачаємо наших громадян. Але я не випадково кажу "поки". Я впевнений: якщо всі сторони захочуть припинити війну, вона припиниться завтра. Україна захищає свою землю", – наголосив Зеленський.

Наразі, незважаючи на постійні обстріли з боку представників збройних формувань РФ,  українська делегація у Тристоронній контактній групі в Мінську пропонує для чергового етапу розведення живої сили і техніки на Донбасі три точки: контрольний пункт в’їзду та виїзду "Гнутове", залізничний міст в Станиці Луганській і Новоселівку Другу (в районі Авдіївки). За словами Бондара, на ділянках, запропонованих українською стороною, цивільного населення, яке може після  розведення опинитися в так званій "сірій зоні", немає.

Щодо "сірої зони", якої немає. ЇЇ дійсно не має. Точніше, не було. Варто нагадати, що станом на січень 2019 року  ЗСУ взяли під контроль майже всю "сіру зону" на Донбасі. Від кінця 2017 року відомо про взяття ЗСУ під контроль таких населених пунктів: Травневе, Гладосове, Верхньоторецьке, Новоолександрівка, Катеринівка, Південне, Золоте-4, Шуми, Вільне.

Читайте також: Україні замало від світу стурбованості і занепокоєння – Зеленський у Давосі про Крим і Донбас

На жаль, картина змінилася. І змінилася вона не на користь України.  Станом на сьогодні Україною фактично в односторонньому порядку виконуються завдання, які були визначені "нормандським форматом". Політика примирення з РФ за рахунок українських інтересів  і чергових поступок не вирішить питання деокупації Донбасу.  І, головне, не вирішить питання наповнення його українським змістом.

Українським по духу і змісту Донбас стане тоді, коли туди повернеться українська влада. Коли життя на Донбасі буде наповнено українським змістом, а не тим, що пропонується, – у вигляді розведення, реабілітації, легалізації вбивць українських військових. До влади на Донбасі має прийти українська політична еліта, яка докорінно змінить ситуацію у регіоні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube