Які міфи змушують людей боятися щеплень і яка реальна ситуація?

Ситуація в Україні двоїста. З одного боку, за даними соцдосліджень, 51% опитаних українців не хочуть вакцинуватися. З іншого — в пункти вакцинації шикуються черги охочих повернутися до нормального життя, пише у своєму блозі на НВ народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, Вікторія Вагнєр, інформує UAINFO.org.

Які міфи змушують людей бояться щеплень і яка реальна ситуація по вакцинам?

Міф 1. Деякі турбуються, що нібито вакцина на основі іРНК може змінити ДНК

Давайте розберемося: іРНК — це інформаційна РНК. Необізнані неправильно інтерпретують схожість абревіатур ДНК і РНК. Обидві молекули мають відношення до генетичної інформації. Але ДНК — відповідає за зберігання та передачу з покоління в покоління біологічної інформації про генетичну програму розвитку живих організмів, в тому числі людей. ДНК ще називають хранителем генетичного коду. А іРНК — це маленький фрагмент іншої молекули, яка не в змозі вбудуватися в ДНК.

Чому? Для того щоб це зрозуміти, потрібно знати будову клітини. ДНК знаходиться в ядрі клітини. Інформаційні РНК не можуть проникнути в ядро клітини, отже, вони не мають доступу до ДНК.

ІРНК проникає тільки в цитоплазму клітини, що оточує ядро і «інструктує» рибосоми щодо білків, з яких сформовані шипи вірусу SARS-CoV-2. ІРНК ніби повідомляє: ось такий ваш ворог. Таким чином, імунна система навчиться розпізнавати вірус і атакувати його.

Як тільки ІРНК надходить при уколі людині, то передає інформацію і водночас руйнується, і виводиться з організму (орієнтовно за 72 години).

Міф 2. Створення та розробка вакцини відбувалися занадто швидко, і її нібито не встигли перевірити

Традиційно розробка, перевірка, і сертифікацію вакцини йде від 10 до 15 років, а бували і більш тривалі розробки. У випадку з коронавірусом — вакцини з’явилися через рік після початку пандемії COVID-19.

Наука XXI століття вже настільки досконала, що дає можливість істотно прискорити багато процесів.

Нові вакцини розроблені на вже досліджених і багаторазово випробуваних технологіях. Про коронавіруси вчені знали давно: ще з спалахів атипової пневмонії SARS (в 2002—2003 роках) або MERS (в 2012 році), і вже були напрацювання по вакцинам проти них. Тому вірусологам довелося лише уточнювати особливості даного варіанту, вже в загальних рисах вивченого коронавіруса.

Тривалість випробування вакцин — це неточне визначення. Адже основний час забирає не клінічне дослідження, а паперова тяганина, очікування грошей, які можуть тривати роками. А в даному випадку величезні суми були виділені негайно, що дозволило проводити паралельне дослідження не в одній лабораторії, із задіянням кращих епідеміологів світу. Далі все проходило без бюрократичних зволікань.

Тому реєстрація проводилась у відповідності з усіма вимогами. Наприклад, в Європі супроводжувалася усіма стандартними процедурами контролю Європейського агентства лікарських засобів (EMA), але без очікування в черзі.

Аналогічно розроблялися, наприклад, вакцини від вірусу Зіка або вірусу Ебола. Але оскільки ці хвороби не були настільки масовими, то не було підвищеного інтересу до цих вакцин.

Міф 3. Краще перехворіти, ніж вакцинуватися

Чомусь ходить завзята чутка, що імунітет після перенесеного коронавірусу захищає краще імунітету після вакцини. Мовляв, природно набутий імунітет і є природнішим.

Є три причини, чому це не так:

• Перебіг коронавірусу може бути смертельно небезпечним, і точно завдає значної шкоди здоров’ю з тривалими наслідками.

• Вже багато хто переконався на власному досвіді: у частини тих, хто перехворів, антитіла знижуються досить швидко. І є випадки, коли люди повторно заражаються, якщо перехворіли понад півроку тому.

• Найважливіша причина: імунна система реагує на вакцину інакше, ніж на хворобу. Завдання будь-якої вакцини — максимально посилити довгостроковий імунітет проти певної інфекції, в даному випадку проти COVID-19.

Міф 4. Про небезпеку температури і «заразність» вакцинованого

У деяких людей внаслідок вакцинації виникають деякі реакції організму: нездужання, викликане невеликою інтоксикацією, іноді воно супроводжується підвищенням температури. У рідкісних випадках нездужання триватиме близько 36 годин. При цьому чомусь поширена помилка, нібито температуру збивати не можна, тому що не вироблено імунітет. Насправді температуру не можна збивати у випадках реального зараження коронавірусом, грипом або ГРВІ. Прекрасно, що все більше людей починають розуміти, що висока температура при таких хворобах — ознака опору організму.

Читайте також: Щеплення "Sputnik-V" не дає права на в’їзд до України – ДПСУ

У разі вакцинації наявність температури — один з нормальних варіантів реакції організму і збивати її можна. Тим, хто в результаті вакцинації відчуває себе не дуже добре, рекомендується взяти вихідний і пити багато рідини.

Вакцинований безпечний для оточуючих, в цьому і полягає специфіка будь-якої вакцини, в тому числі вакцини проти COVID-19.

Міф 5. А чи не захворію я від вакцинації?

Невелика частина людей побоюється «заразитися» через вакцину. Це неможливо, тому що вона не містить ні живих, ні інактинованих елементів вірусу SARS-CoV-2. На мільйони вакцинованих були поодинокі випадки, коли люди не знали про те, що хворі і йшли робити щеплення. Саме вони і послужили підставою для цього міфу, який, втім, не надто поширений.

Міф 6. Літнім і дуже хворим людям щеплення можуть бути небезпечні

Навпаки: люди старшого віку і ті, у кого важкі хронічні захворювання, знаходять в групі ризику летального випадку в разі захворювання коронавірусом і цим групам людей вакцинація життєво необхідна. У кожного з таких пацієнтів повинен бути свій протокол спостереження за поствакцинальними реакціями, визначений їх лікуючим лікарем.

Міф 7. Найбезглуздіший: вакцинація — це чіпування

Вірусологи сприймають цей міф, як анекдот. У світі існують чіпи, які теоретично можна ввести людині (за аналогією з тим, як їх вводять тваринам). Але поки наука винайшла чіпи шириною кілька міліметрів і завдовжки до 8 мм. Такий чіп вводити досить боляче і не помітити його неможливо. Тому чіпування людей ідея поки футуристична.

Читайте також: В Україні можна отримати міжнародне свідоцтво про вакцинацію проти COVID-19. Як це зробити?

Крім міфів, є ще й ряд питань, які люди хочуть прояснити перед вакцинацією. Серед них найпоширеніший: чи потрібно здавати тест на антитіла перед вакцинацією?

Лікарі-вірусологи кажуть, що такої необхідності немає. Незалежно від попередньої наявності або відсутності антитіл в організмі, вакцина буде діяти на зміцнення імунітету. Але, якщо є палке бажання перевірити свій стан, тест можна зробити.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube