Минулої весни в українській армії відчайдушно не вистачало пального та боєприпасів радянського калібру, необхідних для боротьби з росіянами. Порятунок прийшов несподівано: з Болгарії, пише Politico, повідомляє ZN.UA, інформує UAINFO.org

Завдяки своїй розколотій внутрішній політиці та проросійським ухилам більшої частини її еліти офіційна Софія під час вторгнення намагалася наголошувати, що вона не озброює Україну. Однак згідно з розслідуванням німецької щоденної газети WELT, це була димова завіса. Виявилося, що Болгарія втрутилася і за допомогою посередників забезпечила Києву життєво важливі поставки зброї, боєприпасів і дизельного палива на критичному етапі бойових дій минулого року.

У той час як Кирил Петков, який був прем’єр-міністром Болгарії на початку війни в Україні, намагався спрямувати свою країну на більш західну, пронатовську траєкторію, йому довелося боротися з інтенсивною протидією з боку прокремлівських політиків. Такі були навіть серед його партнерів по коаліції, соціалістів, які є наступниками старої комуністичної партії. Петкову навіть довелося звільнити міністра оборони за те, що той повторював російські наративи у війні. У виданні зазначили, що принаймні публічно Петков намагався применшити будь-яку ідею про те, що Болгарія — попри значні запаси зброї радянських часів — активізується і озброїть Україну.

Враховуючи ці делікатні моменти, офіційна позиція Болгарії щодо війни, розпочатої Росією проти України, кинула її в той самий кошик, що й Угорщину — надто політично піддана Москві, щоб тягнути її вагу.

Але Петков разом з міністром фінансів Ассеном Василєвим, які прагнуть повернутися до влади на очікуваних майбутніх виборах, минулої весни порушили своє мовчання щодо справжнього масштабу ролі Болгарії.

Виявилося, що у той час як Соціалістична партія в Софії називала постачання болгарської зброї українським силам «червоною лінією», чиновники Петкова уникали міжурядових операцій і використовували посередницькі компанії в Болгарії та за кордоном, аби відкрити наземні та повітряні маршрути через Румунію, Угорщину, і Польщу.  

«За нашими оцінками, близько третини боєприпасів, необхідних українській армії на ранньому етапі війни, надходило з Болгарії», — сказав Петков WELT.

При цьому дизельне паливо, яке Болгарія постачала в Україну, було перероблене з російської сирої нафти на чорноморському НПЗ. Останній на той час належав російській компанії «Лукойл». 

«Болгарія стала одним із найбільших експортерів дизельного палива в Україну та часом покривала 40 відсотків потреб України», — сказав WELT колишній міністр фінансів Василєв.

Уряд у Києві також підтвердив цю версію подій. Очільник українського МЗС Дмитро Кулеба сказав WELT у квітні минулого року, що його країні загрожує нестача боєприпасів. 

«Ми знали, що на болгарських складах є велика кількість необхідних боєприпасів, тому президент Зеленський направив мене за необхідними матеріалами», — зазначив Кулеба.

Він додав, що тоді це було питанням «життя і смерті». Адже без цього росіяни окупували б більше сіл і міст, «вбивали б, катували і ґвалтували» більше українців.

За словами Кулеби, коли Петков зіткнувся із запитами Києва, то відповів, що його внутрішня ситуація «непроста», але він зробить «усе, що від нього залежить».

«Кирил Петков продемонстрував чесність, і я завжди буду вдячний йому за те, що він використав усі свої політичні здібності для пошуку рішення», — продовжив Кулеба.

За його словами, хоча деякі члени болгарської коаліції стали на бік Росії, Петков вирішив «бути на правильному боці історії та допомогти нам захиститися від набагато сильнішого ворога».

Всього через день після вторгнення РФ в Україну, на неформальному засіданні Європейської ради в Брюсселі Петков наголосив своїм колегам-лідерам, що українському президенту Володимиру Зеленському, можливо, залишилося жити менше 48 годин. Адже очільник Української держави у списку загиблих Москви. Петков тоді наголосив, що Рада повинна негайно прийняти жорсткі рішення щодо санкцій. Європейська комісія остаточно підтримала ці кроки.

Своєю чергою міністр фінансів Васильєв взяв участь у зустрічі міністрів фінансів Євросоюзу в Парижі. У виданні зазначили, що там теж була нерішучість, як він це описав. Усі досі були шоковані від нападу росіян. Потім Василев виголосив промову. Він спирався на досвід Болгарії.

«Це те, що росіяни зробили в Болгарії після Другої світової війни, вони вбили тисячі дисидентів, професорів і священиків», – сказав Василев. 

Він також закликав негайно ухвалити відповідні резолюції. Учасники зустрічі підтвердили WELT, що болгарський міністр змінив настрій зібраних делегатів.

Через два дні Брюссель запровадив санкції. У колах ЄС їх назвали «болгарською пропозицією».

Незадовго до візиту Петкова до Києва, 19 квітня, Дмитро Кулеба приїхав до Софії, оскільки розпочався новий і невизначений етап війни. На той момент ЗСУ вже витіснили загарбників із Київщини та півночі, але багато західної зброї ще не було доставлено. Сьогодні ж Кулеба згадує, що тоді бойові дії були настільки інтенсивними, що Україні терміново потрібно було поповнити свої запаси, особливо боєприпасів радянського виробництва.

Президент Зеленський доручив Кулебі добитися саме цього добитися під час своєї місії до Софії.

Зараз Петков каже, що його уряд дозволив посередникам експортувати необхідні боєприпаси та паливо не безпосередньо в Україну, а компаніям-посередникам за кордоном.

«Наша приватна військова промисловість виробляла все на повній швидкості», — сказав Петков. 

Як пише Politico, квітневі кадри показують вантажні літаки, «навантажені доверху» зброєю, які літають між Болгарією та Польщею. Відомо лише те, зазначили у виданні, що польський аеропорт Жешув, який знаходиться за 70 км від українського кордону і ретельно охороняється НАТО, є основним пунктом відправлення. 

«Ми подбали про те, щоб сухопутний маршрут через Румунію та Угорщину також був відкритий для вантажівок», — сказав Петков.

Очільник українського МЗС Кулеба підтвердив ці поставки. Він наголосив, що йдеться не про те, щоб болгарський уряд надавав військову допомогу Україні безпосередньо, «а скоріше про те, щоб українські компанії та компанії з країн НАТО отримали можливість закуповувати необхідне у болгарських постачальників».

За даними, наданою WELT, поставки оплачували Сполучені Штати та Британія.

Виявилося, що «кіт вирвався з мішка» у червні, коли голова державної військово-експортної компанії «Кінтекс» Олександр Михайлов був змушений піти у відставку після політичної суперечки та оприлюднив цифри. Зробив він це, ймовірно, аби похитнути уряд, пише видання. Зокрема, Михайлов заявив про експорт на суму «2 мільярди євро» з початку війни. Він також згадав поставки боєприпасів до реактивної системи залпового вогню «Град» БМ-21.

Але потім все знову затихло. Міжнародні ЗМІ залишалися зосередженими на постачанні західної зброї, включаючи американські ракетні установки Himars. Соціалістична партія в уряді Болгарії постійно погрожувала розвалити коаліцію, якщо буде якась пряма підтримка Києва — але не могла, тому що такої підтримки офіційно не було, зазначили в Politico.

Пролітаючи ще далі від радарів, Болгарія відправила дизель українським силам. За словами Василева, під час весняної зустрічі Світового банку, український чиновник сказав йому, що у військ на київському напрямку закінчується паливо. Болгарія має нафтопереробний завод поблизу Бургаса на Чорному морі, яким керує дочірня компанія російської групи «Лукойл» і постачає нафту танкерами з РФ.

Василев зазначив, що заохочував «Лукойл» у Болгарії експортувати надлишки нафти в Україну. За його словами, реакція була позитивною, і співробітники також засудили напад РФ на Україну. 

При цьому, як зазначили у виданні, сама Болгарія потребує приблизно половини палива, яке виробляє НПЗ. Решту, за словами Василева, відправили в Україну. І знову постачання від місцевих компаній здійснювалися через іноземні компанії-посередники.

У Києві підтвердили, що на цьому важливому етапі українські компанії отримали болгарський дизель.

«В Україну через Румунію регулярно йшли вантажівки та цистерни, а в деяких випадках паливо також завантажували у вантажні потяги», – сказав Василев.

У Politico зазначили, що створюючи таємні лінії постачання в Україну, Петков дуже ризикував.

Опитування в Болгарії показало стурбованість 70% громадян тим, що їх втягнуть у війну, і тому виступають проти надмірної підтримки України. Президент Румен Радев, кандидат від Соціалістичної партії, розпалив ці настрої, стверджуючи, що Болгарія стане стороною у війні, якщо вона поставить зброю.

Гра в хованки закінчилася нещодавно, зазначає видання. З початку року нафтопереробний завод «Лукойл» у Бургасі повністю почав контролюватися Болгарією, без зв’язку з головним офісом у Росії, і тепер він шукає нафту з інших країн. У листопаді уряд у Софії офіційно звернувся до Комісії ЄС з проханням дозволити експортувати дизельне паливо, перероблене з російської нафти, до країн, включно з Україною.

Поза увагою Кремля не залишилося те, що Болгарія під керівництвом Петкова та Василева докладає величезних зусиль від імені України. Зокрема, як повідомив Петков, починаючи з травня Москва бомбардувала його країну кібератаками. Під удар потрапили енергопостачання і пошта. Через російських хакерів часом не виплачувалися пенсії державним службовцям.

Також Москва намагалася підкупити депутатів і проникнути в органи влади. З березня по червень Болгарія вислала близько 70 співробітників російського посольства в Софії за шпигунство.

Москва знала, що Болгарія була країною ЄС, яка найбільше залежала від російського газу до війни, і вирішила зробити з цього приклад, пише Politico.

Вже 27 квітня «Газпром» обрав Болгарію першою країною ЄС, куди припинить експорт газу. Але Софія не змирилася. Протягом 24 годин прем'єр-міністр Петков представив рішення, яке дозволить майже 7 мільйонам жителів Болгарії обійтися без російського газу. Він організував два танкери зрідженого газу зі США — за тією ж ціною кубометра, що й «Газпром».

Зараз Петков пояснює, чому США погодилися з цим так: «Я чітко дав зрозуміти під час переговорів, що танкери є політичним сигналом для всієї Європи про те, що завжди є шляхи виходу з залежності від Росії». 

Петков також завершив підключення трубопроводу до Греції, щоб каталізувати альтернативи російським лініям постачання.

Влітку уряд Петкова було повалено парламентським вотумом недовіри. Свою роль у цьому зіграли й проросійські сили. До осені Петков і Василев перебували на посадах лише тимчасово. Відтоді країна зайшла в політичний глухий кут, але ставлення до України дещо змінилося.

У грудні парламент офіційно дозволив поставки зброї в Україну. 

«Ми глибоко вдячні Болгарії за це», – сказав Кулеба. 

Водночас очільник українського МЗС зазначив, що вже бачить спроби торпедувати це рішення. 

«Неймовірно, з якою наполегливістю ці сили намагаються перетягнути Болгарію на бік агресора і різника», – каже Кулеба.

Петков і Василев, як пише Politico, вже увійшли в історію своєю безпрецедентною таємною допомогою. Зі своєю партією «Ми продовжуємо зміни» вони хочуть знову балотуватися на наступних виборах і продовжити боротьбу за Болгарію, яка бореться з корупцією старого порядку та приймає більш західний шлях.

Петков наполягає на тому, що одна річ незворотна: «Ми показали, що світ можливий без залежності та страху перед Росією».

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube