MENU

Основи індивідуальної та колективної безпеки

619 0

1. ОСНОВИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ

Вступні положення

Більшість громадських організацій, а також груп активістів не володіють достатніми матеріальними та силовими ресурсами, щоб повністю убезпечити своїх членів та свою діяльність. Тому для проведення якісної та серйозної роботи організація мусить вживати превентивних заходів особистої та колективної безпеки. Вони полягають: у приховуванні справжньої діяльності та у приховуванні особистості.
Це відноситься як до самодіяльного індивіду, так і до неофіційної угрупування, спеціально створеного для вирішення задач силового характеру.

У випадку пресингу з боку ворожих силових структур громадський активіст має вміти перейти частково або повністю на нелегальне положення («залягти на дно»). Типовим нелегалом можна стати і навмисно, і вимушено. У будь-якому випадку необхідно знати хоча б мінімум стандартних заходів безпеки, щоб вдало проскочити цей період, не втративши через необізнаність фізичної або психічної свободи, а часом самого життя.

Елементи системи безпеки

Нижче перелічений список заходів є стандартним мінімумом для засвоєння і обов’язкового вивчення. Окремі прийоми особистої безпеки повинні стати природною звичкою і виконуватися незалежно від потреб миттєвої ситуації. Рівень використовуваних заходів безпеки сильно залежить як від ступеня бажаної конспірації людини (або групи), так і від ситуації, середовища і, зрозуміло, від можливостей самих активістів.

Критерієм вироблення схеми безпеки має відбуватися за такими принципами:

  • Ніколи не недооцінюйте супротивника, навіть якщо він дає підстави так думати, завжди вважайте, що він розумніший і спритніший за вас.

«Єдиний спосіб стати розумнішим – грати з більш розумним супротивником». 

з кінофільму «Револьвер» 2005 р. 

  • Чітко розподіляйте актив організації на публічних та непублічних активістів. В умовах напівлегальної діяльності у організації є люди, які є «публічними особами», як-от неформальні лідери та речники організації, адвокати та правозахисники, журналісти та відео оператори, тощо. Вони є своєрідними репрезентами організації перед обличчям громадськості, дружніх і ворожих організацій. Відповідно саме публічні активісти будуть знаходитися під самим ретельним спостереженням супротивника. Відповідно вони мають вживати оптимальну схему безпеки, яка дозволить уникнути неприємностей і водночас не полишати громадської активності. Разом з тим актив мають складати непублічні активісти, які спеціалізуються на виконанні напівзаконих та незаконних дій. Вони мають вживати самих серйозних заходів безпеки в царині планування та виконання таких операцій. Природно, що вони мають уникати будь якої публічності.
  • Підключайте здоровий глузд. Вибирайте оптимальну схему безпеки відповідно до ваших потреб. Бувають ситуації, коли в умовах тотального міліцейського та кримінального пресингу заходи, організація має вживати якомога суворіших заходів безпеки. Правда слід пам’ятати, що неадекватне ситуації посилення заходів безпеки заважатиме активній діяльності. Організація в погоні за безпекою буде займається власним виживанням, а не активною діяльністю. Має бути обрана оптимальна, відповідно до ситуації схема безпеки, яка дозволить мінімізувати існуючи ризики, і водночас не полишати активну діяльність. Пам’ятайте, що…

«Будь яке правило можна обійти. Будь який закон можна порушити»!

з кінофільму «Револьвер» 2005 р.

Типові наступні види безпеки:

  • ІНДИВІДУАЛЬНА (в ході спілкування із сторонніми);
  • КОЛЕКТИВНА (при контактуванні у своєму середовищі і групі);
  • СИТУАЦІЙНА (у різних ситуаціях і діях).

ІНДИВІДУАЛЬНА БЕЗПЕКА 

Різні неприємності можуть виникнути при спілкуванні з звичайними людьми і держструктурами, але багато що тут можна передбачати і уникнути, використовуючи банальний принцип трьох «не»: не дратувати, не зв'язуватися, не виділятися.

1. Принцип злиття з середовищем. Найкращий спосіб уникнути нездорового інтересу репресивних органів – розчинитися самому в масі простих обивателів. Це дозволить приховано, але ефективно вести діяльність, не наражаючись на небезпеку бути скаліченим, убитим, або посадженим за грати.:

  • Не виділяйтеся зовнішнім виглядом (буденна стрижка, пристойний одяг, відсутність чогось «крикливого»; якщо, однак, ваше оточення екстравагантне, то - будьте як вони);
  • Не вплутуватися в будь-які конфлікти побутового характеру. Це, по перше, привертає до вас непотрібну увагу, а, по друге, може бути просто провокацією, націленою на затримання або «покарання»;
  • Уникайте порушень закону,які не пов’язані з вашою таємною діяльністю. Акуратно вносьте всі комунальні платежі; завжди оплачуйте проїзд у транспорті, не порушуйте правил дорожнього руху, не розпивайте алкоголь у громадських місцях, тощо;
  • Намагайтеся точно слідувати своєму місцю у соціальній ієрархії – на роботі проявляйте себе дисциплінованим та обов’язковим співробітником, не допускайте порушень трудової дисципліни;
  • Не розпалюйте нав'язливої цікавості сусідів незвичністю свого способу життя або візитами різних людей;
  • Не проявляти надлишкової обізнаності в чому небудь, якщо, звичайно, цього не вимагає ваша роль.

Коментар з приводу: Не в останню чергу завдяки кінематографу образ розвідника – це образ такого собі авантюриста, який за будь якої нагоди хапається за пістолет, любителя азартних ігор та красивих жінок. Насправді цей образ немає нічого спільного з реальністю. Шпигуни всіх мастей та розкольоровок, незважаючи на високі пости демонструють скромність у побуті та бездоганну репутацію порядних людей. Однією з причин провалів розвідників часто стає забуття вище перелічених правил. Олдріч Еймс, керівник радянського відділу зовнішньої розвідки ЦРУ США та з 1985 року - один з самих результативних розвідників КДБ СРСР «спалився» на непомірній пристрасті до дорогих авто класу «люкс», чим і привернув до себе увагу американських спецслужб.

2. Принцип позитивної репутації. Завдяки їй ви, зможете легко вирішувати свої побутові та робочі проблеми, а головне – у випадку виникнення проблем з законом у зв’язку з громадською активністю, ви зможете відвернути від себе увагу недоброзичливців.

  • Виробіть манеру поведінки, яка не напружує або дратує оточуючих: не підкреслюйте своєї переваги в чомусь, не будьте грубими, безтактними, занудними, тощо;
  • Не будьте «білою вороною» - старайтеся бути зрозумілими для основної маси людей;
  • Будьте привітні та люб’язні до оточуючих і, по можливості, надавайте їм дрібні (але не лакейські!) послуги;
  • Не робіть нічого, що може викликати невдоволення і цікавість сусідів (грюкання дверима вночі, надлишок відвідувачів, повернення додому на таксі, часті візити різних жінок і т.п....)

Коментар з приводу: В 63 році до н.е. частина римської аристократії на чолі з Луцієм Сергієм Катиліною наважилася вчинити державний переворот з метою захоплення повної влади у Римі. Серед змовників виявився Марк Ліциній Красс – видний аристократ і один з найбагатших людей Риму. Красс був власником тисяч рабів, копалень срібла великих ділянок землі, тримав у Римі цілі квартали дохідних будинків. Прагнути зробити політичну кар’єру, Красс суміщав лихварство з адвокатською діяльністю, захищаючи приватних осіб самого низького рангу безкоштовно, а також  благочинністю.

Побоюючись конфіскації свого майна після перевороту Красс видав змовників. Тим не менш, чутка про причетність Красса до змови облетіла Рим. Один зі змовників стверджував, що Красс входив у число змовників, але сенат просто не повірив цим словам. Репутація багатої та щедрої людини плюс борги більшості сенаторів зробили свою справу – Красс врятував своє життя, в той час як видні змовники були страчені або загинули.

3. Принцип контролю контактів. Ніхто з зайвих людей не має знати у подробицях чим ви займаєтесь. Це убезпечить вас від мимовільного, або свідомого «вибовтування» інформації про вас.

  • Зберігайте таємниці від своїх близьких родичів та знайомих – дружини, друзів, родичів, тощо). Ніхто не повинен знати у подробицях про характер вашої діяльності;
  • Завжди насторожено сприймайте («навіщо і чому?") спроби зблизитися з вами, будь то випадкове знайомство чи чиясь рекомендація. Саме так дії часто є прелюдією до серйозної розробки з боку репресивних органів;
  • «Бійся данайців, що приносять дарунки». Будьте обережними з усіма, хто пропонує начеб то «безкорисливі» послуги (дає гроші в борг, активно в чому то допомагає, надає задешево щось потрібне ...). Рано чи пізно, скориставшись вашим почуттям обов’язку, від вас можуть затребувати таку ціну, яку ви не в змозі будете оплатити. Тож краще вчіться за все платити сповна.

4. Принцип аналізу власних слабкостей. Нажаль всі ми люди, які мають свої вади і слабкості, і які так само роблять помилки. А ці речі є ключем, за допомогою яких на вас можна впливати.

«Пізнай себе, і ти пізнаєш все суще на світі»

Народна мудрість.

Вивчіть самого себе, свої риси характеру, свої звички, а надто свої вади та слабкості. Вони безумовно є. Люди, які вважають себе безгрішними та кращими за всіх, найлегше потрапляють у тенета різних пасток, розставлених недоброзичливцями. Тож позбудьтеся своїх вад та навчіться приховувати свої слабкості.

  • Проаналізуйте все своє життя і виділіть ті сумнівні моменти, які можуть використовуватися для шантажу або дискредитації;Реально оцініть можливі наслідки від оголошення цих фактів усім тим, кому вони можуть бути повідомлені;
  • Прикиньте, хто і з якої причини здатний знати цей компромат, і як можливо нейтралізувати подібну обізнаність;
  • Визначте об'єкти своєї вразливості (жінка, діти, моральні цінності...) оскільки через них на Вас можуть здійснювати тиск.
  • Виявіть свої слабкості (хобі, алкоголь, жінки, гроші, риси характеру ...) і пам'ятайте, що їх завжди можуть використати проти Вас.
  • Не вплутуйтеся в сумнівні афери не зв'язані з спільною справою. Навіть якщо в перспективі вони обіцяють величезний прибуток. Жадібність та бажання швидко отримати все і відразу – саме на цих рисах характеру своїх жертв найчастіше грали (і грають) аферисти всіх мастей та розкольоровок. Тримайтеся від таких афер осторонь. Виграш неможливий в принципі, а втрати можуть бути колосальними.

КОЛЕКТИВНА БЕПЕКА

Контакти у власному середовищі не можна розглядати як гарантовано безпечні. Завжди може скластися так, що таємниця буде кимсь «вибовкана» з умислом, або з необережності. Також спецслужбами в середовище активістів впроваджуються інформатори, які й будуть «зливати» всі секрети.

Слід також мати на увазі й особливості спілкування між активістами в організації «горизонтального типу». На основі спільної діяльності між активістами часто виникають дружні стосунки та довірчі відносини. Саме під час довірчих бесід і дізнаються про всі таємниці.

За таких обставин як ніколи актуально дотримуватись принципу поділу активістів на «публічних» та «не публічних».

Публічні активісти, постійно перебуваючи на виду не зможуть уникнути уваги спецслужб режиму. Тим не менш, навіть для забезпечення ефективності легальних акцій слід вживати заходів безпеки.

Зрозуміло, що у дружньому середовищі молодих людей, яким для свого віку притаманні бажання самоствердитися та справити враження досить важко дотриматися цілковитої безпеки. В цьому випадку неформальні лідери організації мусять довіряти таємниці лише невеликій кількості перевірених активістів.  Також варто чітко розподіляти інформацію, яка підлягає і не підлягає розголошенню.

Інформація, яка підлягає розголошенню.

  • Обговорення публічних законних акцій, заявки на яких вже подано до органів державної влади;
  • зустріч з кандидатами, які мають бажання долучитися до діяльності;
  • зустрічі з працівниками ЗМІ, участь публічних активістів у телерадіоефірах;
  • питання щодо подання звернень до органів державної влади та місцевого самоврядування, в т.ч. і до судових органів;
  • оголошення про провадження публічних акції пропагандистського, культурно-просвітницького та благочинного характеру.

Інформація з максимальним рівнем секретності:

  • Підбір кандидатів на роль бойовиків;
  • Їх наступний фізичний та тактичний вишкіл;
  • Проведення будь яких операцій протизаконного характеру, в т.ч. пов’язаних з завданням тілесних ушкоджень, пошкодженням та знищенням власності, проведенням масових заворушень, тощо.
  • Операції які стосуються, набуття, витрат та транспортування грошових коштів та матеріально-технічних цінностей.

Цей перелік не є вичерпним. Інформація з мінімальним рівнем секретності може бути засекречена повністю, але  інформація з максимальним рівнем секретності не підлягає розголошенню за будь яких обставин.

Активісти та неформальні лідери на основі аналізу проведених акцій та інших громадських заходів мають відстежувати, який напрямок діяльності раптово звернув на себе інтерес спецслужб. Відповідно, якщо такий інтерес виявлено (зрив акції протесту правоохоронцями, виклики на допит їх організаторів безпосередньо перед або після акції, напади на активістів напередодні важливих заходів, тощо), лідери мають організувати приховування можливих витоків інформації.

Нижче наведено рекомендації для тих груп активістів, які приймають участь у бойових операціях. Їхня діяльність підлягає якомога ретельнішій конспірації. Публічні активісти також мають взяти до відома ці рекомендації, і за умов необхідності – застосовувати.

1. Збереження таємниці особистості:

  • Замість справжніх імен завжди використовуються псевдоніми (зазвичай іменні, але також цифрові, літерні чи прізвиська); на кожному напрямку діяльності активісти проходять під окремим псевдонімом, хоча можлива робота і під кількома варіантами, а також дія під загальним псевдонімом декількох різних осіб ;
  • Члени команди, по можливості, знають один одного тільки під псевдонімами; про справжні прізвища, домашні адреси і телефони повинні бути інформовані лише довірені особи;
  • Якщо виникає небезпека викриття групи репресивними органами, всі псевдоніми, як правило, змінюються;
  • Не слід давати будь кому будь яких приватних відомостей про власну персону;
  • Намагатися створювати (використовуючи натяки або чутки) вигадану, але зовні правдоподібну «легенду» про себе;
  • Ніхто в групі не повинен проявляти надмірної інтересу до занять, звичок та інтимного життя своїх товаришів;
  • Ніхто не повинен повідомляти іншим ніяких даних про партнерів, якщо того не вимагає нагальна необхідність;
  • В окремих випадках є сенс візуально змінювати вигляд (зачіска, борода, грим, перуки, татуювання, окуляри з простими або димчастими скельцями і різними оправами, вставки, що міняють голос і ходу ...);
  • Необхідно виробити звичку не залишати після себе будь-яких матеріальних слідів, що свідчать про те, що ви тут були (недопалків, кинутих папірців, слідів від взуття, контрастних запахів, помітних змін в обстановці ...).

2. Збереження таємниці справи:

  • Активні робочі контакти підтримуються з обмеженим колом осіб (система трійок або п'ятірок залежно від виконуваних завдань ...), при цьому співтовариші не повинні знати чому конкретно займаються партнери;
  • Кожен спеціалізується лише в двох трьох областях, після того як діяльністю в одній з них йому стало занадто небезпечно займатися - можливі перепочинок, а також перехід на інший напрям;
  • Необхідно суворо розрізняти оперативну та інформаційну роботи; нехай кожен займається лише своєю справою. Двома словами: у організації мають бути свої «інтелектуали» і свої «костоломи»;
  • Найкраще маскують підготовку до конкретної акції заходи щодо втілення іншої;
  • Розповідати про свою діяльність іншим можна тільки в тому випадку, якщо це необхідно їм для справи; пам'ятайте, що таємниця зберігається максимум п’ятьма людьми;
  • Передавати отриману інформацію треба лише тим, кому вона свідомо необхідна (демонстрація надлишкової обізнаності в чому небудь здатна виявити джерело інформації, а це може призвести до його нейтралізації);
  • Бути обачним при залученні засобів зв'язку, що дають явні можливості для перехоплення інформації (поштові послання, радіо-і телефонні переговори ...);
  • Ні в якому разі не писати відкритим текстом в листах реальних адрес, імен і установок, не згадувати їх у розмовах ведуться на вулиці або по телефону;
  • Використовувати коди і псевдоніми навіть під час спілкування всередині групи, час від часу міняючи їх;
  • Більше розраховувати на пам'ять, ніж на запис, у останньому випадку треба вживати свій особистий код і шифр;
  • Намагатися не мати компрометуючих паперів, написаних власним почерком або ж надрукованих на власній оргтехніці;
  • У спілкуванні з «засвіченими» персонами утримуватися від прямих контактів, використовуючи, якщо знадобиться, побічних осіб або інші засоби зв'язку;
  • Завжди враховувати і пам'ятати, що є можливість витоку інформації або зради і бути готовим до відповідних контрдій.

СИТУАЦІЙНА БЕЗПЕКА

Кращою гарантією успіху є зазвичай підстраховка, і тому будь-які дії бажано здійснювати з урахуванням всіх можливих неприємностей з боку супротивника або випадково випадкових свідків.

Будуть розглянуті:

1. Загальні правила прямого спілкування.
2. Використання мобільних засобів зв’язку.
3. Організація зустрічей.
4. «Залягання на дно».

1. Загальні правила прямого спілкування

  • Намагатися не вести інформативні бесіди відкритим текстом на людній вулиці чи в громадському транспорті;
  • Не слід згадувати в відкритому розмові справжніх прізвищ, імен, загальновідомих прізвиськ і адрес, а також не вживати «тривожну» термінологію по «акції», «екси», «боївки», тощо;
  • Використовувати для позначення окремих дій кодові найменування, які мають нейтральне значення;
  • Найпотаємніші аспекти розмови (справжні адреси, паролі, дати) пишуться на папері, який потім спалюється. Саме спалюється, а не викидається в урну. Оскільки документ, навіть розірваний на дрібні клаптики можливо з’єднати і прочитати.
  • Необхідно орієнтуватися в технічних можливостях систем підслуховування і знати елементарні заходи протидії їм;
  • Якщо співрозмовник помічає, що його партнера щось насторожує, то останній попереджається особливим словом («атас» ...) або ж жестом (палець до губ ...) і вся бесіда переводиться в нейтральне русло;
  • Якщо Ви знаєте, що Вас підслуховують, інформативні переговори краще не вести або використовувати їх для дезінформації;
  • Коли Вас ймовірно «слухають», а поспілкуватися все ж вкрай потрібно, то для передачі інформації використовується умовна мова, де нешкідливі пропозиції мають зовсім інший сенс; використовуються також фрази, які не слід враховувати (про них зазвичай повідомляється яким або обговорених жестом, наприклад, схрещуванням пальців ...), а часто і стандартні прийоми (покашлювання, вкладиші в роті ...)ускладнюють впізнання;
  • Якщо необхідно забезпечити повну таємницю спілкування в людному місці, використовують методи умовного (невербального) зв'язку, такі, як мова жестикуляції, рухів тіла і жестів пальцями, а також коди, які  спираються на атрибутику одягу (різні положення головного убору, краваткового затиску, носової хустки ...) або на маніпулювання підручними предметами (годинником, сигаретами, ключами ...).

2. Використання мобільних засобів зв’язку.

В теперішні час в технічний прогрес уможливив миттєву комунікацію між людьми навіть з найвіддаленіших точок на планеті. З іншого боку чисельні гаджети є ефективним засобом відстеження конкретної особи. По-суті кожен комунікатор, мобільний телефон, планшетний комп’ютер, ноутбук є своєрідним жучком, за допомогою якого можна відстежити місцеперебування мобільного пристрою з точністю до 5 метрів. Суть в наступному: кожен сучасний комунікатор разом з центральним та графічним процесорами, пам’яттю, жорстким диском та програмами оснащений так званим бейзбенд-процесором (англ. Baseband-processor). Це по-суті мікрокомпютер, який відповідає за всі радіо- та комунікаційні можливості комунікатора, в т.ч. бездротові технології зв’язку. Саме безйбенд-процесор реагує на сигнали стільникових станцій, які в свою чергу визначають місцезнаходження комунікатора (та його власника). Властивості безйбенд-процесора дозволяють при активації у певному радіусі спеціальних пристроїв дистанційно активувати комунікатор на прийом передачу будь якого сигналу, отримавши можливість віддалено здійснювати телефонні дзвінки, використовувати телефон для прослуховування.

Коментар з приводу: В ході локальних конфліктів кінця ХХ – початку ХХІ століття саме мобільні засоби зв’язку ставали причиною ліквідації багатьох видних польових командирів. З 2000 року Армія та спецслужби Ізраїлю застосовують тактику «точкової ліквідації» лідерів палестинських екстремістів. Найчастіше об’єкти знищуються пуском ракети з гелікоптера по автомобілю, або по місцю проживання. Місцезнаходження об’єкта встановлюється як за допомогою дій власної агентури, так і активної радіоелектронної розвідки. Точно встановлений сигнал мобільного телефону стає мішенню для керованої ракети.

Таким самим чином 21 квітня 1996 року російські спецслужби ліквідували лідера чеченських сепаратистів Джохара Дудаєва. Вони запеленгували сигнал супутникового телефону чеченського лідера біля села Гехі Чу. Пара штурмовиків завдала ракетного удару прямо під час переговорів Дудаєва по телефону. В результаті удару Дудаєв загинув на місці.

Знаючи властивості цифрової апаратури слід знати декілька простих правил.

Базове правило – при проведенні важливих переговорів телефон слід не просто відключити, а й повністю знеструмити його, вийнявши акумулятор. Таким чином телефон втрачає можливість передавати будь який сигнал.

У випадку проведення бойових операцій телефон з собою не береться.

Це саме правило застосовується до багатофункціональних комунікаторів та планшетних комп’ютерів.

При використанні мобільного телефону

  • Намагатися обмежувати час чужих і власних дзвінків та частоту контактів;
  • В окремих випадках можливе безсловесне використання телефону, коли один, а частіше кілька «порожніх» дзвінків в якомусь ритмі являють деякий код;
  • Конкретним сигналом інший раз може служити просто факт дзвінка певної особи при самому дріб'язкового розмові, а також кодове згадка деяких імен при «помилку номером».
  • Не проводити ділові розмови відкритим текстом;
  • Не називати справжніх дат, прізвищ, адрес;
  • Використовувати кодові найменування окремих дій;
  • Користуватися умовною мовою, в якому нешкідливі фрази мають абсолютно інший сенс;
  • Дзвонити тільки за потреби, хоча можливий також варіант частих розмов «не по справі» з одним і тим же людиною (тактика «розчинення інформації»).

Розмова при сторонніх:

  • Весь діалог веде партнер, а його візаві  лише говорите «так» чи «ні»;
  • Про те, що поруч сторонні, повідомляється відкритим текстом або словесним кодом; бесіду після цього повинен вести партнер, якому не личить задавати питань, які потребують розгорнутих відповідей;
  • Коли є прямий контроль не дуже дружнього особи, партнер попереджається про це обумовленою фразою кодом (краще в привітанні ...), після чого вся розмова ведеться на порожньому або в дезінформаційному стилі.

ПАМ'ЯТАЙТЕ: ВСІ розмови по мобільному телефону записуються оператором зв'язку і можуть бути підняті за запитом відповідних органів. 

3. Організація зустрічей

Рівень необхідних у конкретних випадках заходів безпеки залежить від бажаного ступеня конспіративності контакту, від ступеня легальності його учасників і можливостей контролю місця зустрічі сторонніми особами.

Вибір місця зустрічі

Оглядаючи відповідні місця для контактування, зазвичай спираються на принципи природності, обґрунтованості та випадковості;

  • Часті зустрічі найпростіше здійснювати на місці фанової тусовки (вписуючись в її оточення виглядом та манерою поведінки...), в залі спортивної секції, в робочому приміщенні ...;
  • Особливо серйозні збори можна проводити в мисливських угіддях, спеціально знятих дачах, в лазнях, курортних санаторіях, на спортивних базах, на пляжах закордоном;
  • Парні зустрічі призначаються в метро і скверах, у туалетах і в автомобілях, на відлюдних вулицях і зоопарках, в музеях і на виставках; випадкові зустрічі в цих місцях не дуже очікувані, а тому вони менш небезпечні;
  • Утримуйтеся від конспіративних зустрічей у відомому ресторані, модному кафе і на вокзалі, враховуючи, що такі точки зазвичай контролюються технічними засобами спостереження та посиленими нарядами міліції;
  • Можливе проведення «випадкових» зустрічей в приватних квартирах третіх осіб за обґрунтованим приводу (похорон, ювілей, застілля ...);
  • Не використовувати для контактування власні квартири;
  • В деяких випадках має сенс зняти спеціальну конспіративну квартиру, по можливості в тому будинку, де є дублюючий вихід;
  • Оглядаючи місце зустрічі, завжди майте на увазі, чи можна туди неконтрольовано проникнути, і яким чином звідти можна непомітно вислизнути; пам'ятаєте стару істину: «Не заходь, якщо не знаєш як вийти!».

Інформування про зустріч:

  • Місця можливої зустрічі зазвичай обговорюють заздалегідь, і всім їм надається кодове - літерне, цифрове або ж «оманливе» - найменування, причому кілька на кожне;
  • Про запланований контакт іншим повідомляється по телефону, листом, а також через зв'язкового з дотриманням втаємничення інформації;
  • Домовляючись про зустріч по лініях «відкритого» зв'язку, використовують кодове найменування місця, шифровану дату (наприклад, день перед вказаним) і зручний час;
  • До настання наміченого терміну необхідно видати підтвердження контакту або відкритим текстом, або сигнальної зв'язком;
  • У разі, якщо при зустрічі допустимо очікування (на зупинці міського транспорту, в черзі на автозаправці ...), бажано вказати конкретний проміжок часу, після якого чекати вже не треба.
  • Вкрай бажано скоротити часовий проміжок між інформацією про зустріч та саму зустріч. Чим коротший цей проміжок, тим важче буде спецслужбам при виявленні інформації застосувати ворожі заходи.

Проведення зустрічі:

  • На багатолюдні збори слід перебувати не натовпом, а розосередившись і не залишаючи в одному місці всі особисті автомобілі;
  • Намагатися уникати присутності на зборах яких або сторонніх і зайвих осіб
  • Розуміючи, що про багатолюдних таємних зустрічах швидше за все будуть знати і ті, кому не треба, необхідно ніколи не брати з собою якихось явно компрометуючих речей (зброї, підроблених документів ...), і пам'ятати, що їх можуть інший раз підсунути;
  • Дуже бажаний контроль місця спілкування спеціальними людьми до, під час і після зустрічі, з тим, щоб при необхідності вони могли попередити про небезпеку за допомогою «уокі-токі» передатчиків або інші обумовлені сигнали;
  • При будь якому контакті треба прикидати, яким же чином за Вами можуть підглянути або підслухати, вперто задаючи собі короткі питання: «Де? Як? Хто? »;
  • Особливо таємні бесіди треба здійснювати в локальних ізольованих точках, перевірених і підстрахуватися на всі можливості підслуховування, підглядання і підриву;
  • Класичні нелегальні парні зустрічі завжди розраховуються з точністю до хвилини і проводяться як «випадкові»;
  • Щоб впритул прийти на точку зустрічі, необхідно заздалегідь провести хронометраж руху і мати деякий запас часу на усілякі несподіванки (перекривання маршрутної траси, прив'язування стороннього, транспортна аварія ...);
  • Коли перетинання заплановано на вулиці, то не завадить прогулятися там де небудь за годину до зустрічі, уважно придивляючись до кожного перехожого і до всіх припаркованих автомобілів; якщо Вас щось насторожує, то контакт необхідно відкласти, повідомивши про це своєму партнеру прийомами закамуфльованого сигнального зв'язку;
  • При зустрічі з незнайомими персонами останніх пізнають за описом їх зовнішнього вигляду, конкретній позі або жесту, згадкою про речі утримуваних в руках, а найкраще - по фотографії, з подальшим підтвердженням ідентичності словесним (та іншим) паролем;
  • Розташовуватися в стаціонарі необхідно так, щоб весь час контролювати явні місця виникнення загрози (скажімо, в кафе - обличчям до входу, бачачи при цьому те, що відбувається за вікном і розміщуючись недалеко від відкритого службового ходу ...);
  • Пам'ятати і виконувати всі раніше зазначені правила словесного спілкування.

4. «Залягання на дно»

Бувають ситуації, викрутитися з яких можливо тільки в тому випадку, якщо тимчасово (а то й назавжди) зникнути з поля зору окремих осіб, структур або організацій

Під «Відходом на дно» розуміється повне припинення яких небудь нагадувань про себе, або елементарне переховування зі збором сил для нанесення переможного удару;

Вирішивши піти, треба прикинути: хто, як, і з якою активністю буде шукати Вас, а потім, ґрунтуючись на таких припущеннях, виробити спосіб переховування та поведінки;

В простому випадку зазвичай обмежуються перебазуванням в інше місце проживання, яке ніяк не пов'язане з будь-якими минулими контактами і біографією; досить перспективним заходом є втеча за кордон або туди, куди Ваші противники не дуже то хотіли б потикатися. На якийсь термін перерубувати всі особисті і різко обмежуються ділові контакти.

Вищий пілотаж «відходу на дно» (імітація вбивства чи самогубства, підробні документи, пластична хірургія) через свою дороговизну в даному посібнику не розглядаються.

Чорний Комітет


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини