Україна як вільна, незалежна, світська, європейська держава має бути заснованою (перезаснованою) на основі суспільного договору гідності.

Цей суспільний договір має прийти на заміну поточному (вже критичною мірою зруйнованому) «корупційному консенсусу». Він об'єднає політичну українську націю спільним баченням майбутнього.

Політична українська нація включає якнайширше коло людей, відданих Україні і здатних мирно та успішно співіснувати на її землі, разом боронити її у разі необхідності, та будувати спільне майбутнє. Її складають люди, які відповідають кожній з наступних ознак:

— вважають себе громадянами України як вільної незалежної демократичної держави;

— поділяють описаний нижче ціннісний ідеал;

— поважають символи етнічного українства, підтримують або, принаймні, не заперечують сприяння українській мові та культурі.

Читайте також: МВФ выдвигает условия, которые не имеют никакого отношения к экономическому развитию Украины – эксперт

Основними її цінностями є свобода, гідність, демократія, автономність, соборність, а також відданість або принаймні повага до української мови та етнокультурної спадщини. Ці цінності є одночасно спрямованими у майбутнє, і глибоко укоріненими у нашій історії та культурі.

Гідність — польська культура базувалася на повазі до кожного, так само козацька. Veto-players: ламати об коліно — «не по-українськи». Той, хто вимагає від нас коритися йому особисто, — той ворог.

Демократія — «нічого про мене без мене»: в Україні не було власних королів.

Автономність — ми вміємо (історія привчила) виживати за важких умов, без держави, власною працею та передбачливістю. Самим себе боронити від ворога, самим облаштовувати власне життя. Хутір на противагу міру (російській селянській общині).

Соборність — історичне прагнення одного народу, розділеного між імперіями, згодом — за релігійною, а потім мовною ознакою, тим не менше. жити в одній країні, що передбачає терпимість.

Звичайно, це суто позитивні ознаки, не повною мірою насправді притаманні сучасним українцям: це — наш спільний ідеал. Це — не стільки про те, якими ми є, скільки про те, якими ми хотіли б себе бачити, що ми хотіли б чути про себе від інших. Це — про майбутнє, але з історичним корінням та Майданом і волонтерським рухом як ідеальними моделями.

Мова, пісні, вишиванка та інші суто етнокультурні елементи — символи, які виступають ознакою ідентичності для вужчого кола етнолінгвістичної нації, яка є здебільшого підмножиною політичної. Вони можуть колись стати об'єднавчими факторами, хоча наразі ними не є. Повагу до символів неможливо нав’язати, її можна тільки виховати — для цього вони мають бути і залишатися привабливими, асоціюватися з описаним вище ідеалом та модернізацією, на противагу імперським.

Читайте також: Зеленський погодився на роль мовчазної масовки Путіна – В'ятрович

В економічному плані соціальний договір гідності є «договором відкупу» креативного класу з патерналістичною частиною населення. Він передбачає максимальну можливу свободу (поєднану з відповідальністю) для активних членів суспільства в обмін на міцні соціальні гарантії для патерналістів. Проте, такі гарантії не дозволять комфортно жити, паразитуючи на співвітчизниках, а також не передбачають вирівнювання результатів — тільки можливостей.

Така українська держава не руйнуватиме ринок і не прагнутиме його підмінити собою, натомість за можливості сприятиме роботі ринків та виправлятиме їхні вади у разі необхідності. Цим Україна вигідно відрізнятиметься від зарегульованих країн ЄС, з їхніми надвисокими податками та незграбними обмеженнями. Відтак, дух економічної та політичної і творчої свободи не тільки закріплятиме власних інвесторів і таланти, але й притягуватиме їх з інших країн.

Для цього Україні не треба наслідувати погані приклади з досвіду успішних країн, натомість брати від них тільки найкраще, те, що пасує нашим фундаментальним особливостям, а не поточним структурним. Якщо ми хочемо грати на випередження, то не треба орієнтуватися на «світові тренди» — треба будувати свою конкурентоспроможність на використанні ніш, які ці тренди відкривають.

В результаті, економіка гармонічно поєднуватиме сучасне сільське господарство, промисловість, сектор послуг та інноваційно-творчий сектор, який буде драйвером розвитку. Динамічний розвиток створюватиме надалі кращі умови для відтворення своїх описаних вище передумов, і, таким чином, стане сталим.

А охоронятиме все це потужна і добре озброєна професійна армія, вкупі з іншими країнами НАТО.

Це — та Україна, в якій хочеться жити, у яку хочеться вірити і за яку варто боротися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube