В українській мові існує кілька способів правильного вітання залежно від часу доби. Вибір конкретного вітання залежить від ситуації та загальних культурних норм. Однак є сталі словосполучення, про які варто знати.

Форма привітання «добрий день» має давнє походження української мови, як стверджують Агатангел Кримський та Сергій Єфремов у своєму Російсько-українському словнику 1924−1933 років, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua

Читайте також: Авраменко пояснив, як правильно вживати назви соцмереж. ВІДЕО

Ці мовознавці наводили приклад з народної мови, де зазначалося: «Яка пишна молодиця, і добридень не каже!», як зазначає Олександр Скопненко, кандидат філологічних наук, у своєму блозі для BBC. Фразу «бажати доброго дня» перекладали українською мовою як «на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися».

Привітання «добрий день» було перекладено як «добридень». Згідно з мовознавцями, народ використовував вираз «добрий день» протягом усього дня.

Кримський та Єфремов зауважували, що «добрий ранок» вживають переважно інтелігенти, не згадуючи форму «доброго дня». Форма привітання «доброго дня» з’явилася в українській мові під впливом російської мови. Проте нема потреби настоювати на використанні лише цієї форми.

Цікаво, що українці завжди вживали привітання «Добрий день!» та «Добрий вечір!». Ці форми привітань зустрічаються як у народній творчості, так і в творах письменників. Зауважимо, що майже не можна знайти варіанти «Доброго дня!» та «Доброго вечора!». Ці форми привітань викликають деяку штучність, оскільки люди часто вживають їх, намагаючись звучати культурніше, не пам’ятаючи, що самі привітання є виразом побажань. Побажання «Гарного дня!» та «Вдалого дня!» частіше використовуються під час прощання, а не при зустрічі.

Читайте також: Авраменко порадив, як правильно лаятися українською

Тому правильно говорити «Доброго ранку!», але «Добрий день!» та «Добрий вечір!» Ці етикетні формули є стійкими словосполученнями (фразеологічними одиницями), які не підлягають зміні, оскільки це порушує мовні норми.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube