Чернецтво має користь для суспільства (Фото:Wirestock/Depositphotos) 

З точки зору природного відбору, целібат здається шляхом у нікуди. Але не поспішайте з висновками – математичне моделювання показує, що він приносить користь економіці та демографії суспільства.

Вчені з Університету Ланьчжоу провели дослідження у Західному Китаї. Його метою було з’ясувати, чи дає поширена у цих місцях практика відправляти дітей у ченці яку-небудь користь їхнім сім'ям чи суспільству, пише НВ, інформує UAINFO.org.

Історично склалося, що кожен сьомий хлопчик у цих краях ставав буддійським ченцем з усіма витікаючими: він не заводив сім'ю, не володів майном і загалом викреслював себе із соціального життя.

Здається, що з точки зору еволюції це шлях в нікуди. Але вченим удалося знайти переваги цієї системи.

Складання генеалогічного дерева 530 сімейств у Ганьсу показав, що чоловіки, які мають хоча б одного брата-ченця, були набагато багатшим за односельців. Ймовірно, це пояснюється тим, що їм вдавалося накопичити більше благ через меншу конкуренцію за спадщину, адже ченці не успадковують майно.

Крім того, вони мали більше дітей, ніж ті члени громади, чиї найближчі родичі не вирушили служити Будді.

Читайте також: В Китае впервые с 1949 года уменьшилось население – Financial Times

Цей факт натякає на те, що безшлюбність могла стати інструментом еволюційного відбору. Відсутність конкуренції за ресурси та жінок несла для закритого патріархального суспільства безумовну користь. Що характерно, мова йде саме про чоловіче чернецтво — і фахівці вважають, що жіноче могло сформуватися як у суспільствах з високою жіночою конкуренцією.

Цінність дослідження китайських учених у тому, що воно спростовує ідею виникнення громадських інститутів внаслідок ідеї. На думку фахівців, як мінімум один із них — інститут чернецтва — виник як інструмент суспільного та економічного регулювання.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube