MENU

"Недооцінював дурість Путіна". Заслужений професор Лоуренс Фрідман описує еволюцію своїх поглядів на війну та прогнозує, чого чекати далі

1927 0

Заслужений професор військових досліджень королівського коледжу Лондона Лоуренс Фрідман розповів, як змінювалися його погляди на російське вторгнення протягом 2022 року та від чого залежить майбутнє війни.

"Я написав п’ять колонок у період до війни та ще 35 після її початку. У довоєнних матеріалах питання полягало в тому, чи буде війна, і якщо так, то в якій формі. Як тільки почалася війна, питання постало, яким буде її ймовірний розвиток. Великі питання були — і, на жаль, залишаються — про те, хто "переможе", як довго триватимуть бойові дії і що потрібно, щоб покласти їм край, поряд із ризиком застосування ядерної зброї та економічними аспектами війни", — пише Фрідман у своїй колонці для NV, інформує UAINFO.org.

Він зазначив, що не може претендувати на особливе розуміння рішень російського диктатора Володимира Путіна і воліє "говорити про тенденції, можливості та події, що з’являються в полі зору".

Військовий експерт констатував, що навіть якби аргументи Росії про причини вторгнення були переконливіші, не можна було б виправдати ні початковий акт агресії, ні жорстокість та брутальність методів Росії.

Фрідман зазначив, що до війни розумів, що вторгнення Росії може статися, але на початку лютого вважав, що "Путін дуже спритно розігрує кризу і що він може вважати, що достатньо отримає конфлікт, не вступаючи при цьому у війну".

Однак, за словами військового експерта, до 20 лютого стало зрозуміло, що "ця криза сама по собі не згасне", оскільки на Донбасі було інсценовано "провокацію, розіграну як за сценарієм, з якого стало відомо, що президент Путін створює свій привід для війни".

"Певна річ, я не зробив серйозної заяви, яка б полягала в тому, що ось-ось почнеться велика війна. Я дедалі більше переконувався в її можливості, але це все одно здавалося настільки самоочевидно нерозумним ходом, що я вважав, що Путін має кращі варіанти. Оскільки ця дискусія тривала і в Європі, і в Північній Америці, і навіть у самій Росії аж до моменту вторгнення, не я один недооцінював дурість Путіна. Я більш ніж самокритично ставлюся до того, що у всіх своїх припущеннях я фокусувався на Донбасі як на найбільш вірогідній арені воєнних дій (яка насправді не підтримувалася дислокацією російських сил, але здавалася керованішою) і з приводу того, де міг би бути потенційний дипломатичний прорив", — написав Фрідман у своїй колонці.

Він додав, що не оцінив, "якою мірою логіка ситуації та власні опуси Путіна означали, що він прагнув набагато радикальнішого результату, ніж забезпечення майбутнього анклавів у Донецьку та Луганську".

На початку війни військовий експерт вважав, що навіть якщо Путін здобуде воєнну перемогу, йому буде важко здобути перемогу політичну.

Водночас Фрідман визнав, що переоцінював російську армію, яка не змогла використати перевагу у бойовій потужності через погану логістику та недосконалі командні структури.

Також він звертає увагу на домінування України в інформаційному просторі.

"Українці домінували в інформаційному просторі. "Тоді як Росію представляє президент, який дедалі частіше зображується мультяшним лиходієм, Україна хоробро і красномовно веде свій народ уперед у момент серйозної небезпеки". Я вже зазначив, що "росіяни, схоже, обрали більш безжальну стратегію, покладаючись на артилерію, що, своєю чергою, призведе до жахливих втрат цивільного населення та майна", — зазначив Фрідман.

Також військовий експерт припускав, що Росія зможе успішніше використати свою воєнну потужність, і це, за його словами, сталося на півдні України.

Водночас до березня він зрозумів, що "тепер "зміна режиму в Москві настільки ж ймовірна, як і в Києві… Коли ми дізнаємося більше про те, як закінчиться ця війна, ми краще зрозуміємо, чим закінчиться режим (Путіна)".

"До кінця весни я дійшов висновку, що ключем до закінчення конфлікту є сухопутна битва. Так чи інакше, російські війська треба буде вигнати", — розповів Фрідман.

Також військовий експерт заявив, що ніколи не вірив у правдоподібність сценарію використання Росією ядерної зброї, "тому що тоді було б нівелювання ефективної ролі ядерного стримування в путінській стратегії, яку він не хотів би ставити під загрозу, для переконання США та НАТО не брати безпосередньої участі у бойових діях".

Крім того, він зазначив, що спочатку переоцінив вплив санкцій, але ніколи не припускав, що вони виявляться вирішальними.

"Я усвідомив необхідність не піддаватися настрою моменту, наприклад, коли влітку війна для України стала набагато важчою. Тоді я міг бачити, як росіяни виснажували себе в літніх боях без особливого успіху, а українці набирали сили в міру того, як починала діяти підтримка Заходу", — написав Фрідман, нагадавши, що стверджував, що росіяни адаптуються, стаючи здебільшого армією XX століття, тоді як українці стають армією XXI століття і у перспективі мають отримати ефективніші збройні сили.

Військовий експерт вважає, що великі українські прориви у вересні були неминучі і, за його, словами, він вірить, що українці досі мають перевагу у сухопутних битвах.

"За останні кілька місяців таким, що кидається у вічі, стало збільшення розриву між цілями, заявленими Путіним, і наявними у його розпорядженні військовими можливостями. Було кілька моментів, коли Путін, можливо, зробив кроки, щоб скоротити свої втрати — наприклад, відступ із Києва наприкінці березня чи після українських наступів у вересні. В обох випадках він подвоїв ставку", — зазначив він.

Фрідман пише, що з початку вересня його аналіз дій і стратегії Путіна став набагато похмурішим, оскільки той "почав представляти цю війну своєрідною цивілізаційною битвою, а не спробою захистити російськомовних жителів Донбасу", а оголошення про анексію чотирьох українських областей зробило серйознумирну угоду майже неможливою.

Двома ключовими аспектами нової путінської стратегії у вересні були масова мобілізація, яка дозволила зміцнити оборонні позиції та підготуватися до можливого відновлення наступу навесні, а також навмисне завдання ударів по українських містах та критично важливій інфраструктурі, нагадав військовий експерт.

Він додав, що удари РФ по українській критичній інфраструктурі він знаважливо оцінив як «істерику соціопата» і досі не думає, що вони приносять Росії стратегічну вигоду, хоча й визнає, що недооцінив ефективність та безжалісність цієї кампанії.

"Російська тактика, як і раніше, здається позбавленою уяви і шокуючою втратами життів своїх солдатів. Битва за Бахмут на Донеччині, яка, здавалося, давала росіянам найбільшу надію на нове завоювання, схоже, обертається проти них. Мені важко зрозуміти, як вони можуть створити достатню бойову міць для нових наступів, і все ще ймовірно, що найближчими тижнями вони зазнають невдачі", — написав Фрідман, визнавши водночас, що недооцінив можливості мобілізації для російської армії.

"Були численні повідомлення про знищені підрозділи, низький моральний дух і навіть про деякі мікрозаколоти, але поки що немає нічого такого, що вказувало б на колапс, який міг би бути справді небезпечним для російських збройних сил. Але це ще може статися", — зазначив він.

Ключовим фактором для розвитку подій у майбутньому для обох сторін військовий експерт називає виробництво озброєння та постачання.

Фрідман підсумував еволюцію своїх поглядів на війну, процитувавши власну останню повну оцінку з кінця листопада:

"Як це було від початку війни… судження у тому, хто перемагає, хто програє, як і раніше, залежать від перебігу наземного бою. Але поки Росія не має надійної концепції перемоги, тоді як Україна може здобути перемогу принаймні настільки, що залишить Росію з мінімальними і непослідовними придбаннями, при цьому навіть Крим залишиться вразливим".

Підписуйся на сторінки UAINFO FacebookTelegramTwitterYouTube

Лоуренс ФРІДМАН для NV


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини