Жорстка криза у відносинах України і Угорщини, яка загострилася останніми тижнями та шкодила обом сторонам – схоже, добігає завершення.

Після публічного протистояння Київ і Будапешт у тихому режимі перейшли до конструктиву та узгодили рішення, виграшне для усіх сторін – України, уряду Угорщини, угорської меншини на Закарпатті та Європейського Союзу. Є також план дій для виходу з кризи. Про що домовилися та чого чекати – розповідає «Європейська правда», інформує UAINFO.org. 

Кілька джерел "Європейської Правди" запевняють, що переломним моментом стала Генеральна Асамблея ООН у Нью-Йорку. 

У загальних обрисах "угода" між Києвом та Будапештом звучить просто.

Україна зобов'язалася ухвалити зміни до закону "Про освіту", узгоджені з представниками різних нацменшин. Це не нове зобов'язання. Для ЄС питання меншин є одними з фундаментальних, а конкретно ці зміни прописані у "дорожній карті", яка є одним з офіційних "бенчмарків" вступного процесу.

Зі свого боку, Угорщина зобов'язалася відкрити ще два кластери у переговорах про вступ України до ЄС. І це також не нове зобов'язання для угорців – адже вони обіцяли зняти вето ще у червні, коли узгоджували ту саму дорожню карту. 

Але згадуємо про те, що довіри між столицями немає і близько.

Читайте також: Сибіга відреагував на заяви Мадяра: Складається враження, що Орбан пішов, а його політика процвітає

Тому для виконання домовленості побудували схему, у якій дві країни йдуть до мети паралельно, крок за кроком, та залишаючи можливість "зістрибнути", якщо партнери порушать обіцянку.

Перший публічний крок за домовленістю мала зробити Україна: і вона це зробила.

У парламенті з'явився проєкт змін до закону. Формально його зареєстрували депутати – керівництво Верховної ради та профільних комітетів. Але в реальності цей документ уряд напрацьовував спільно із парламентарями, узгодивши його з меншинами (причому не лише з угорською). 

Наступний крок має зробити Угорщина. 

6 жовтня на засіданні робочого органу з питань розширення ЄС, що має абревіатуру COELA, угорці дадуть згоду, щоби ірландське головування надіслало Україні лист з проханням надати ЄС свої перемовні позиції по кластерах №2 та №3 ("Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання").

Читайте також:  Мадяр пригрозив заблокувати будівництво українських нафтосховищ в Угорщині

Так само крок за кроком ЄС і Україна проходитимуть подальші технічні процедури. Україна – готуючи закон до ухвалення у ВР. Угорщина – дозволяючи наступні кроки до відкриття кластерів. Засідання Ради Євросоюзу, де мають ухвалити фінальне рішення, відбудеться у Брюсселі 13 жовтня. А до цього український парламент має схвалити закон.  

Щоб вкластися у цей календар, Верховна Рада змушена зібратися на позачергове засідання 12 жовтня і ухвалити на ньому зміни до закону "Про освіту" відразу у першому читанні та в цілому. 

Це дуже щільний календар. Для Верховної Ради ухвалення закону за тиждень після внесення – це супершвидкість. А зрив або відтермінування голосування у парламенті означатиме зрив усього процесу. 

Та є високий рівень впевненості, що тут несподіванок не буде. Голоси наявні.

"Це буде стосуватися не лише угорської меншини, а й всіх меншин, які мешкають в Україні", – заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у коментарі "Європейській правді" у четвер. Нагадавши, утім, про виняток: російської мови це в принципі не може стосуватися. 

Читайте також: Президент Угорщини закликав в ООН підтримати Україну, яка бореться за збереження своєї незалежності

Головна зміна – запровадження статусу школи нацменшини. 

У відповідь Будапешт розблокує два кластери у переговорах про вступ України до Європейського Союзу. Це станеться 13 жовтня.

Успішне виконання плану – тобто ухвалення закону "Про освіту" і відкриття двох кластерів у переговорах про вступ України до ЄС – не буде завершенням процесу.

Однак воно дасть змогу вийти з тривалої кризи у відносинах України та Угорщини і змінити підходи до цих відносин.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube