Вчені виявили, що на ранніх стадіях розвитку людського ембріона він може захищатися від вірусів, використовуючи білок SUPYN, який сам є залишком стародавнього вірусу, що зберігається в нашій ДНК.

Про це йдеться у статті, яка опублікована в журналі Science, інформує UAINFO.org.

Ретровіруси здатні вбудовувати свій генетичний матеріал у ДНК організму-господаря. Опинившись там, вірусний геном може випадково мутувати та дезактивуватися, непомітно зберігаючись у клітинах. А якщо він потрапив у статеві клітини, то такий фрагмент ДНК передаватиметься у спадок із покоління до покоління. Підраховано, що близько восьми відсотків людського геному складають такі ендогенні ретровіруси (ERV) — залишки інфекцій, які потрапили в організм наших предків багато мільйонів років тому.

Читайте також: Боротьба з облисінням. Японські вчені навчилися вирощувати справжнє людське волосся

Деякі ERV з часом можуть змінюватись і отримувати нові функції, починаючи відігравати важливу роль у житті всього організму. Можна згадати, що один із них необхідний для захисту мозку від нових інфекцій. Ще один корисний ERV нещодавно виявили вчені з Корнелльського університету.

Седрік Фешхотт та його колеги проаналізували геном людини у пошуках ERV, які можуть кодувати білки, що працюють в організмі. Вони виявили понад 1500 таких фрагментів, серед яких ген SUPYN, що проявляє активність на ранніх етапах ембріонального розвитку, а також у тканинах плаценти. Білок, що кодується ним, зв'язується з рецепторами ASCT2 на поверхні клітин.

Читайте також: Неймовірно рідкісні: вчені відкрили кілька нових груп крові

З цими ж рецепторами взаємодіє інший білок – синцитин, ген якого теж є залишком древнього вірусу. Колись через рецептор ASCT2 він проник усередину клітин, а зараз бере участь в утворенні міжклітинних зв'язків у ембріона. До речі, завдяки тому ж ASCT2 клітини заражають і деякі інші ретровіруси, що вражають приматів, хоча не групи людиноподібних. Очевидно, наші далекі пращури отримали захист від таких інфекцій.

За даними Фешхотта та його співавторів, роль такого захисту грає колишній вірусний ген SUPYN. Організм активує його у відповідь на появу нових вірусів. З гена виробляється білок, який зв'язується з рецепторами ASCT2 та блокує їх, роблячи недоступними для інфекції.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube