У просторі Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності" відбулося відкрите експертне обговорення, яке об’єднало істориків, археологів, науковців, представників громадського сектору, діячів культури, експертів з безпеки та журналістів, інформує UAINFO.org.

Причиною зустрічі стали результати другого етапу конкурсного відбору державної президентської ініціативи «Тисячовесна», за підсумками якого до фіналу не потрапив проєкт «Інтерактивна та цифрова ревіталізація території середньовічного оборонного замку родини гетьмана Івана Виговського у селі Руда як однієї з ключових локацій історико-культурного простору “Гетьманська Руда”».

Учасники наголосили: йдеться не лише про окремий конкурсний проєкт, а про питання збереження української історичної пам’яті та державотворчої спадщини.

Проєкт є результатом багаторічної роботи команди, яка ще до повномасштабної війни досліджує постать гетьмана Івана Виговського. Він передбачає історико-археологічні дослідження, наукову реконструкцію замкового комплексу, створення цифрових моделей, використання технологій віртуальної реальності та сучасних мультимедійних рішень для популяризації української історії в Україні та світі.

Особливе значення має й те, що ім’я Івана Виговського носить один із підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Саме тому проєкт поєднує історичну пам’ять, національну безпеку, патріотичне виховання молоді та культурну дипломатію.

Учасники дискусії також звернули увагу на необхідність максимальної прозорості конкурсних процедур та відкритості експертного оцінювання, адже суспільство має розуміти критерії ухвалення рішень щодо використання державних коштів.

Під час обговорення прозвучали такі думки:

Наталія Федорчук, голова Міжнародного жіночого руху «За сімейні цінності»:

«Ми не ставимо під сумнів саму державну ініціативу “Тисячовесна”. Ми говоримо про необхідність чесного, професійного та відкритого оцінювання проєктів, які формують історичну пам’ять України. Для нас це питання відповідальності перед майбутніми поколіннями».

Надія Копаниця, голова ГО Тренерська Асоціація України - ТАУ

«Такі проєкти здатні об’єднувати суспільство навколо української історії та цінностей. Саме вони створюють фундамент громадянської свідомості й національної єдності».

Микола Маломуж, експерт з питань безпеки міжнародних відносин, генерал армії України:

«Історична пам’ять сьогодні є одним із елементів національної безпеки. В умовах війни ми повинні підтримувати проєкти, які зміцнюють українську ідентичність і протидіють російським історичним фальсифікаціям».

Тамара Маркелова, головний редактор журналу «Жінка»:

«Суспільство має право знати й популяризувати імена тих, хто творив українську державність. Саме через такі ініціативи формується культурна пам’ять нації».

Під час круглого столу учасники висловили готовність продовжувати професійний діалог між державою, експертним середовищем та громадськістю, адже відкритість, партнерство й прозорість є необхідними умовами розвитку сучасної культурної політики.

Водночас, враховуючи передбачене конкурсною процедурою право подати апеляцію протягом 10 днів, організатори вже звернулися з офіційними зверненнями до відповідальних органів із проханням переглянути висновки експертів та повторно оцінити проєкт з урахуванням його загальнонаціонального значення.

Ми переконані, що збереження історичної спадщини — це справа всього суспільства.

Лише разом ми зможемо забезпечити гідне вшанування української історії, прозорість державних конкурсів та збереження нашої національної пам’яті.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube