У Макіївці наші славні хаймарсисти накрили хмару загарбників. Це не лише військовий успіх. Удару завдано по свідомості мільйонів. Вийшов сухопутний крейсер "Москва".

Таку думку на власній сторінці у Facebook висловив журналіст Олександр Прилипко, інформує UAINFO.org.

Кілька років тому в New Yorker прочитав статтю, яка допомогла мені зрозуміти багато речей. У ній йшлося про розум, як форму адаптації людини до своєї соціальної ніші. Люди схильні вірити не фактам та знанням фахівців, а власним переконанням, особливо якщо вони підтримуються більшістю, доводили автори статті, використовуючи безліч соціологічних досліджень. Тоді всі обговорювали анексію Криму, тому я записав лише експеримент щодо українського півострова.

Респондентів запитали, як, на їхню думку, маємо реагувати на інцидент США, а також попросили описати, де саме знаходиться Україна. Виявилося, що більше людей плуталося в географії (похибка становила від 1000 до 2000 км), тим більше серед них було прихильників схвалення військового втручання. Не маючи уявлення про предмет, люди судять про нього з впевненістю у своїй правоті.  

Величезна проблема сучасної демократії, яка спирається голос більшості, хоча цей голос найчастіше – артикуляція невігластва. Так сталося з антиваксерами, із "мирним врегулюванням путінської війни", із заборонами на аборти, з багатьма іншими речами, які вимагали глибокого осмислення медичних, геополітичних та соціологічних чинників.

Зазнавши нападу, наша країна обрала правильний інформаційний вектор, звернувшись не до розуму, а емоцій, емпатії людей. Це відкрило вушні мембрани людства для сприйняття фактів. Вдалося створити необхідну критичну масу переконань, до якої примикатимуть все нові й нові люди. Вже незалежно від наших зусиль.

Росія озброїла пропаганду протилежним емоційним зарядом: жахом ядерної війни, рішучістю захопити континент та знищувати українців. Він діє у короткостроковій перспективі, але негатив відштовхує. Люди відкидають неприємні їм факти, але не можуть відкинути негативні почуття. Вони наростають. Сама кремлівська пропаганда не заперечує стану пригніченості в країні.

Читайте також: Сазонов: "Відповіді" за Макіївку не буде 

Медичний факт. Підтверджуючи свої переконання (включаючи і хибні) мозок людини відчуває приплив дофаміну. А задоволення стимулює розвивати розум у цьому напрямі. Не отримуючи підтвердження своїм теоріям, люди впадають у депресію, або стають нервовими та агресивними.

Ось чому кожен успішний удар по російській армії важливий не лише у військовому розумінні, а й у морально-політичному. Це очевидно. Проте рідко враховується у прогнозах про терміни війни. Як довго може прожити російське суспільство без дофаміну перемог? Думаю, набагато менше, ніж російський ВПК.

Адаптуючи, пристосовуючи свій розум до путінської дійсності, росіянин верхів і низів завжди отримував свою дозу нейромедіаторів (перемог і досягнень) не було причин змінювати переконання на інші. Але вже рік психологічні боєприпаси не потрапляють на російські позиції. Отже, скоро доведеться їх здати, або міняти.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube