Дослідження було проведене групою вчених із Кембриджського університету. У ньому стверджується, що сильні посухи 430-450-х років н. е. порушили звичний спосіб життя у придунайських прикордонних провінціях Східної Римської імперії. Саме зміни у кліматі, на думку британських учених, призвели до того, що варвари нападали на Рим, інформує UAINFO.org з посиланням на НВ.

Дослідники реконструювали кільця дерев тієї епохи та провели аналіз отриманих таким чином даних. З'ясувалося, що територія, де розташована сучасна Угорщина, пережила безліч епізодів незвичайної посухи у IV та V століттях нашої ери. Незвичайна посуха була відзначена в період з 420 до 450 року нашої ери, що відповідає даним про набіги гунів на Рим.

Причиною цієї відчайдушної агресії могло бути скорочення врожайності та площі пасовищ для тварин у межах заплави Дунаю та Тиси.

«Економічна криза, викликана кліматом, могла вимагати від Аттили та інших високопосадовців видобутку золота з римських провінцій, щоб зберегти армію та підтримувати лояльність еліт, — пише Сюзанна Хакенбек, професор археології Кембриджського університету. — Схоже, колишні пастухи, котрі займалися верховою їздою, стали агресорами».

Вчені вважають, що початок найбільш посушливого періоду в Карпатському басейні та великих набігів на Захід континенту не можуть бути збігом.

Ця теорія добре пояснює одну з головних причин падіння Римської імперії. Серед інших називають демографічну та соціальну кризу,

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube