У час, коли компанії стикаються з нестабільністю, конкуренцією та швидкими технологічними змінами, системна інтеграція стає не просто технологічною опцією, а основою цифрової стійкості. Про ключові особливості трьох ринків — України, Центральної Азії та Європи — ми поговорили з Денисом СЛЮСАРЧИКОМ, експертом із понад 15-річним досвідом у сфері системної інтеграції. Він спеціалізується на реалізації інженерної та ІТ-інфраструктури для бізнесу і промисловості та керував десятками проєктів у різних регіонах.

– У чому, на вашу думку, стратегічне значення системної інтеграції в сучасному бізнесі?

Системна інтеграція — це не лише про технічні рішення. Вона охоплює ефективність, надійність і конкурентоспроможність бізнесу. Ми говоримо про поєднання інженерних систем, ІТ, автоматизації, енергетики, безпеки — і все це працює як інтегроване рішення, яке підтримує бізнес-процеси.

В Україні та Центральній Азії часто доводиться створювати рішення «з нуля». І це не мінус — це можливість одразу закладати сучасні стандарти, енергоефективність, масштабованість. У Європі ж ринок зріліший — там фокус на модернізації, автоматизації, підвищенні стійкості. Але суть залишається спільною: створити середовище, яке дозволяє бізнесу бути ефективним, безпечним і гнучким.

– Які особливості системної інтеграції ви бачите на кожному з цих ринків?

В Україні ключовий виклик — обмежені бюджети та зовнішні ризики. Але це сформувало гнучкий підхід і мультивендорні рішення. Ми реалізували багато проєктів для фінансового сектору, енергетики, транспорту, логістики, медицини, готельно-ресторанного бізнесу. Часто — з нуля, без готової інфраструктури, але з високими вимогами до надійності.

Центральна Азія — це територія масштабних проєктів. Віддаленість об’єктів, суворі кліматичні умови, обмежена логістика. Але водночас — великий простір для впровадження сучасних технологій. Там ми створювали датацентри, інженерну інфраструктуру для медичних і промислових об’єктів, забезпечуючи повну автономність.

Європа — це ринок високих стандартів і відповідності регламентам. Там інтеграція — це вже не стільки побудова, скільки оптимізація. Ми реалізовували повні цикли інтеграції для комерційних медичних центрів, а також для сучасних відпочинкових зон дозвілля для родини — об’єктів, де критичною є не лише технологічна надійність, а й якість сервісу, автоматизація, енергоефективність та комфорт для кінцевого користувача.

– Чи допомагає вам досвід з різних ринків створювати ефективніші рішення?

Безумовно. Наприклад, методики з України, де ми навчились оптимізувати рішення в умовах обмежених бюджетів, стали в пригоді у Центральній Азії — дозволили зменшити витрати на енергоспоживання й експлуатацію без втрати якості. А стандарти автоматизації, які ми впроваджували у Європі, допомогли підвищити рівень надійності рішень для українських проєктів.

Коли команда має досвід реалізації в різних умовах — це завжди плюс. Такі фахівці бачать ширше, мислять стратегічно й здатні запропонувати рішення, які випереджають очікування замовника.

– Поділіться прикладом масштабного проєкту, який був для вас знаковим.

Один із найважливіших проєктів ми реалізували для національного оператора в галузі нафтогазової промисловості Казахстану. Це був повний цикл створення датацентру, який пройшов сертифікацію за чотирма етапами згідно зі структурою Optime Institute:

1. Етап проєктування (Design Review & Approval)
Перевірка проєктної документації, маршрути обслуговування, резервування, підготовка до впровадження CMMS/EAM. Документ: Design Compliance Report.

2. Етап інсталяції (Implementation Audit & Acceptance)
Аудит реалізованих рішень, перевірка доступу до вузлів, тестування процедур, навчання персоналу. Документ: Implementation Conformance Certificate.

3. Етап експлуатації (Operational Certification)
Оцінка функціонування системи в реальних умовах: звітність, KPI, реакції на інциденти. Документ: Operational Certificate of Compliance.

4. Етап підтримки та інспекції (Continuous Audit & Recertification)
Регулярні перевірки, оновлення документації, впровадження покращень. Документ: Recertification or Annual Maintenance Audit Report.

Це була комплексна сертифікація за всіма напрямками — рідкісний випадок навіть у світовій практиці. І приклад того, як правильна команда й методологія можуть забезпечити реалізацію проєкту найвищого класу в складних умовах.

– І на завершення: що визначає успіх системної інтеграції сьогодні?

Насамперед — глибоке розуміння специфіки кожного ринку та здатність масштабувати досвід. Українські проєкти навчили нас працювати в умовах обмежених ресурсів і високих ризиків. Центральна Азія — це уроки масштабного інжинірингу в складних середовищах. Європа — це стандарти, точність і стабільність.

Одна з ключових тенденцій — це інтеграція повноцінної ІТ-розробки та R&D у класичну модель системної інтеграції. Ми вже не можемо обмежуватись лише інженерією й поставками обладнання. Бізнес очікує комплексного підходу — не просто “встановити й налаштувати”, а надати систему, яка має зручні інтерфейси, мобільні або вебдодатки, аналітику, можливості для інтеграції з іншими платформами.

Тому моя пряма порада компаніям-інтеграторам: створюйте власні департаменти розробки — команди, які вміють не лише адаптувати готові продукти, а й писати ПЗ під конкретного клієнта. Або, принаймні, будуйте довгострокове партнерство з перевіреними ІТ-командами, які можуть стати частиною вашої експертизи.

Це дозволяє не лише реалізовувати складні проєкти, а й підтримувати продукти у довгостроковій перспективі, розвивати їх, масштабувати, інтегрувати нові сервіси. І найголовніше — це підвищує цінність і унікальність самого інтегратора. Тому що клієнт отримує не просто рішення на старті, а надійного технологічного партнера, який залишається поруч на всьому шляху розвитку.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube