Нобелевський лауреат Деніел Канеман вважає, що у людини є дві системи мислення – “швидка” та “повільна”. Швидка система дозволяє отримати швидкі, але не завжди правильні, через когнітивні спотворення, рішення.

Повільна система вимагає когнітивних зусиль, але дозволяє отримати більш зважені рішення, пише у своєму блозі заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський, інформує UAINFO.org 

Яку систему мислення використовують при прийняття рішень українські політики?

Наприклад, при запровадженні локдауну навесні на більш ніж 2 місяці? Схожий локдаун було запроваджено в Італії. В Швеції жорсткого локдауну не було. Чому українським політикам виявився ближче досвід Італії, ніж Швеції? На підставі якої аналітики робилися висновки? Чи просто власного сприйняття, особистих страхів?

Читайте також: "Буде дуже важко": Степанов натякнув на продовження карантину до квітня

Чому під час пандемії значна частина грошей ковідного фонду була витрачена на дороги? Залишаючи за дужками можливі корупційні мотиви, чи немає тут впливу availability heuristics – бо дороги в політиків та звичайних українців спільні, а лікарні різні. В політиків – Феофанія та Шаріте, а в пересічних українців – “безкоштовна” медицина.

Як приймалося рішення по карантин вихідного дня? Досвід яких країн брався до уваги? Яка математична модель розраховувала ефект – скільки життів врятує закриття спортзалів та ТРЦ на вікенд? Де можна подивитися звіт з результатами аналізу витрат та переваг, сценарний аналіз від різних типів локдаунів?

Чому рішення прийнято саме зараз – через динаміку розповсюдження хвороби, або через те, що деякі політики захворіли на COVID-19 та раптом на власному досвіді відчули, що кисень в умовах пандемії важливіше за новий асфальт?

Я не знаю, чи потрібний карантин вихідного дня або повний локдаун, або ефективніше застосувати інший підхід – “тестуй та ізолюй” – із масовим тестуванням та жорсткими вимогами до самоізоляції.

Але знаю, як повинні прийматися такі рішення – за допомогою “повільної” системи мислення, базуючись на аналізі даних, уникаючи впливу когнітивних упереджень.

Читайте також: "Это 50-60% выручки": бизнесмен рассказал, как карантин выходного дня повлияет на работу ресторанов

Як приймаються рішення зараз, чи є вплив когнітивних упереджень, я не знаю. Бо навряд чи політики захочуть взяти участь у такому дослідженні. Тому я можу лише вказувати на ознаки.

Коли політики оголошують рішення, але не публікують детальний аналітичний звіт на його підтримку, це ознака ризику використання “швидкого” мислення.

Але доля більше 40 млн українців, здається, варта більш активного задіяння “повільної” системи мислення. Та й знайти переконливі аргументи на користь локдауну в цьому випадку політикам буде легше. І такі рішення будуть викликати більше розуміння та менше роздратування.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube