Російська приватна військова компанія "Вагнер" намагалася придбати зброю для війни проти України у держави-члена НАТО. У лютому представники цієї ПВК відвідували Туреччину для досягнення домовленостей про закупівлю озброєння та обладнання.

Посередником для угод, результативність яких наразі невідома, мала стати Республіка Малі, розташована на заході Африки. Про це повідомляє The Washington Post, у розпорядженні якого днями опинився значний масив секретних документів Пентагону, інформує UAINFO.org з посиланням на Оbozrevatel.

Аналізуючи секретні розвідувальні документи, журналісти дійшли до висновку, що розвідка США мала доступ до внутрішньої інформації ПВК "Вагнер" і знала про намагання цієї російської приватної армії закупити зброю у члена НАТО Туреччини. У оборудці планувалося використати Малі.

Читайте також: NYT про витік секретних документів: США, імовірно, шпигують за військовим і політичним керівництвом України

"На початку лютого персонал "Вагнера" "зустрічався з турецькими контактами для закупівлі зброї та обладнання з Туреччини для зусиль Вагнера в Малі та Україні", — йдеться в одному звіті. У звіті також зазначено, що тимчасовий президент Малі Ассімі Гойта "підтвердив, що Малі може придбати зброю в Туреччині від імені Вагнера", – пише  WР.

У звіті немає чіткої відповіді на питання, чи знала влада Туреччини про ці зусилля ПВК "Вагнер", також документ не містить інформації про те, чи вдалося приватній армії російського олігарха Євгена Пригожина домогтися задуманого.

Однак у будь-якому разі ця інформація є сенсаційною і може мати серйозні наслідки.

Читайте також: У мережу потрапили нові секретні документи США про Україну, Китай і Близький Схід: у Пентагоні вказали на ризики

"Відкриття того, що союзник по НАТО, можливо, допомагав Росії у війні проти України, може виявитися вибухонебезпечним, особливо тому, що Туреччина намагається заблокувати приєднання Швеції до лав трансатлантичного військового альянсу", – пише видання.

Журналісти WР намагалися отримати коментарі від дотичних сторін. Однак у турецькому уряді від коментарів відмовилися. А у посольстві Малі у Вашингтоні взагалі проігнорували запит видання про коментар.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube