Президент Франції Емманюель Макрон упродовж кількох останніх місяців зайнятий боротьбою за світськість, і його головна мішень - радикальний ісламізм. Найближчим часом з'ясується, чи готовий французький уряд підтримати його в цій боротьбі.

Про це пише ВВС, інформує UAINFO.org.

Уряд має вирішити, чи згоден він на зміни в країні, які зачеплять не лише релігійні організації, але й звичайне життя простих вірян.

Йдеться, приміром, про відмову від "довідок про цноту" і відсутність конфесійних меню в їдальнях.

Усе це відбувається в країні, де мешкає понад 5,7 мільйона мусульман, - це найбільше серед усіх європейських країн.

І більшість вірян не поділяє позицію Макрона про те, що їм необхідна "просвіта".

Від "боротьби з сепаратизмом" до зміцнення республіканських цінностей

Макрон веде боротьбу в непростих для себе умовах. Мусульмани як у Франції, так і в усьому світі, обурилися планами президента посилити контроль за мечетями й припинити видавати візи імамам. Але особливий шквал емоцій викликала ідея про створення "освіченого ісламу".

З критикою сприйняли і заяви деяких членів уряду, які змусили засумніватися в тому, чи бачать міністри різницю між ісламом та ісламізмом.

До того ж підтримка з боку західних партнерів Франції також виявилася доволі стриманою.

Попри це, Макрон не зупинився. У середу він звернувся до уряду з проханням підтримати "законопроєкт про зміцнення республіканських цінностей". Спершу текст називався "законопроєктом про боротьбу з сепаратизмом", але лише саме це формулювання різко розкритикували.

Читайте також: Игорь Яковенко: Французы защищают свое право вести себя дома по своим правилам, а правительства исламских стран требуют, чтобы они вели себя по нормам ислама

Цей законопроєкт був готовий ще на початку осені, але після вбивства шкільного вчителя Самюеля Паті текст документу значно змінився.

47-річний вчитель показав учням на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Після цього йому почали надсилати погрози, а соцмережі активно обговорювали, наскільки неприпустимо таким чином ображати мусульман.

16 жовтня 18-річний уродженець Москви чеченського походження Абдулла Анзоров обезголовив Паті. Поліція застрелила нападника.

Зокрема після цього в законопроєкті прописали заборону на використання "мови ненависті" в інтернеті і зокрема - заборону на розголошення особистої інформації.

Чимало критиків Макрона кажуть, що його законопроєкт суперечить положенню про невтручання держави в церковне життя.

Президент Туреччини назвав документ "відкритою провокацією". Вчені з каїрського університету Аль-Азхар охарактеризували погляди Макрона як расистські. На додачу впливові міжнародні ЗМІ - New York Times і Financial Times - розкритикували французького президента.

Макрон відповів їм так: "Я нікому не дозволю казати, що Франція чи її уряд заохочують дискримінацію щодо мусульман".

Що ж конкретно пропонує Макрон?

Спільне купання і довідки про цноту

В разі ухвалення законопроєкту життя мусульман у Франції може суттєво змінитися. Наприклад, вони втратять звичну для себе можливість переводити дітей на домашнє навчання - відвідування шкіл стане обов'язковим для всіх дітей.

Опція домашнього навчання збережеться, але лише в певних випадках - наприклад, коли дитині це потрібно за станом здоров'я.

Не лише у Франції, а й у інших країнах мусульмани іноді заявляють, що освіта в звичайних школах суперечить їхнім релігійним та культурним традиціям. Тому вони й переводять дітей на домашнє навчання. Часто це пояснюють бажання батьків ізолювати дівчат-підлітків від "руйнівного" впливу середовища.

Ще одне нововведення - заборона для лікарів видавати так звані довідки про цноту, які іноді просять представники мусульманських громад, аби захистити сімейну гідність.

Уявлення про те, що до шлюбу в нареченої не повинно бути статевих зв'язків міцно закріплене в мусульманському суспільстві. І якщо незайманість нареченої викликає сумніви, то родичі, бажаючи зняти з родини підозри, просять у лікарів довідку.

Праві французькі популісти вже спробували звернути увагу Єврокомісії на цю проблему. Ось цитата з їхнього листа: "Це явний та серйозний напад на гідність жінок, на їхню свободу. Що таке тест на цноту? Це коли тіло жінки оглядають, щоб дізнатися, чи мала вона сексуальні зв'язки. Нагадую, ми у 2020 році, у Європі. Ця практика несумісна з нашими цінностями демократії та свободи".

У цієї думки достатньо багато прихильників, зокрема і у ВООЗ та правозахисній організації Amnesty International, де подібну практику вважають порушенням прав людини.

Щоправда, деякі лікарі нагадують, що заборона на видачу довідок може призвести до того, що мусульманські жінки почнуть вдаватися до більш ризикованих способів, аби відновити свою репутацію в очах громади.

Зокрема в ANCIC, французькій асоціації, що надає консультації з питань контрацепції та абортів, BBC заявили, що підтримують позицію уряду в питанні "тестів на цноту", але навряд чи ця проблема вирішиться на законодавчому рівні.

"Заборона призведе до заперечення такої практики, але не змусить її зникнути", - сказали в ANCIC. Натомість там пропонують просвітницьку роботу.

Окрім того, законопроєкт може зачепити і так звані довідки про "алергію на хлорку", які нерідко видаються мусульманським дівчатам, аби відгородити їх від використання басейнів спільно з чоловіками.

Також новий закон покликаний боротися з полігамією. Вона й зараз законодавчо заборонена у Франції, але тепер людям, що перебувають у полігамних стосунках, не будуть видавати і продовжувати посвідки на проживання.

Особливі правила планують запровадити і на той випадок, якщо є підозри, що когось у парі змушують до одруження.

Приймаючи заяву на реєстрацію шлюбу, чиновники будуть окремо розмовляти з майбутніми чоловіком і дружиною, аби переконатися, що ті дійсно хочуть одружитися.

Закордонні імами

На захист законопроєкту вже висловився прем'єр Жан Кастекс. Він заявив, що цей документ не зазіхає на свободу віросповідання, а направлений проти "жалюгідної ідеології радикального ісламізму".

"Ворог республіки - це ідеологія, яку називають радикальним ісламізмом, і метою якої є розділення французів", - сказав Кастекс.

Законопроєкт зачепить і запрошених з-за кордону імамів. Чимало імамів приїздять у Францію з Туреччини, Алжиру і Марокко.

Це не просто традиція, а економічно вигідний для мечетей захід - такі імами часто отримують оплату з-за кордону, і мечетям не потрібно витрачати значну частину своїх доходів.

Тепер, якщо термін дії посвідки на проживання спливає упродовж наступних трьох років, їм можуть заборонити в'їзд у Францію з 2024 року.

"Імами, яких відправляють у Францію, часто не знаймі з французькою культурою. Вони також не усвідомлюють принципу відділення церкви від держави", - розповіла фахівець з ісламу Сільві Тосер-Анго.

Зараз у Франції мешкають кілька сотень іноземних імамів. Макрон хоче зробити так, аби усе мусульманське духовенство навчалося у Франції.

Читайте також: Во Франции больше половины молодых мусульман считают законы шариата выше законов государства – исследование

Окрім того, в мечетей можуть виникнути проблеми з фінансуванням. Проєкт закону передбачає, що асоціації, які просять про державні субсидії, мають підписувати договір, за яким вони зобов'язуються "поважати цінності республіки", зокрема принцип рівності, особливо між жінками та чоловіками.

Окрім того, з'явиться нова підстава, за якою можна буде розпустити будь-яку асоціацію: це "провокація насильницьких дій".

Усі ці положення, що підкріплюються постійними виступами Макрона та його прихильників, призвели до ще більшої критики уряду - не лише в самій Франції, а й за її межами.

Макрону пригадують і те, що 10 років тому Франція стала першою європейською країною, яка затвердила заборону на носіння нікабу. Той закон ще не називали дискримінаційним, оскільки в формулюваннях йшлося про "елементи одягу, які служать для того, аби приховувати обличчя".

Відомий випадок, коли одній жінці, яка не бажала відкривати обличчя, довелося заплатити штраф понад 30 разів.

Макрон тривалий час намагався заручитися підтримкою ЄС у боротьбі з радикалізацією, але достатньої підтримки колег не отримав.

Європа традиційно засудила теракти, але Ангела Меркель окремо додала, що будь-які заходи - це боротьба з тероризмом, а не ісламом. І навіть головний союзник Макрона, австрійський канцлер Себастьян Курц, обрав обережні слова, підкресливши: "Наш ворог - це екстремісти та терористи. Люди, які сповідують ту чи іншу релігію, не наші вороги".

Професор Німецького інституту міжнародних відносин Рафаель Боссон у розмові з BBC сказав: "Єдиного закону в Європі ніколи не буде. У кожної країни свій погляд на мігрантів. У Франції дуже специфічне ставлення до ролі релігії в житті суспільства, і іноді ці погляди проявляються під час обговорення проблеми тероризму".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube